Конвенція Тромсе: що змінить міжнародний документ у сфері доступу для України

Сьогодні, 1 грудня 2020 року, набула чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів. Вона стала першим міжнародним договором, який закріплює право громадян мати доступ до офіційних ...

Конвенція Тромсе_інфографіка
Конвенція Тромсе: що змінить міжнародний документ у сфері доступу для України

Сьогодні, 1 грудня 2020 року, набула чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів. Вона стала першим міжнародним договором, який закріплює право громадян мати доступ до офіційних документів органів державної влади.

Яке значення має Конвенція для України – про це йшлося на пресконференції “Запуск Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів”, яку організували Центр демократії та верховенства права, Міністерство культури та інформаційної політики і Проєкт “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободі медіа в Україні”.

Документ, відомий також як Конвенція Тромсе, набрав чинності завдяки Україні, яка стала десятою державою, що ратифікувала цей договір (за таких умов Конвенція набуває чинності). За словами Олени Литвиненко, виконувачки обов’язків Голови Офісу Ради Європи в Україні, це великий крок уперед.

“Я більш ніж упевнена, що країни-члени Ради Європи надзвичайно вдячні за цей крок. Запуск Конвенції також є важливим меседжем і заявкою на міжнародній арені про Україну як активну державу, що здатна напрацьовувати цінні практики і ділитися ними. А ще – демонструє прагнення України забезпечити прозорість органів публічної влади та сприяти цьому у інших країнах”, – вказала вона.

Конвенція Тромсе встановлює набір мінімальних стандартів доступу до інформації у країнах членах, зокрема щодо відповідей на запити громадян про публічну інформацію. Однак в Україні ці стандарти переважно вже є вищими, наголосив Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України.

“Закон “Про доступ до публічної інформації”, ухвалений майже десять років тому, передбачає у більшості питань кращі стандарти відкритості і доступу до інформації, ніж закладені у Конвенції. Тому Україні є чим ділитися. Ми також запускаємо дискусію про майбутнє міжнародних актів у сфері доступу. Адже очевидно, що постане також питання вдосконалення їхніх механізмів: посилення гарантій, збільшення гарантій”, – відзначив Тарас Шевченко.

На міжнародному рівні Конвенція Тромсе передбачає створення двох органів: Групи фахівців з доступу та Наради сторін, завданням яких буде моніторинг виконання Конвенції та напрацювання позитивних змін у сфері доступу.

“Ми довели, що Україна може пропонувати не лише сировину, а й стандарти, тобто інтелектуальний продукт. Очевидно, нам слід бути активними, тож чекаємо перших кроків: комунікації зі Страсбургом щодо формування цих органів. Такий крок дозволить Україні “експортувати” свій досвід і обмінюватися ним з колегами із інших країн. А ми можемо зараз отримати гарну нагоду переосмислити наше законодавство, вдосконалити його”, – наголосив Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права.

Експерт додав, що у сфері доступу до інформації Україна розвивається дуже динамічно. Зокрема, з 2014 року відбувся справжній був онлайн-реєстрів: тепер можна у мережі отримати інформацію про юридичних осіб, штрафи за паркування чи земельні ділянки.

Тетяна Олексіюк, консультантка Ради Європи, відзначила, що підготовка до застосування Конвенції вже триває. Так, Національна школа суддів разом зі спільним проєктом Ради Європи та Євросоюзу організувала тренінги для суддів щодо використання норм документа.

“Сама тема доступу для суддів гаряча і цікава… І от до нас “заходить” міжнародна Конвенція з нормами прямої дії, які іноді не стикуються з нашим законодавством. Це не значить, що воно погане. У нас просто було інше бачення, і тепер треба переосмислити норми свого законодавства і зростити принципи Конвенції та нашої судової практики”.

Водночас експертка вказала, що у деяких сферах Конвенція покращує ситуацію. До прикладу, розпорядник буде зобов’язаний не просто прийняти запит, а допомогти запитувачу визначити: яка саме інформація йому потрібна. 

Також Олена Литвиненко від імені Ради Європи подякувала народним депутатам за ратифікацію Конвенції а громадському сектору і насамперед Центру демократії та верховенства права – за інформаційно-просвітницьку роботу і адвокації для того, аби сприяти запуску Конвенції.

Проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», що фінансується ЄС і Радою Європи, має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку. Слідкуйте за новинами Проєкту на Фейсбуці.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Триває опитування серед молоді Харківської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей

У Голобській громаді триває робота над змінами до Стратегії розвитку

Опитування: тенденції розвитку ОГС у 2020 році

Українська реперка alyona alyona отримала європейську музичну премію

Способи захисту прав на земельні ділянки

Зміни до порядку призначення житлової субсидії у 2021 році