На Рівненщині виконується третина судових рішень

Лише 33% судових рішень виконані на Рівненщині за перші 5 місяців 2018 року. За цей період було завершено 24 000 виконавчих провадження на майже 500 млн. гривень. У середньому по Україні відсоток виконання рішень судів становить 30%. Про те, чому склалася така ситуація і що роблять для того, аби її виправити, говорили під час прес-сніданку в Рівному, який провів Комітет виборців України.

Як повідомив в.о. начальника управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Сергій Дмитрієнко, на сьогодні більше 40% виконавчих документів, які знаходяться в управлінні, є безперспективними. Тобто, виконати їх неможливо. Переважно через те, що в боржника немає майна.

«З початку року на Рівненщині в органах державного виконання було 73 тисячі виконавчих документів на загальну суму 2 мільярди 700 мільйонів гривень. Це на 86,3 мільйона гривень більше, ніж за аналогічний період торік. Тобто, щороку сума збільшується. Взагалі ж органи ДВС перевантажені. Так, у нас на сьогодні працює 114 державних виконавців, а за штатним розписом їх має бути 143. І це дуже відчувається. На одного виконавця в нас припадає 129 виконавчих проваджень у місяць. Це доволі багато», – констатує Сергій Дмитрієнко.

«Доступ до правосуддя також охоплює виконання рішення суду, – зазначила перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Наталія Яцюк. – Оскільки виконання судового рішення є останньою стадією розгляду справи, а також поновлення прав людини. Тому проблема ефективного захисту людини саме в контексті виконання рішень, звісно, потребує вирішення».

Аби виправити цю ситуацію, відповідно до судової реформи в Україні вже запроваджений інститут приватних виконавців. Вони функціонують поруч із Державною виконавчою службою та виконують функції з примусового виконання рішень судів та інших органів. На Рівненщині перший приватний виконавець почав працювати в червні цього року. Невдовзі з’явиться ще один. Наразі чекають на його включення у реєстр.

Керівник правових програм РОГО «Комітет виборців України» Микола Глотов наголосив, що в Конституції України прямо вказано про обов’язковість виконання судових рішень і що саме на державу покладено обов’язок забезпечувати їх виконання у визначеному законом порядку.

«Крім недосконалих процедур та інструментів, які не дозволяють в повній мірі забезпечити виконання судових рішень, велика проблема є у відсутності додаткових гарантій, які б сприяли їх виконанню, – каже Микола Глотов. – Наприклад, повернення вкладу за рішенням суду в сумі до 200 тис. грн. гарантує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. В той же час ніхто не гарантує вкладнику повернення коштів, внесених до кредитної спілки, в якої немає майна і коштів. А коли б було, наприклад, введено для кредитних спілок обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності перед вкладниками, то частину коштів збанкрутілої установи люди могли б повертати за рахунок страхової виплати».

Разом з тим, допомогти в подальшому виконанні судового рішення може своєчасне звернення до адвоката.

«Для ефективного подальшого виконання судового рішення важливо, щоб людина вчасно зверталася за допомогою до фахівця, – пояснює заступник голови Ради адвокатів Рівненської області, адвокат Юлія Щербяк. – Хочу лише наголосити на тому, що в будь-якому випадку варто оцінювати перспективу виконання того чи іншого рішення. На сьогодні є відкриті реєстри, зокрема, нерухомого майна. Власне, ця інформація дозволяє зробити висновки щодо того, чи варто звертатися до суду. Бо це може бути тривалим і вартісним процесом. І всі зусилля нічого не вартуватимуть, якщо, отримавши рішення, його не можна буде реалізувати. Бо в боржника не буде майна, на яке може бути звернене стягнення».

Цей захід проводився в рамках проекту «ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО СТАНУ ТА ХОДУ СУДОВОЇ РЕФОРМИ НА МІСЦЕВОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ», що виконує ВГО «Комітет виборців України», в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя».