Квітневі миттєвості децентралізації

Напевне, більшості громадян, особливо мешканцям великих міст, мало про що говорить термін «децентралізація», їм складно уявити що це і навіщо. Дивлячись на статистичні дані – створення нових ОТГ, збільшення бюджетів громад, відкриття шкіл, садочків, ФАПів (більшість не знає що таке ФАП) і тому подібне, вони просто знизують плечима, не маючи розуміння того, як було раніше, завдяки чому це все відбувається і які матиме позитивні наслідки.

Дійсно, щоб розуміти процеси та явища, спричинені децентралізацією, варто поїхати в самі громади, і бажано щоб ви мали раніше досвід спілкування з мешканцями, представниками тамтешніх органів місцевого самоврядування, посадовцями, тощо.

В сорока п’яти кілометрах від Харкова, на мальовничих берегах Сіверського Дінця, розташовано селище Старий Салтів, навколо якого три року тому було створено однойменну об’єднану територіальну громаду. Ми з колегою Сергієм Омелічкіним приїхали туди 12-го квітня не вперше, адже вже другий рік допомагаємо цій громаді впроваджувати бюджет участі. Власне, метою візиту було проведення Круглого столу, яким, фактично, було дано старт другого річного циклу реалізації громадського бюджету.

Свіжий та сонячний квітневий ранок, головна вулиця Старого Салтова вже зеленіє, от-от розквітнуть дерева. Їдемо, дивимось що змінилося, що добудували, відремонтували з останнього нашого приїзду. Паркуємося біля будиночка старої сільської ради. Цього року сама рада та майже весь її виконавчий комітет переїхали в будівлю навпроти, свіжо відремонтовану та добре обладнану, в якій також знаходиться і ЦНАП, і відділок поліції, і лікарня, і ще якісь служби.

Проводили тут 9-го квітня робочу зустріч, готувалися до сьогоднішнього Круглого столу, і нам організували невелику, але вражаючу екскурсію. Але сьогодні нас зустрічає вже звична за минулорічними заходами в цій громаді стара конференц-зала. Правда, там теж зроблено свіжий ремонт, її повністю переоснащено (за кошти тієї ж Програми DOBRE, в якій працюємо й ми), виявляється, що наш захід перший, що проводитиметься в цій залі після оновлення!

Ставимо банер, розкладаємо блокноти-ручки, листи реєстрації, завантажуємо презентацію на проектор. Підходять люди, ще до початку обговорюють між собою поточні питання реалізації відібраних минулого року проектів, розсідаються, починаємо.

Власне, громада це ж не будівлі, дитячі та спортивні майданчики, не стільці-столи-комп’ютери та інші речі. Це люди, які все це створюють, будують, облаштовують та встановлюють, і для яких це робиться. Тому уважно стежу за людьми, їхніми настроями, емоціями, поведінкою.

В залі присутні більшість з авторів минулорічних проектів-переможців. Запросили головну бухгалтерку місцевого виконавчого органу. Особливістю та відмінністю громадського бюджету є те, що подають ідеї та голосують за них мешканці, але реалізовує «виконком», тому бухгалтерка пояснює присутнім особливості процесу закупівель обладнання та матеріалів, необхідних для реалізації проектів, уточнює деякі деталі у авторів, радиться з ними, щось пропонує сама.

Чесно, немає атмосфери протистояння «влади та громадськості»: люди розуміють, що роблять спільну справу для громади. Виконавчі органи вдячні за те, що їм допомагають робити їхню ж роботу на користь громади, мешканці відчувають власну причетність та значимість. Спільно конструктивно вирішуються незрозумілі та спірні питання, задоволена бухгалтерка прощається і йде, їй дякують, Круглий стіл триває.

Минулого року тут вперше запустили громадський бюджет, Положення і Параметри, які регламентують процес його впровадження та реалізації, розробляли хоч і за участі експертів, спираючись на досвід інших країн та українських громад, але все ж таки без досвіду реалізації в конкретній ОТГ. Зараз вже досвід є, його проаналізовано і зроблено висновки, Робоча група на попередній зустрічі обговорила зо два десятки питань, які варто врахувати та внести відповідні зміни до Положення. Настав час презентувати їх широкому загалу, почути пропозиції та зауваження людей перед тим, як кінцевий варіант документу спрямовувати на затвердження місцевою радою. Цим і займаємось основний час Круглого столу.

Активісти на те вони й активісти, щоб бути активними, але приємно дивує та радує небайдужість та зацікавленість чиновників. Взагалі, як на мене, саме чиновники змінилися найбільше в селах та селищах за останні роки. Якось навіть незвично бачити їхні прямі спини, розкутість та діловитість в позах та рухах, а в очах та міміці не одвічну журбу, нудьгу та неприязнь, а певний стриманий діловитий оптимізм, здорову допитливість та впевненість в собі і своїх справах. Вони почали говорити «нормальною людською мовою», а не канцелярськими штампами, гумор вже не «кастовий» і десь дівся «синдром вахтера».

 Спокійно аргументують та доводять доцільність внесення тих чи інших змін до Положення, наводять приклади, часто з місцевим здоровим гумором. Зауваження, запитання та заперечення сприймають нормально, як намір допомогти вдосконалити документ, а не поставити під сумнів їхній статус. Нерідко погоджуються з зауваженнями, разом формулюємо ті чи інші пункти, записуємо.

Громадськість як завжди активна. Вічних опозиціонерів «заради принципу» нема, але й до загального «одобрям» дуже далеко! Майже по кожному пункту уточнюють, вимагають пояснень, дискутують. Теж не для самоствердження, але й без «низькопоклонства»: конструктивно й по ділу. Таке враження складається, що люди вже бачать готовність та відкритість місцевої влади до взаємодії, але ще трохи дивуються й не можуть до кінця в це повірити, все ж таки дає в знаки минулий досвід.

Навіть традиційно найбільш пасивні представники комунальних закладів включаються в це живе й безпосереднє спілкування, ще обережно й незвично, але з цікавістю.

Закінчивши зі змінами до Положення та Параметрів, акцентуємо увагу учасників Круглого столу на темі інформаційної кампанії, наголошуємо на її важливості на всіх етапах. На тому, що від неї буде залежати кількість та якість поданих проектів, активність мешканців під час голосування, зручність та доступність для них даного процесу.

У нас амбітна мета та складне завдання: охопити кожну квартиру, кожне домогосподарство ОТГ, маючи при цьому досить обмежені фінансові ресурси. Зокрема, на саме розповсюдження інформаційних матеріалів коштів в бюджеті нема зовсім, тому звертаємося до місцевих по пропозиції яким саме чином можна рознести матеріали силами самої громади, щоб це не вимагало надзусиль, але було зроблено вчасно та якісно.

Нагадуємо, що з наступного, третього річного циклу, громада вже не зможе розраховувати на фінансування адміністрування громадського бюджету від Програми DOBRE і повинна буде закладати адміністративні витрати в саму суму виділеного громадського бюджету. (До речі, в Положення, яке буде винесено на розгляд депутатів, закладено збільшення даної суми з 500 до 700 тисяч гривень). Й цьогорічну інформаційну кампанію треба провести ще й так, щоб відпрацювати модель її реалізації на майбутнє. Питання викликало жваву реакцію, бурхливе обговорення, в результаті якого було сформовано логіку та стратегію інформкампанії, яку почнемо реалізовувати вже з кінця травня – початку червня.

Закінчуємо, йдемо пити каву. Але це більше нагадую «роботу в малих групах»: люди з канапками та стаканчиками продовжують спілкуватися, обговорюючи питання, підняті на Круглому столі. Для модератора це завжди приємно, бо свідчить і про те, що захід не залишив учасників байдужими, і про актуальність самої теми заходу для його учасників.

Залишаємо Старий Салтів під супровід дрібного весняного дощику, з відчуттям добре зробленої роботи, яка дійсно потрібна людям, що тут живуть і хочуть жити далі, які готові щось робити, щоб жити краще. Попереду ще багато заходів, телефонних консультацій, опрацювання та узгодження документів, попереду новий річний цикл бюджету участі та підведення підсумків безпосередньої реалізації проектів-переможців минулого циклу. Попереду нові зустрічі та спільні дії з цими різними, але чудовими своєю небайдужістю людьми!

Михайло Ізюмский