На Волині працюють над активним залученням жінок до творення змін у громадах

Дати голос жінкам, допомогти вирішувати їхні проблеми, представляти інтереси жінок на різних рівнях. Такою була мета проєкту, який запропонувала втілити ГО «Молодіжний простір “Тандем”» у рамках адвокаційного гранту, який Волинський Інститут Права оголосив на початку 2024-го року за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Наші грантери співпрацювали з чотирма громадами Волині: Володимирською, Турійською, Литовезькою та Ківерцівською. Зокрема, працювали над підвищенням мотивації жінок до активної діяльності в місцевій політиці, організовуючи для них навчання та тренінги. Головним підсумком проєкту стало створення у Турійській та Литовезькій громадах Координаційних рад з питань гендерної політики.

Чому зараз як ніколи важливо залучати жінок до творення змін у громадах – про це ми поговорили з ключовими учасниками проєкту.

***

Адвокувати тему гендерної рівності та прав жінок можна у різний спосіб. Один з них – через депутаток рад різного рівня. Ще один варіант – створювати консультативно-дорадчі органи, які займатимуться саме цією тематикою і адвокуватимуть цю тему на рівні місцевого самоврядування. У процесі варто не забувати про заходи, які допоможуть сформувати пул активних учасників або учасниць.

Над цим широким спектром завдань наші грантери вирішили працювати у чотирьох громадах: Володимирській, Литовезькій, Ківерцівській та Турійській, розповідає очільниця ГО «Молодіжний простір “Тандем”» Людмила Тананайська. 

«Перш ніж розпочати реалізацію проєкту, я заручилась підтримкою депутаток тих громад, з якими ми працювали у проєкті. Бо якщо не мати зацікавлених людей на місцях, було б дуже складно реалізувати наші плани. Ми мали робочі зустрічі, під час яких напрацювали план дій щодо того, як у кожній з громад наші представниці будуть шукати підходи до влади», – пояснює вона.

Особливий підхід справді потрібно шукати, адже не у кожній громаді з захопленням зустрічають тих, хто хоче адвокувати питання гендерної рівності та прав жінок. Проблема у тому, каже Людмила Тананайська, що ця тема за багато років обросла міфами та стереотипами. І попри все, з правильною комунікацією налагодити співпрацю можливо.

«Якщо правильно пояснити у чому суть проєкту, органи місцевого самоврядування йдуть назустріч, тому що це можливість для них навчатись і реалізовувати те, чого від нас вимагає суспільство. Тому якщо на початку були протиріччя, то під час реалізації проєкту влада охочіше йшла на співпрацю», – додає вона.

У рамках проєкту в громадах організували тренінги на тему адвокаційних кампаній у сфері гендерної політики та гендерно-орієнтованого бюджетування. Проводила їх радниця голови Волинської обласної державної адміністрації з питань забезпечення рівних прав та можливостей Наталія Рябошенко. На успішних кейсах вона пояснювала жінкам, як можна долучатись до змін у своїх громадах.

«Я не можу сказати, що всі учасниці захочуть піти у політику, тому що це досить важка робота. Але якщо хтось не піде в депутатки, то, можливо, не полінується взяти участь у громадському бюджеті. Завдяки цим навчанням учасниці зрозуміли, що можна принаймні не мовчати про проблеми і долучатись до їхнього вирішення», – зазначає вона. 

Після серії навчань у громадах розпочали роботу над створенням консультативно-дорадчих органів, або ж над удосконаленням тих, які вже створені, але вповні не виконують своїх функцій. Ці органи можуть безпосередньо впливати на політику в громадах, виносити на порядок денний важливі питання та надавати рекомендації. Таким чином Координаційні ради з питань гендерної рівності створили у Турійській та Литовезькій громадах, а у Ківерцях оновили положення про Координаційну раду.

Наразі головне завдання – визначитись з пріоритетними напрямками роботи та зібрати навколо цих консультативно-дорадчих органів людей, які будуть готові брати на себе відповідальність.

«Координаційна рада може стати тим майданчиком, де жителі та влада вирішуватимуть питання у діалозі, – переконана членкиня Координаційної ради у Турійській громаді Антоніна Гут. – Коли вона буде діяти як потрібно, я впевнена, покращиться порозуміння між владою та громадськістю».

*** 

Створення консультативно-дорадчих органів, навчання, тренінги – це маленькі, однак важливі кроки, які здатні кардинально змінити мікроклімат у громаді та стати основою для того, аби досягати позитивних змін у сфері гендерної політики.

Чимало залежить і від самих жителів, від їхньої ініціативи та бажання брати на себе відповідальність. Тішить, що така ініціатива є. 

«Дівчата, які були у цьому проєкті, далі будуть працювати над цією темою – в цьому я переконана, – зауважує Людмила Тананайська. – Вони цікавляться подальшими навчаннями, долучаються до інших проєктів, планують проводити гендерні аудити. Тому наш проєкт був невеличким стартом, який далі буде продовжуватись. А до фінішу ще дуже далеко і роботи ще дуже багато».

Матеріал створено Волинським Інститутом Права в рамках проєкту «Посилення стійкості та підвищення професійної спроможності локальних інститутів громадянського суспільства у територіальних громадах Волинської та Рівненської області», що реалізовує Волинський Інститут Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).