Криворізькі школи зібрали понад 350 тисяч кришечок та зберегли десяту частину Синевиру

Вже четвертий рік в Кривому Розі діє проєкт соціального партнерства  заготівельно-переробного підприємства та середніх навчальних закладів міста й прилеглих селищ.

Про початок більше тут: На Криворіжжі «Чисте місто» проводить екоуроки

За час дії проєкту “Я сортую з “Чистим містом” до екологічних рішень та заробітку на них долучилося понад 80 шкіл.

Підприємство разом з громадською організацією “Чисте місто-КР” знайшли ефективний підхід, як привчати молоде покоління до раціонального використання ресурсів. Через просвіту та забезпечення практичних моментів - урни для роздільного збору та вивіз зібраного – , учасники проєкту  заробляли кошти на відсортованій сировині та покращували умови перебування у своїх закладах. Зокрема, за кошти від зданої макулатури та пластику купувалися лавки, пуфи для сидіння, здійснювали ремонти чи забезпечували культурне дозвілля школярства. Дорослі й малі, залучені до процесу наочно переконувалися, що вторинна сировина приносить зиск.

Менш помітними, але не менш вражаючими й важливими поруч завжди йшли екологічні переваги роздільного збору та подальшої переробки вторинної сировини.

Зокрема, лише за 2019 рік середні навчальні заклади міста зібрали та повернули у виробництво 2 тисячі 827 кг Пет-пляшок, зекономивши таким чином у порівнянні з виробництвом первинних  ресурсів 55 барелів нафти –  В еквіваленті на предмети побуту це  9 350  воскових свічок для торта  чи 7 425 гумових м’ячів.  Не кажучи вже про електроенергію, коли переробка лише 1 тонни пляшок у порівнянні з виробництвом з первинних  ресурсів економить 5,774 Квт енергії.

А скільки важливих процесів стоїть за, здавалося б, нудною справою – збір макулатури. Її навчальні заклади у минулого року здали понад  238 тонн. 

Що це означає для природи? 1 тонна макулатури заощаджує 200 кубометрів води, а здана криворізька таким чином зберегла 47 600 кубометрів – 10 ту частину Синевиру, обсяг води якого 400 тисяч кубічних метрів.

До споживачок та споживачів ця макулатура може повернутися, наприклад, через виробництво майже 600 тисяч шкільних зошитів. Не кажучи вже про те, що збереже понад 4 тисячі дерев.

Також школи здали на переробку вражаючу кількість пластикових кришок – понад 350 тисяч штук.  Але якщо взяти до уваги, що населення міста 634 тисячі навіть при найоптимістичнішому розкладі, що за рік кожна мешканка чи кожен мешканець використали лише одну пляшку з кришкою, то виходить, що кожна друга людина ресурсноцінну кришку, потенційну складову протезу,  просто викинула. 

Звісно тут питання більше до інфраструктури, ніж до населення. Тому проєкт продовжує діяти з вдячністю тим, хто вже долучилися, та пропозицією долучатися  охочими робити організований збір – навчальні заклади, ОСББ, магазини тощо. Від громадської організації проводяться консультації, від підприємства здійснюється оплата та вивіз, а від суб`єктів господарювання очікується розуміння різниці між сміттям та вторинною сировиною, з відповідним уважним ставленням до останньої.

Успішність такого партнерства вже доведена й цифрами, й довготривалими стосунками: Криворізький досвід сортування переймає Полтавщина

Читайте також: Ще 10 закладів Кривого Рогу готові до сортування з 1 січня 2018р