Make russia small again: Як добити країну-агресора?

Стратегія стримування Росії або спроби «відтягнути» її поразку більше не працюють і лише створюють нові загрози для безпеки Європи. Єдиним реалістичним сценарієм завершення війни залишається системне виснаження держави-агресора до рівня, за якого вона втратить здатність продовжувати бойові дії. Саме зміну цієї логіки — від управління ризиками до управління поразкою Росії — обговорили учасники публічної дискусії «Українська стратегія хижака: кроки України та Європи до поразки Росії», організованої Мережею захисту національних інтересів «АНТС».

У центрі розмови були питання стратегічних вразливостей Росії, дедалі більш трансакційного характеру міжнародної політики, а також політичні, економічні, військові й енергетичні рішення, здатні перетворити ресурсну перевагу Європи та стійкість України на незворотну поразку РФ, а не чергову паузу у війні.

Модераторка події, голова правління «АНТС» Ганна Гопко наголосила, що український стратегічний порядок денний базується на гарантіях безпеки, а мир неможливий без перемоги України та поразки Росії: «Наша спільнота не вірить, що можна досягти миру без перемоги України — і без поразки Російської Федерації. Саме це має стати початком деімперіалізації та деколонізації Росії».

Вона також звернула увагу на зміну міжнародної атмосфери, нагадавши слова президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що світ стає дедалі більш трансакційним, а Європа оточена «хижаками». У цьому контексті для України критично важливо мати власні стратегічні ініціативи та не дозволити перетворити себе на здобич.

Про ключову економічну вразливість Росії — розрив між падінням доходів і стрімким зростанням військових витрат — говорив директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», голова комітету з промислової модернізації ТПП України Володимир Власюк. Ресурсна перевага Європи над Росією є колосальною, однак досі не підкріплена належною політичною рішучістю.

«Валовий внутрішній продукт однієї лише Італії перевищує ВВП Росії. Прийшов час Європейському Союзу навчитися захищати власні цінності й спосіб життя», — зазначив експерт.

За його словами, Росія стрімко втрачає доходи від експорту енергоресурсів: якщо у 2022 році вони становили близько 230 млрд доларів, то нині — близько 162 млрд. Водночас Фонд національного добробуту РФ скоротився з 148 млрд доларів до приблизно 48 млрд, значна частина яких є малоліквідними активами. Усе це, за оцінкою Власюка, заганяє російську економіку у фіскально-монетарну пастку стагфляції та ускладнює здатність Кремля фінансувати війну без серйозних соціальних потрясінь.

Експертка з міжнародної політики Олена Трегуб наголосила, що попри статус найбільш санкціонованої країни у світі, Росія досі не змінює своїх стратегічних цілей: «Санкції погіршили стан економіки, але не змусили Росію відмовитися від агресії. Нам потрібно змінювати когнітивну картину — як Європа бачить Росію і як оцінює власні дії щодо неї», — зазначила вона, підкресливши, що страх перед «червоними лініями» РФ часто є наслідком нав’язаного блефу.

Директорка Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Оксана Іщук Про присвятила свій виступ енергетиці як «кровоносній системі» російської воєнної машини. Вона звернула увагу на непослідовність санкційної політики ЄС і зростання імпорту російських енергоносіїв, зокрема скрапленого природного газу: «Кожен євро, сплачений за російські енергоресурси, фактично працює на виробництво російських ракет».

Керівник аналітичного відділу Мережі «АНТС» Ілля Несходовський назвав банківський сектор однією з найслабших ланок російської економіки, звернувши увагу на різке падіння ліквідності та масштабну емісію рубля для підтримки фінансової системи. За його словами, політичні заяви Заходу мають супроводжуватися реальними практичними рішеннями, що унеможливлять будь-яку співпрацю з агресором.

Наприкінці дискусії виконавча директорка Мережі «АНТС» Люсьєна Шум наголосила на символічності її проведення напередодні Дня Соборності України та підкреслила ключову роль єдності — як усередині країни, так і у взаємодії з міжнародними партнерами. Вона також акцентувала на значенні культурної дипломатії та ролі українців за кордоном як адвокатів правди про війну й санкційного тиску на Росію.

«Наше завдання — не дозволити світу звикнути до війни й не допустити, щоб Росія залишалася рівноправним учасником міжнародних інституцій», — підкреслила Люсьєна Шум.

Джерело: УКМЦ.