Коли Україна приєднається до цифрового ринку ЄС?

16 листопада у м. Києві відбувся «Форум цифрового розвитку України», в якому взяли участь близько 120 представників органів влади, громадськості, науки та освіти, провідних компаній у сфері ...

Додано:
PFIRS

відкритість доступність прозорість digital
Коли Україна приєднається до цифрового ринку ЄС?

16 листопада у м. Києві відбувся «Форум цифрового розвитку України», в якому взяли участь близько 120 представників органів влади, громадськості, науки та освіти, провідних компаній у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, електронної торгівлі, електронної медицини тощо. Вони обговорили перспективи гармонізації цифрового ринку України з ЄС та країнами Східного партнерства. Зокрема, мова йшла про можливість електронної торгівлі з країнами Східного партнерства та ЄС, взаємне визнання цифрових підписів, доступ до європейських електронних послуг в сфері медицини, освіти та науки.

Під час заходу Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції презентував проект Стратегії інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС («дорожньої карти»). Зі свого боку українські експерти представили аналітичний звіт «Проблеми та перспективи гармонізації цифрового ринку України з ринками ЄС та країн СхП».

Андрій Бірюков, радник Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України, виконавчий директор Hi-Tech Office Ukraine розповів про перспективи реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 рр. Валерій Фіщук, співголова ІТ-комітету Американської торгівельної палати, менеджер з розвитку бізнесу Cisco, наголосив на важливості розвитку внутрішнього цифрового ринку України, «щоб місцевий бізнес спочатку навчився працювати один з одним в цифровому режимі, але при цьому вже зараз потрібно поступово закладати в інфраструктури та цифрові платформи стандарти цифрового ринку ЄС». Живицький Дмитро, керівник апарату Сумської обласної державної адміністрації розповів про цифровізацію Сумщини та ініціативу Сумської ОДА «Смарт регіон». Регіональний вимір цифровізації продовжив Сергій Лобойко, керівник Центру розвитку інновацій, зокрема розповів про проект розробки ІТ сервісів, яким планується охопити 300 громад України.

Своїми коментарями щодо проекту Стратегії інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС  поділилися Нелі Ковалишин (Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції), Ірина Шостак, Віталій Карлаш та Юлія Зайченко, Олександр Козлов, Ульяна Горошко (Міністерство юстиції України),  Юрій Козлов, (державне підприємство «Національні інформаційні системи»). Зокрема, вони розповіли про новели законодавства у сфері електронних довірчих послуг та стратегію впровадження їх у інші сервіси, про розвиток  та міжнародне визнання українських електронних довірчих послуг і співпраці з ЄС та країнами Східного партнерства. Зокрема на 2019 рік заплановане укладання міжнародної угоди про визнання українських електронних цифрових підписів.

Провідний фахівець ЄС в сфері розвитку цифрової економіки Вілма Місіуконене (Vilma Plepyte Misiuko) розповіла про досвід Литви та дала низку рекомендацій для України: «Україна входить в «перший ешелон» країн, які впроваджують принципи єдиного цифрового ринку. Тому час ще є, і Україна рухається в правильному напрямі. Для успішного впровадження принципів цифрової економіки має бути ефективний діалог як зі сторони держави, так і зі сторони громадянського суспільства й бізнесу, в центрі якого має бути людина і її проблеми.»

Ірина Кучма (OpenAIRE) розповіла про європейську інфраструктури даних та роль відкритої науки в побудові цифрового ринку ЄС. Учасники форуму мали змогу першими побачити портал, що буде запущений наступного тижня під час офіційного «запуску» Європейської хмари відкритої науки 23 листопада.

Більш фокусно прогрес України за окремими напрями гармонізації цифрового ринку України з ринками ЄС та країн СхП учасники форуму обговорили в рамках тематичних панелей: 1) Проблеми та перспективи гармонізації цифрових ринків: довіра та безпека в цифровій економіці, електронна комерція, цифрова інфраструктура; 2) Розвиток екосистем ІКТ інновацій, цифрових компетенцій та електронної медицини.

 Андрій Набок (Державне агентство з питань електронного урядування України) розповів про розробку Національного Плану широкосмугового доступу (ШСД) та роботу над проектом Постанови КМУ «Про деякі питання розвитку та створення інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету для подолання цифрової нерівності». «Відповідно Плану до 2022 року усі громадяни повинні мати можливість підключитись до ШСД».

Денис Захаренко (директор дирекції розвитку масового сегменту ПАТ “Укртелеком”) презентував результати власного дослідження ПАТ “Укртелеком” проникнення Інтернету в Україні та пропозиції щодо подолання “цифрового розриву”.

Ольга Большакова (керівник Центру адвокації та лобіювання Незалежної Асоціації мовників) розповіла про перехід до цифрового мовлення і про переспективи появи “цифрового дивіденду”, але тільки після виборів.

Олександр Юрчак (Генеральний директор АППАУ) повідомив про те, що вже сформована Стратегія розвитку Індустрії 4.0, триває етап узгодження її в урядових структурах, в першу чергу з інноваційною та  промисловою стратегіями. В практичній площині її реалізація передбачається через низку проектів за окремими напрямками цієї стратегії, зокрема створюється мережа регіональних центрів Індустрії 4.0: вже відкриті центри в Одесі та Харкові, скоро відбудеться відкриття такого центру і в Києві.

Микола Вольвач (державний експерт Директорату інновацій та трансферу технологій Міністерства освіти і науки України) розповів про проект нової Стратегії інноваційного розвитку України до 2030 року і запропонував узгодити в плані заходів, що буде розроблятися на реалізацію цієї стратегії необхідні кроки для стимулювання розвитку екосистем ІКТ інновацій, цифрових і технологічних інфраструктур для досліджень та інновацій.

Кобець Віктор (Державна інноваційна фінансово-кредитна установа) розповів про нову грантову програму для стимулювання винахідників, та створення відповідного фонду, де за результатами конкурсів будуть надаватися кошти у вигляді послуг підтримки впровадження винаходів сумою до 2 млн. грн.

Керівник групи експертів МОЗ Анастасія Халєєва та експерт МОЗ Андрій Сучик розповіли про захист персональних даних пацієнтів, що регулюється законом про захист персональних даних та забезпечуються комплексною системою захисту інформації. Модель даних системи Е-ЗДОРОВ’Я відповідає європейській директиві Cross border patient summary й забезпечує сумісність даних, отже до 2020 року може бути запроваджений пілотний проект транскордонного співробітництва систем електронного здоров’я з країнами ЄС та Східного партнерства. Також було зазначено про плани МОЗ найближчим часом перейти на безпаперову звітність. 

Ігор Балуба (керівник експертної групи з питань освіти дорослих та педагогічної освіти в рамках Міністерства освіти і науки України) зазначив, що міністерство працює над розвитком цифрових навичок та компетенцій по трьом напрямкам: розвиток цифрових компетенцій школярів (шляхом впровадження спеціальних предметів та методик); розвиток цифрових компетенцій вчителів (для засвоєння нових методик навчання школярів з використанням цифрових технологій та підвищення власних цифрових компетенцій); навчання упродовж життя в контексті цифрової освіти дорослих (на сьогодні розробляється проект закону України «Про освіту дорослих», де мають бути закладені законодавчі основи для створення системи розвитку цифрових компетенцій населення України віком від 14-ти років до глибокої старості). Також пан Ігор розповів, що у липні 2018 року було розроблено Концепцію розвитку педагогічної освіти, яка передбачає розробку стандартів цифрової компетентності вчителів (для цього буде створено спеціальну робочу групу). В контексті перспектив було зазначено, що розроблені та затверджені на сьогодні стандарти вищої освіти у більшості своїй вже містять стандарти цифрових компетенцій.

Тетяна Нанаєва (голова Експертно-консультативного комітету з цифрових технологій в освіті при Міністерстві освіти і науки України) наголосила на важливості актуалізації теми розвитку цифрових навичок та компетенцій у суспільстві. Для цього необхідно якомога швидше розробляти стандарти для різних категорій та професій суспільства України на основі  фреймворка Digital Competence 2.1 та започаткувати процес сертифікації на базі розроблених стандартів. При цьому важливим фактором подальшого розвитку в даному напрямку є наявність інструментів вимірювання цифрових навичок та компетенцій. Наразі Експертно-консультативний комітет з цифрових технологій в освіті працює над розробкою стандарту цифрових компетенцій для школярів. Також пані Тетяна відмітила, що для розвитку цифрових навичок та компетенцій в Україні може бути створена спеціальна експертна група, яка включала б представників всіх зацікавлених стейкхолдерів відповідної сфери.

Завершився форум ухваленням резолюції в якій учасники форуму підтримали євроінтеграційний вектор цифрового розвитку України та  ініціативу Уряду щодо розробки Стратегії інтеграції України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу. («дорожньої карти»). В той же час для переходу до практичних результативних дій у всіх сферах цифрової гармонізації в Україні запропонований конкретний перелік стратегічних документів, які слід розробити найближчим  часом та синхронізувати між собою, та першочергових пілотних транскордонних проектів. Запропоновано на урядовому рівні скоординувати дії в напрямі гармонізації цифрових ринків з ЄС та країнами Східного партнерства в рамках  діяльності Координаційної ради з розвитку цифрової економіки та суспільства.

Форум відбувся за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».  Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Організатори: ГС «Центр розвитку інновацій» та Національний університет «Києво-Могилянська академія» у партнерстві з організаціями проєвропейських громадських платформ (Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства).


Тематика публікації:                    

Останні публікації цього розділу:

Стартував Міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA

Політична освіта: біля національних вишів з’явилися двометрові пачки гречки

Децентралізація: настрої українців

На Чернігівщині вчились виявляти прямі та непрямі прояви домашнього насильства

На Docudays UA запустять лабораторію для активістів і документалістів

Успішні жінки в STEM розповіли про свої стратегії, таланти, емоції та мотивацію