Лопата vs зміна клімату, або На що натякає снігопад львів’янам

За прогнозами метеорологів аномальні снігопади не вщухатимуть у Львові упродовж наступних декількох днів. Це означає, що ситуація потребуватиме особливої уваги та мобілізації сил не тільки комунальних служб, а усіх львів’ян. Та давайте розберемося, чи спроможні лопати протистояти екстремальним погодним явищам у тривалій перспективі.

Сильний сніг – красиво, комусь він навіть піднімає настрій. Але такої кількості негативу та перенапруження як вчора, здається, містяни не відчували давно. Його причиною стали численні поломки мереж та суцільний колапс на дорогах. І хоча на перший погляд, рекордні снігопади у Північній Америці, Європі та рідному Львові, виглядають несумісними із глобальним потеплінням, насправді таке твердження є прямим свідченням нерозуміння зв’язку між кліматичною зміною та інтенсивними опадами.

Глобальне потепління, спричинене людською діяльністю, дестабілізує клімат – тобто робить його більш непередбачуваним. Разом з підвищенням температури пришвидшується випаровування океанів, що призводить до накопичення значної кількості водяної пари у повітрі. Відтак більша вологість повітря сприяє опадам, в тому числі екстремальним. Тому інколи влітку на Сахарова та Городоцькій можна плавати на човні, а взимку – доводиться долучатися до флешмобу з лопатами.

Екстремальні опади не тільки не суперечать глобальному потеплінню, у прогресивних країнах вони давно спрогнозовані кліматичними моделюваннями та лише підтверджують невтішні прогнози науковців. І попри цю невтішність, далекоглядність у їх розробці дає можливість краще розуміти природу та масштаби негоди, адаптовувати міста до її негативних наслідків заздалегідь. Так, наприклад, у Чикаго, Цюриху, Копенгагені на рівні стратегічних документів передбачено існування відповідних аналітичних центрів, створення мереж аварійного опалення, закупівлі відповідної кількості комунальної техніки, дієвої системи оповіщення, опіки над вразливими групами населення тощо.

Окрім цього, безпосередньо із мешканцями регулярно проводиться просвітницька робота щодо шляхів пом’якшення наслідків зміни клімату, які буквально можуть вплинути на те, що відбувається на їхніх власних подвір’ях. Зміну клімату, таким чином, порівнюють із податком, який повинен платити кожен і регулярно.  Інакше це може призвести до більш серйозних наслідків – буревіїв, штормів, посух, значних продовольчих, інфраструктурних та навіть людських втрат.

Тож беручи лопату в руки, подумайте про те, що цьому снігопаду передував найгарячіший рік на планеті. Озирніться навколо – це не просто примхи природи, це прояв того, що під людським тиском клімат зламався і до адаптації міста до його наслідків варто ставитися як до пріоритету.

Микола Рябика, еколог та Голова ГО “Плато”