Конфлікт на Донбасі – не заморожений. Висновки міжнародної моніторингової місії

Конфлікт на Донбасі – як і раніше активний, з щоденними обстрілами, а місцеві мешканці продовжують жити з відчуттям тривоги та втоми, – в цьому переконалися учасники міжнародної моніторингової місії на сході України, яка пройшла з 24 по 29 липня 2020 року. Своїми спостереженнями, висновками і рекомендаціями учасники місії поділились на пресбрифінгу, який пройшов 5 серпня в Українському кризовому медіа-центрі.

«Більшість моїх колег в Європі вважають, що війна в Україні вже закінчилась, що далі йде реалізація мирного плану. Тому важливо нам їхати та бачити на власні очі, що відбувається. Це дуже важливо. Поряд зі звичайним життям знаходяться військові й блокпости, а вночі чутно обстріли. Це неправильно, що в Європі, в 2020 році діти виростають у війні», – поділився враженнями від першої подорожі на схід України Івар Дале, експерт Норвезького гельсінського комітету з прав людини.

Зокрема, учасники місії перебували в зоні бойових дій 27 липня, коли, згідно з домовленостями, досягнутими в Мінську 22 липня, мало розпочатися всеосяжне і повне перемир’я. «За день до цього ми були в Золотому, чули, як багато стріляли. А вже 28 липня ми говорили з чоловіком, який напередодні працював на городі, і осколок снаряда влучив йому в руку. Тобто він був поранений уже після того, як повинен був початися «режим тиші», – розповів Івар Дале. «Ніде не було впевненості, що перемир’я втримається. Місцеві жителі кажуть про нарощування сили з іншого боку [в так званих «ДНР» і «ЛНР»], бояться ескалації та нової великої війни», – ділиться враженнями Андреас Умланд, німецький експерт Українського інституту майбутнього.

Негативні наслідки COVID-19 і обмежень, пов’язаних з пандемією, найбільше відчуваються на контрольно-пропускних пунктах (КПВВ). Незважаючи на те, що українська сторона відкрила проїзд, деякі люди не можуть потрапити додому, наприклад, до Донецька, через свавільні обмеження, встановлені так званою «ДНР». «Люди похилого віку два тижні сидять на зупинці, ночують в наметах [нічліг, харчування і питну воду людям забезпечують українські структури та міжнародні організації – ред.]. Ми бачили жінок, яким за 70 чи 80 років, і вони сидять і чекають, коли зможуть повернутися додому», – каже Івар Дале. Його слова доповнює польський журналіст Пьотр Андрусєчко: «Так звана «ДНР» їх не пускає. Це страшно, що в 21-му столітті, в Європі, люди змушені жити на вулиці». Учасники місії вважають неприпустимим, що підконтрольні Росії «ДНР» і «ЛНР» використовують заходи, пов’язані з пандемією, для обмеження свободи пересування.

Учасники місії були в населених пунктах, які знаходяться безпосередньо на лінії зіткнення: Опитне, Богданівка, Катеринівка, Кримське. «Я вперше був в Опитному в 2015 році, в останні дні боїв за Донецький аеропорт. Це були страшні дні. В 2018 році я відвідав Опитне знов, і там майже не відбулось змін. У них не було освітлення та лунали обстріли. І в цей моніторинговий візит ми знову відвідали населений пункт, вже у 2020 році. В них досі не відновлено електропостачання, вони залежні від поставки води. Деякі населені пункти не зазнають великих змін, лише допомога міжнародних гуманітарних організацій, від якої люди залежать щоденно. Через постійні бойові дії та заміновані території населений пункт є відрізаним. Не всі можуть здолати пішки відстань 7-8 кілометрів. Війна триває. Перемир’я – це добре. Інтенсивність обстрілів стала менша, однак повного припинення вогню так і не сталося», – каже Андрусечко.

У той же час, в регіоні в цілому є позитивні зміни. Учасники місії відзначають позитивний ефект від будівництва доріг, зокрема, в Луганській області. «Це поштовх до економічного розвитку. Наприклад, фермери, які вирощують фрукти і овочі, тепер відправляють свої товари на ринки в Київ або Харків; приїжджають вантажівки з Києва. Раніше це було неможливо через розбиті дороги. Розвиток інфраструктури позитивно позначається і на мобільності людей», – підкреслив Андрусечко.

Учасники місії зазначають, що до місцевих виборів, запланованих в Україні на 25 жовтня, жителі Донбасу ставляться з острахом. «Ці місцеві вибори мають особливе значення, бо завершують перший етап децентралізації та легітимізують новий територіальний устрій у форматі ОТГ. Є вагомі аргументи за проведення місцевих виборів, у тому числі в аналітичних матеріалах. Однак, моя думка за результатами місії, що не варто проводити місцеві вибори на прифронтових територіях. Це і бойові дії, і фактично військовий стан. Також висока вірогідність політичного впливу та втручання Російської Федерації до виборчого процесу. По-друге, це стан економіки в регіоні, фактично вона знаходиться в залежності від дотацій з центрального бюджету, тож сама ідея створення ОТГ там реалізована не буде. По-третє, це постійне зазіхання так званих «Л/ДНР» на ці території, що не створює необхідних безпекових умов і можливості вільно обирати», – поділився міркуваннями Андреас Умланд. «Потрібно знайти баланс і рішення щодо військово-цивільних адміністрацій, для того, щоб запобігти авторитаризму та щоб військово-цивільні адміністрації мали контроль. Можливо, створення якихось рад при ВЦА. Місцеві бізнес, медіа, лідери думок повинні мати можливість впливати на призначення очільників ВЦА. Перезавантаження ВЦА – це гарний початок запровадження правосуддя перехідного періоду та відновлення українського врядування на сьогодні окупованих територіях. ВЦА – це модель перехідного періоду для України. І хоч у Російської  Федерації є своє бачення майбутнього сходу країни, в України повинен бути свій порядок денний», – резюмував Умланд.

Такі місії – важливий інструмент інформаційної роботи німецької громадської організації DRA. Склад учасників завжди підбирається таким чином, щоб максимально розширити канали та географію поширення достовірної інформації про ситуацію в зоні російсько-українського конфлікту. Важливо, щоб ця інформація була доступна і в Росії, для протидії кремлівським наративам. «Необхідно працювати з російським суспільством, просувати альтернативні точки зору, говорити правду. Для багатьох дискусія про Донбас застигла на рівні 2014-2015 років. Тому необхідно говорити якомога більше про поточну гуманітарну ситуацію, про те, що таке лінія зіткнення і як люди у напіврозбитих селах на передовій, шість років після початку конфлікту, не можуть піти за хлібом, бо повного перемир’я ніколи не дотримуються. Або про те, що зараз фактично не існує центру координації зелених коридорів, визнаного як Україною, так і Росією, і нема кому відповісти, наприклад, за нещодавню загибель українського медика під Зайцевим, розстріляного «днр-івцями» під час спроби евакуації пораненого з передової», – каже Григорій Фролов, віце-президент Фонду «Вільна Росія».

«Ми вдячні нашим партнерам і німецькому МЗС за постійну увагу до проблем, породжених військовою агресією на сході України. Польові дослідження із залученням європейських експертів дозволяють краще розібратися в причинах проблем і ефективніше діяти для їхнього вирішення. Крім того, дана робота дозволяє знову і знову повертати проблему військової агресії та її наслідків до суспільної дискусії країн ЄС, політикам і дипломатам якого важливо адекватно оцінювати ризики агресивної зовнішньої політики Російської Федерації», – розповідає про мету міжнародних місій Костянтин Рєуцький, виконавчий директор Благодійного фонду Восток SOS.

Джерело: Восток SOS.