Кейси співпраці бізнесу і влади стануть основою нової навчальної програми

Практичний досвід взаємодії державного і приватного секторів щодо формування політичних рішень, співфінансування соціально-економічних проєктів та впровадження реформ буде використаний для підготовки нової навчальної програми для державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування (ОМС) в Україні. 

Про це домовилися учасники міжнародної конференції “Кейси співпраці влади і бізнесу, яких варто навчати”, що відбулася 31 березня онлайн в рамках проекту “Залучення держслужбовців до діалогу з приватним сектором”, який реалізується з 2020 року Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPE) та Регіональним центром підвищення кваліфікації Київської області за сприяння Національного агентства України з питань державної служби (НАДС). 

“Через системну роботу з центрами підвищення кваліфікації ми хочемо сформувати розуміння переваг та методів взаємодії з бізнесом у працівників державних структур та очільників територіальних громад. Зробити програму не теоретичною, а заснованою на кейс-методології. Для цього нам важливо почути приклади такої співпраці від представників приватного сектору”, – прокоментувала Анастасія Баклан, експерт CIPE, модератор дискусії. 

ДИВИТИСЯ ВІДЕО КОНФЕРЕНЦІЇ

Серед спікерів виступили лідери асоціацій підприємців, керівники навчальних інституцій та експерти з України, Грузії, Молдови та Румунії. Про аналіз поточної ситуації підготовки кадрів, що систематизована у звіті CIPE «Демократичний компонент у навчанні державних службовців», розповів Сергій Лукін, директор Регіонального центру підвищення кваліфікації Київської області:

“Тема державно-приватного партнерства не викладається як окрема програма протягом кількох років у жодній з опитаних установ, а більш ніж третина (37,5%) досліджених закладів ніколи не мали відповідної навчальної програми. Зокрема, слабким місцем залишається висвітлення роботи консультативно-дорадчих органів бізнес-спрямування (ради підприємців, ради реформ)”, – зазначив він та закликав учасників до партнерства з розробки відповідного контенту.

Від рівня взаємодії між бізнесом, владою та громадськістю, професійного лобіювання та адвокації залежить якість рішень, що приймаються органами влади. Сьогодні в умовах безпрецедентних викликів саме створення екосистем для такої взаємодії може стати джерелом ефективних рішень, здатних протидіяти викликам. На цьому акцентував Денис Базілевич, співзасновник платформи INDUSTRY4UKRAINE, експерт проєкту GIZ «Застосування та імплементація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі». 

“Досвід Європейського Союзу красномовно свідчить про можливості створення таких екосистем. Форуми, платформи та альянси – це саме новітній інструментарій для організації взаємодії і колаборації між інституціями ЄС, бізнесом, академічними колами, профспілками, об’єднаннями роботодавців. Принцип репрезентативності, наявність чіктих і прозорих правил та процедур ухвалення рішень є запорукою успіху та їх ефективності”, – підкреслив експерт.

У якості прикладу формування таких систем в Україні він навів досвід функціонування Комунікативної платформи з технічного регулювання, що координується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та підтримується GIZ Ukraine. Платформа спрямована максимально наблизити таку складну технічну сферу до потреб бізнесу, адже саме спільне формування політики у ній допоможе підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції на європейських та світових ринках. 

Кейси співпраці влади та бізнесу на національному рівні представили Маріана Руфа, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації, Молдова, Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки українських підприємців (СУП), Україна, Майя Еріставі, керівник компоненту посилення громадянського суспільства, проєкт USAID, Грузія, та Камелія Булат, старший консультант Центру міжнародного приватного підприємництва, Румунія. 

“У Румунії є стандарти професії лобістів та їх сертифікація Міністерством освіти в умовах відсутності профільного закону про регулювання лобістської діяльності. Також є асоціація лобістів, яка слідкує за підготовкою та кваліфікацією відповідних спеціалістів. Тож якщо ви бажаєте професійно займатись лобіюванням – необхідно зареєструватися”, – розповіла Камелія Булат, а також поділилася прикладом сертифікату лобіста з учасниками конференції.

Не оминули увагою й досвід  академічних установ. Навчальні програми та курси для державних службовців щодо взаємодії з приватним сектором, які вже наявні та викладаються, презентували Валентина Засадко, директор Школи публічного управління УКУ (Українського католицького університету), Україна, та Любов Продан-Шестакова, д-р.екон.наук, доцент кафедри Економіки і публічного менеджменту, Академія державного управління Молдови. 

“Одна з таких програм – Академія лідерства для розвитку (LAD), проводиться нами спільно з CIPE та Стенфордським університетом. Вона спрямована на працівників Верховної Ради, міністерств та директоратів, керівників бізнес-об’єднань та громадських організацій. На основі навчальних кейсів учасники спільно намагаються знайти шляхи вирішення тих проблем, з якими вони стикаються в Україні зараз, із використанням міжнародного досвіду”, – повідомила пані Засадко. 

Про напрацювання рішень на регіональному рівні за ініціативи місцевої бізнес-спільноти, зокрема щодо формування бюджетів, перегляду регуляторних актів, захисту інтересів мікро-бізнесу, розповіли Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців, Харків, Олександр Печалін, Голова правління “Спілка підприємців “СТІНА”, Вінниця, та Олексій Літвінов, директор ГО “Інститут громадської експертизи”, залучений експерт CIPE, Дніпро. 

“Ми працюємо з державним сектором на двох принципах: по-перше, ми завжди приходимо з готовими рішеннями, по-друге, ми завжди готові їх впроваджувати разом з чиновниками. Це вкрай важливо, адже просто сказати, що все неправильно – легко і не потребує професіоналізму. А набагато важливіше ідентифікувати проблему, показати що буде, якщо нічого не робити, і що потрібно зробити, аби стало краще”, – поділився своїм підходом Олександр Чумак.

Понад 80 учасників з різних країн взяли участь у дискусії та долучилися прикладами з власного досвіду. Розробка навчальної програми командою CIPE та Регіонального центру підвищення кваліфікації Київської області наразі триває. Для обговорення можливості інтеграції кейсів до контенту звертатися на e-mail: [email protected].