Інформують, але не залучають: міста-лідери та аутсайдери Індексу прозорості бюджетів

Середній індекс прозорості бюджетів у містах-обласних центрах за підсумками 2025 року складає 40% та відповідає задовільному рівню. Про це свідчить Індекс прозорості бюджетів, підготовлений Громадським Партнерством “За прозорі місцеві бюджети!”.

Лідером рейтингу стала Вінниця з результатом 70%. Ще чотири обласні центри (Тернопіль, Івано-Франківськ, Одеса та Житомир) потрапили до категорії високого рівня прозорості, перетнувши позначку 50%. Переважна більшість міст (19) демонструють задовільний рівень прозорості: індекс у цих містах коливається між 19% (Херсон) до 48% (Чернівці та Ужгород). Водночас жодне з 24-х міст не досягло інновативного рівня бюджетної прозорості, хоча й жоден обласний центр не опинився у категорії непрозорих бюджетів.

Згідно з даними дослідження, середній показник інформаційної відкритості бюджетних даних складає 51%: 13 міст мають показники понад 50%, а найвищі результати – у Тернополя (72%). Натомість навпаки, “просідає” рівень залучення громадян до бюджетного процесу: у 22 з 24 облцентрів цей параметр є меншим за 40%. Інновативність у бюджетному процесі залишається точковою: середній показник серед усіх міст – 34%. 

Пʼять міст опинилися в зоні ризику: це Херсон, Краматорськ, Чернігів, Полтава та Харків, з з індексом бюджетної прозорості в межах 19–27%, що свідчить про низький рівень дотримання базових вимог законодавства про доступ до бюджетної інформації. В Херсоні, Краматорську та Чернігові діють міські військові адміністрації, але, попри те, що МВА також запроваджено в містах Київ, Суми, Сіверськодонецьк, у цих містах індекс бюджетної прозорості значно вищий.

Результати дослідження свідчать про тенденції щодо поступового зменшення рівня залученості жителів до процесу ухвалення рішень. Експерти Партнерства звертають увагу що і публікація інформації про бюджет, і залучення громадян до бюджетного процесу унормовані бюджетним законодавством, проте параметр прозорості ухвалення рішень отримав найменшу середню оцінку (30%), що свідчить про відсутність не стільки умов, скільки політичної волі щодо реалізації інструментів участі.

Параметр інновативних практик, що не мають чіткого регулювання законодавством, в середньому має оцінку 34%, а це означає, що в містах поступово починають більш активно просувати цифровізацію: створюють окремі платформи, сайти, розділи щодо бюджетів, публічних обговорень, бюджетів участі, платформ відкритих даних, закупівель тощо. 

“В умовах нестабільності та швидких змін саме прозорий бюджетний процес допомагає зберегти довіру до місцевої влади. Проте, як показує дослідження,  практики прозорості та залучення жителів громад до формування бюджетної політики залишаються непоширеними та несистемними, хоча залучення жителів та прозорість бюджетного процесу напряму залежать від політичної волі органів місцевого самоврядування. Попри те, що умови воєнного стану обмежують можливості проведення публічних заходів, вони не скасовують потребу у двосторонньому діалозі. Тож тим більше викликає занепокоєння відсутність усіх бюджетних даних та документів, проєктів, рішень та звітів, інформації про результати засідань робочих груп та органів ради, оприлюднення та використання відкритих даних, що є не винятком, а радше нормою для більшості обласних центрів”, – йдеться в дослідженні.

Вимірювання Індексу прозорості місцевих бюджетів відбувається за спеціально розробленою Громадським Партнерством “За прозорі місцеві бюджети!” методологією, що враховує як чинне національне законодавство, так і визнані міжнародні стандарти забезпечення прозорості публічних фінансів. Оцінюванням охоплено всі етапи бюджетного процесу, які експертна команда перевірила на відповідність трьом параметрам: відкритість інформації, прозорість ухвалення рішень та залучення громадян, застосування інноваційних практик.

Результат, представлений у вигляді Індексу прозорості місцевого бюджету, це сума отриманих оцінок за кожним параметром прозорості бюджетного процесу.

За методологією оцінювання, Індекс прозорості бюджетного процесу вимірюється за рівнями: непрозорий (0-16%), задовільний (17-48%), високий (49-70%), інновативний (71-100%).

Поточним дослідженням охоплено бюджети 23 міст-обласних центрів України (за винятком Севастополя) та міста Київ. Аналізувались забезпечення прозорості під час складання, прогнозування, затвердження проєктів бюджетів, виконання бюджетів за 2025 рік та звітування про виконання бюджетів за 2024 рік.