Не чекай симптомів: чому пройти тест на ВІЛ варто кожному

У третю неділю травня світ вшановував пам’ять людей, які померли від ВІЛ. Цей день — не лише про пам’ять і скорботу. Це нагадування, що епідемія ВІЛ триває, і саме від нашої обізнаності залежить, чи зможемо ми запобігти новим втратам.

Попри те, що ВІЛ — більше не вирок, для багатьох українців він залишається смертельно небезпечним — часто через пізню діагностику або відсутність інформації про свій статус. Саме тому з 19 до 25 травня десятки країн, зокрема й Україна, долучаються до Європейського тижня тестування — ініціативи, яка нагадує: вчасне тестування може врятувати життя.

Європейський тиждень тестування: чому важливо знати свій статус?

Мета ініціативи — підвищити обізнаність про соціально значущі хвороби й заохотити людей пройти тестування. У центрі уваги — ВІЛ, вірусні гепатити B і С, туберкульоз та інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).

Чому це важливо? Ці захворювання можуть довго не проявлятися жодними симптомами, але при цьому шкодити організму й передаватися іншим. Саме тому регулярне тестування — найдієвіший спосіб вчасно виявити проблему й почати лікування.

Європейський тиждень тестування — це привід поставити собі просте, але важливе запитання: чи знаю я свій статус?

Ситуація з ВІЛ / СНІДом в Україні

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 1 квітня 2025 року в Україні 135 922 людей, які живуть з ВІЛ, отримують антиретровірусну терапію (АРТ).  Водночас від початку 2025 року в Україні зареєстровано 2721 випадок ВІЛ-інфекції, 900 випадків СНІДу та 321 смерть, зумовлену СНІДом. Лише за квітень 86 смертей.

Чому у 2025 році люди помирають від СНІДу?

• Дізнаються про ВІЛ занадто пізно. За оцінками експертів ДУ ЦГЗ МОЗ України, 30% людей, які живуть з ВІЛ в Україні, не знають про свій позитивний статус. Це означає, що вони не отримують лікування й можуть несвідомо передавати вірус іншим — партнерам, близьким, майбутнім дітям.

• Бояться звернутися по допомогу. Суспільна стигма й досі часто сильніша за страх хвороби. Суспільство каже: «Сам винен», замість «Можемо допомогти».

• Не всі мають доступ до лікування. Війна, переїзди, відсутність документів — і люди залишаються без життєво необхідних ліків.

Станом на 01.04.2025, за даними  ДУ ЦГЗ МОЗ України, найвищий в Україні рівень поширеності ВІЛ-інфекції на:

• Дніпропетровщині — 915 випадків на 100 тис. населення;
• Одещині — 833,5 випадки на 100 тис. населення;
• Миколаївщині — 699,8 на 100 тис. населення;
• у місті Київ — 528,5 випадків на 100 тис. населення.

Водночас найнижчий в Україні рівень інфікування ВІЛ у Луганській (11,8 випадків на 100 тис.), Закарпатській — 67,7, Тернопільській областях — 89,0.

Ці дані — не просто цифри. За кожною з них стоїть реальна історія людини, яка живе поруч із нами й часто не знає про свій ВІЛ-статус.

Своєчасне тестування — ключ до повноцінного життя з ВІЛ

Важливо пам’ятати: ВІЛ піддається контролю. Завдяки сучасній АРТ люди з ВІЛ живуть повноцінним життям, народжують здорових дітей, будують кар’єру й залишаються активними членами суспільства.

Ключ — у своєчасному тестуванні. Воно є першим і найважливішим кроком. Навіть якщо ви почуваєтесь добре, це не гарантує відсутності вірусу.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує проходити тест на ВІЛ щороку — навіть за відсутності симптомів. АРТ дає шанс жити. Але вона працює тільки тоді, коли вчасно. 

В Україні 60% протестованих людей призначають лікування у перші 7 днів. Це високий показник, навіть порівняно з іншими країнами.

Пройти тест варто, якщо ви:

• мали незахищений статевий контакт;
• маєте більше ніж одного сексуального партнера;
• плануєте вагітність або вже вагітні;
• проходили переливання крові або мали контакт із чужою кров’ю;
• маєте партнера з підтвердженим ВІЛ-позитивним статусом або інфекціями, що передаються статевим шляхом.

Сьогодні є кілька зручних варіантів діагностики:

• експрес-тест — результат за 15–20 хвилин;
• лабораторне тестування в медичних закладах;
• самотестування вдома — за допомогою експрес-тестів, які можна отримати у партнерських організаціях або придбати в аптеці.

З будь-якими питаннями щодо ВІЛ, туберкульозу чи інших пов’язаних тем звертайтеся на Гарячу лінію HelpMe: 0 800 500 451 (з питань ВІЛ / СНІДу), 0 800 503 080 (з питань туберкульозу). Також доступний онлайн-чат на сайті helpme.com.ua. Вас проконсультують лікарі, психологи, люди з досвідом життя з ВІЛ і ТБ, а також юристи. Усі послуги — безплатні, анонімні й доступні 24/7.