Карантинні обмеження для “шерифів” від центрів зайнятості

У 2021 році фінансовий внесок органів місцевого самоврядування Херсонщини у забезпечення громадських робіт за проєктом «Шерифи» від Центрів зайнятості вперше перевищив видатки Фонду ...

онлайн тренінг тренер
Карантинні обмеження для “шерифів” від центрів зайнятості

У 2021 році фінансовий внесок органів місцевого самоврядування Херсонщини у забезпечення громадських робіт за проєктом «Шерифи» від Центрів зайнятості вперше перевищив видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

000000001uh

Генічеськ, літо 2021. Зліва – «шерифи» Святослав Сокол та Руслан Дегтяр (демобілізований військовослужбовець із зони АТО) приступають до своїх обов’язків. Фото зі сторінки Херсонського обласного центру зайнятості у Фейсбук

Нагадаємо, унікальний проєкт «Шерифи» започаткував у 2011 році Херсонський обласний центр зайнятості. Це окремий вид соціально спрямованих громадських робіт, на які запрошують безробітних місцевих жителів і залучають їх до охорони правопорядку в своєму селі або місті. Офіційною мовою учасник проєкту визначається як: «інструктор з інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку», або коротше – «так званий «шериф».

Цей проєкт реалізується завдяки тісній співпраці центрів зайнятості з органами місцевого самоврядування, правоохоронцями та громадськістю. І це яскравий приклад уміння домовлятися, співпрацювати та об’єднувати зусилля, щоб разом розв’язувати питання спільної безпеки.

«Шерифи», як і всі інші учасники громадських робіт, організованих службою зайнятості, можуть працювати максимум 180 днів. Проте громади отримують людину, яка займається профілактикою злочинів, роботи організовуються на умовах паритетності фінансування. Тобто, така співпраця ще й вигідна фінансово. Безробітний мешканець населеного пункту отримує роботу. Село чи місто отримує «свою людину», яка доглядає за правопорядком, проте зарплатню частково чи повністю отримує з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Це економить кошти місцевого бюджету. Також, якщо після закінчення строку громадських робіт таку людину зараховують у громаді на постійне місце роботи, Центри зайнятості можуть взяти на себе її навчання і спеціальну підготовку в навчальних закладах, з якими укладено договори.

Наразі проєкт «Шерифи» діє також у Донецькій, Миколаївській та Харківській областях.

Але найактивніше він реалізується саме на Херсонщині.

Протягом 2011-2020 років до проєкту «Шерифи» залучили 1828 безробітних жителів Херсона та області, з них 421 – демобілізованих учасників ООС (АТО) та 21 – внутрішніх переселенців.

Видатки Фонду на оплату їх праці – 7377,3 тис. грн, кошти місцевих бюджетів – 1320,7 тис. грн, кошти роботодавців – 4,8 тис. грн.

Але з початком пандемії COVID-19 майже усі громадські роботи від центрів зайнятості «забуксували».

Що відбувається з проєктом «шерифи» від ЦЗ, чи можна розраховувати, що програми запрацюють у наступному році, якщо так, то на яких умовах, до кого звертатися? – Такі питання виникли під час тренінгу «Посилення ефективності міжсекторального реагування та взаємодії у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі» в рамках проєкту “Нові виклики – нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини» за підтримки Програми малих грантів, яка адмініструється ІСАР Єднання в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу. Адже саме зараз у громадах формуються бюджети, тобто треба передбачити відповідні видатки, а команди в органах самоврядування, депутатський корпус – нові й не завжди розуміються ні на умовах, ні на процедурах.

З цими питаннями ми звернулися до заступниці директора Херсонського обласного центру зайнятості Наталії Португальській.

За її словами, на початку 2021 року, разом з Головним управлінням Нацполіції Херсонської області, запланували підготувати 109 інструкторів. Свої корективи у план внесла «червона зона». ЦЗ був змушений звернути всі активні програми – офлайн навчання, масові заходи, громадські роботи тощо.

Тобто по факту проєкт реалізовувався лише півроку. В результаті «шерифами» відпрацювало майже втричі менше людей, ніж планували. До того ж збільшилася кількість безробітних, тож зросли видатки Фонду на дотації. І деякі громади повністю, на 100%, самі оплачували заробітну плату своїм інструкторам з інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку.

За підсумками 2021-го року, «шерифами» від ЦЗ на Херсонщині працювало 47 інструкторів, з них – чотири учасники бойових дій у зоні АТО/ООС, їх відбирали для прикордонних територій:

  • Нова Каховка – вісім шерифів (чотири з них на 100% – коштом місцевого бюджету, чотири – співфінансування);
  • Новотроїцька ТГ – 23 шерифи, з них три учасники бойових дій у зоні АТО/ООС (15 шерифів – співфінансування, вісім – 100% громада);
  • Генічеська – два, з них один учасник бойових дій у зоні АТО/ООС (співфінансування);
  • Нижньосірогозька – вісім (чотири коштом Фонду, чотири – коштом громади);
  • Олександрівка Білозерського району – три (співфінансування);
  • Білозерка – три (співфінансування 50/50).

Тож видатки органів самоврядування вперше перевищили видатки Фонду на фінансування цих громадських робіт.

Наталія Португальська наголошує: кількість «шерифів» залежить саме від потреб громад, адже це їх жителі, це їх робітники. А ЦЗ та партнери програми йдуть назустріч запиту органів місцевого самоврядування. ЦЗ підбирають серед місцевих безробітних, які є на обліку з безробіття, психологи проводять з ними співбесіди, визначають, чи є у людини хист та бажання виконувати такі громадські роботи. А поліцейські – роз’яснюють нюанси законодавства, інструктують, як поводитися в різних ситуаціях, пов’язаних з охороною правопорядку.

Залежно від спроможності органів місцевого самоврядування та нагальної потреби в інструкторах від ЦЗ, фінансування заробітної плати «шерифам» може бути від 20 до 100% з Фонду чи навпаки. Проте найчастіше Фонд фінансує 50% заробітної плати, інші 50% – з місцевого бюджету.

Отже, формуючи бюджет на майбутній рік, громада, якщо у неї є потреба у громадських роботах, має передбачити фінансування їх заробітної плати на менш, ніж на 50/50%, заробітна плата – не менше мінімальній, також слід враховувати відповідні видатки, зокрема ЄСВ (Єдиний соціальний внесок).

Зазвичай програма «звертається» до кінця фінансового року, а з початку нового співробітники поліції збирають по громадах інформацію про потреби, тобто свого роду замовлення на «шерифів», щоб спростити процедуру. Але представники органів самоврядування у будь-який час можуть самі звернутися з ініціативою до місцевих центрів зайнятості, та в індивідуальному порядку обговорити: скільки потрібно інспекторів, на який період, та скільки коштів громада готова виділити на співфінансування його роботи.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров’я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Авторка статті Ірина Ухваріна


 

Останні публікації цього розділу:

На Хмельниччині відбулася зустріч: вирішення питань працевлаштування ВПО

Університет Грінченка відкриває дистанційну школу «Нова генерація»

“90% українців довіряють військовим та ветеранам”, — результат опитування

Благодійний фонд «СТОПРАК» допомагає забезпечувати онкопацієнток ліками

Чим займається київський осередок найбільшої молодіжної організації у світі AIESEC під час війни?

Рада ухвалила два законопроєкти про волонтерство: що зміниться для волонтерів?