Наш Південь: ідентичності у суспільних практиках та уявленнях під час війни.

Центр близькосхідних досліджень (AMES) продовжує серію публічних обговорень питань ідентичности на Півдні України. Ми започаткували дискусію на цю тему ще в 2010-х роках і продовжували просувати ...

1
Наш Південь: ідентичності у суспільних практиках та уявленнях під час війни.

Центр близькосхідних досліджень (AMES) продовжує серію публічних обговорень питань ідентичности на Півдні України. Ми започаткували дискусію на цю тему ще в 2010-х роках і продовжували просувати суспільне обговорення всі подальші роки. Цього разу, на проведеному у Львові спільно з Українським Католицьким Університетом круглому столі, ми запропонували представникам суб’єктів владних повноважень, науковцям, журналістам та активістам місцевих громад обговорити як проявляється ідентичність в конкретних суспільних практиках (наприклад під час перейменування топонімів, і ширше – в уявленнях про значення символічних речей), інструментальну сторону формування ідентичностей через медіа чи освіту. І нарешті – про характеристики історичних розповідей про Південь.
Ми цього разу говорили про Південь у Галичині, сподіваючись що прийде день говорити про Галичину на Півдні.

Представницький круглий стіл: “Наш Південь: ідентичності під час війни”, було проведено, за підтримки National Endowment for Democracy, 19-20 квітня 2024 року.

Протягом заходу відбулося п’ять панельних дискусій.

1. “Парадокси колоніальної історії Півдня. Історія спротиву”.
У дискусії взяли участь Олександр Шумей – проректор Херсонської морської академії, Олеся Ісаюк – доктор філософії, співробітник Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, Центру досліджень визвольного руху, Максим Майоров – співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Іван Семесюк – художник та музикант, Артем Петрик – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету, Євген Шатілов – координатор історичного проєкту LEGIO Historica, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, Наталя Бімбірайте – голова правління ГО “Культурний центр Україна-Литва”, директорка ГО “ІРЦ “Правовий простір”.
Темами для обговорення було: Колоніальна історія – частину привласнити чи повністю відкинути? Зміни уявлень про історію краю під час війни – назавжди чи короткочасні? Яке співвідношення локального і національного вимірів історичних наративів? Чи достатньо консенсусу «росія ворог» для переосмислення цілої історії регіону? Пам’ять про спротив окупації та агресії – нова історична вісь? Плюси, мінуси, підводні камені вислову «Херсонщина (Запоріжжя) – Нова Галичина»?
3

Модерував дискусію та окреслив власне бачення проблематики доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету Ярослав Грицак. Його виступ можна переглянути ТУТ

2. Символічний вимір сьогодення. Перейменуання і меморалізація простору.
У дискусії взяли участь: Андрій Селецький – начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Херсонської області, Станіслав Захаревич – начальник Софіївської селищної військової адміністрації Запорізької області, Дементій Білий – голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України, Наталя Бімбірайте – голова “Культурний центр Україна -Литва», директорка ГО “ІРЦ “Правовий простір”.
Обговорювалися теми: Чому перейменування топонімів викликають конфлікти? Вулиця Квітнева чи Бандери? Чи є суспільний консенсус щодо важливості символічного позначення простору? Чи треба, і якщо треба, то як саме, меморіалізувати місця боїв?
Модератором виступив Максим Майоров (Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки).

3. Окуповані території.
У дискусії взяли участь: Денис Чистіков – заступник постійного представника Президента України в АР Крим, Станіслав Захаревич – начальник Софіївської сільської військової адміністрації Запорізької області, Богдан Ткаченко – начальник Андрівської сільської військової адміністрації Запорізької області, – Олександр Яковлєв – міський голова Скадовська, Євгенія Глєбова – начальник Новомиколаївської сільської військової адміністрації Херсонської області.
Питання до обговорення: Динаміка настроїв на окупованих територіях, і їх залежність від економічного і соціального становища, демографічної ситуації та міграції на тимчасово окупованих територіях. Чи впливає зв’язок з вільними землями на настрої? Як підтримувати контакти з окупованими громадами? Виїжджати чи залишатися?
Цю дискусію модерував керівник проекту “Сприяння публічній дискусії та інклюзивному відновленню у Південній Україні”, заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
2

4. Медіа на лінії фронту в умовах конкуренції з рупорами рашистів.
У дискусії взяли участь: Олександр Янковський – представник проекту “Новини Приазов’я”, Ольга Лень – журналіст телеканалу “Еспресо”, Олександр Корняков – медіа-платформа “Вгору”, Петро Коберник – журналіст Центру журналістських розслідувань.
Питання до обговорення: що робити щоб підтримувати інтерес до окупованих територій на національному і міжнародному рівнях? Що робити коли новин про окуповані громади не вистачає тим хто виїхав, але вони не цікаві іншим людям з вільних територій? Як і про що говорити з мешканцями окупованих територій? Як знаходити інформацію з окупації? Мовчати чи кричати – рутинізація новин з прифронтових територій?
Модератор: Катерина Некреча, журналіст Радіо Свобода.

5. Молодь. Освіта.
У дискусії взяли участь: Артем Костюченко – керівник відділу національних партнерств БО “Українська освітня платформа”, Олександр Шумей – проректор Херсонської морської академії, Марта Бенишин – голова ГО “Будуємо Україну Разом” (БУР), Євген Шатілов – координатор історичного проєкту LEGIO Historica, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України.
Обговорювалися теми: : Освіта як інструмент підтримання української ідентичності в зоні конфлікту та на окупованих територіях. Необхідність розробки корегуючих програм МОН для деокупованих територій та окупованих територій з 2014 р. Форми навчання для дітей з-за кордону. Форми діяльності освіти на окупованих територіях. Варіанти надолуження освітніх втрат. Програми підтримки молодих освітян для роботи на деокупованих територіях.
Модерував дискусію Юлій Білай, кандидат історичних наук, директор школи.

На завершення дводенного заходу пастор Церкви Євангельських християн-баптистів Михайло Бріцин (Мелітополь) провів презентацію “Релігійна ситуація на окупованих територіях”.

У подальшому матеріали круглого столу будуть використані при напрацюванні рекомендацій з удосконалення політик і практик для суб’єктів владних повноважень, ці рекомендації будуть оприлюднені наприкінці літа – напочатку літа 2024 року.

Детальніше про проект “Сприяння публічній дискусії та інклюзивному відновленню у Південній Україні” – ТУТ.

З додатковими питаннями, пропозиціями співпраці тощо прохання звертатися до керівника Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса ([email protected]) та керівника проекту Сергія Данилова ([email protected]).


Тематика публікації:                             

Останні публікації цього розділу:

Для жінок, які постраждали від домашнього насильства, в м. Кривий Ріг організовується навчання за новими спеціальностями

Розпочався проєкт "SOS-Турбота", спрямований на підтримку людей, яким важко подбати про себе самостійно

Удар по економічній спроможності Харківщини ставить критичні вимоги до місцевого бюджетного процесу

Антикорупційний порядок денний у громадах: чому важливо залучати громадськість?

Інклюзивна освіта в коворкінгах Пирятинської громади

В Україні створили інтерактивну мапу безкоштовних освітніх просторів та культурних хабів