Інформаційна відкритість стратегій розвитку селищних громад Харківської області

Стратегія – документ довгострокового планування, який визначає цілі та довгострокові результати розвитку територіальної громади. Її розробка має сприяти підвищенню ефективності управління місцевим розвитком, а текст стратегії та супровідні документи – бути доступними для ознайомлення громадськості. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» провів дослідження сайтів селищних громад Харківської області і визначив рівень відкритості інформації щодо місцевих стратегій. 

Всього у  Харківській області – 26 селищних територіальних громад. З них 11 утворилися до 2020-го року шляхом добровільного об’єднання в ході реформи децентралізації. А інші 15 – були об’єднані «адміністративним» способом у 2020-му, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України №725 від 12.06.2020 р. «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області». 

Рівень інформаційної відкритості стратегій та супровідних документів з їх розробки у селищних громадах ми визначали за методологією, аналогічною тій, яку використовували для аналізу міських стратегій. 

Високим рівнем інформаційної відкритості охарактеризували громади, на сайтах яких є спеціальний розділ (підрозділ) для стратегії, і у ньому розміщено текст актуальної на 2021-й рік стратегії (або її проект) та супровідні документи. Також до цього рівня відносимо громади, які утворилися у 2020-му році і тільки розпочали розробку стратегії, але на їх сайтах вже є спеціальний розділ для стратегії, де оприлюднені усі документи, що фіксують хід її розробки. 

До середнього рівня інформаційної відкритості віднесли громади, у яких на сайтах стратегії та відповідні документи оприлюднені частково (в тому числі – коли є завершена стратегія, а документів з розробки нової – немає). До цього ж рівня належить варіант, коли на сайті немає розділу (підрозділу) «Стратегія», але сам текст стратегії (проект) та/або супровідні документи є і розміщені в інших розділах сайту. 

Низьким рівнем інформаційної відкритості позначили той, коли тексту стратегії (діючої або завершеної) та супровідних документів на сайті не розміщено або громада не має офіційного сайту (або він не працює / не індексується пошуковими системами). 

В результаті аналізу склалася загальна картина інформаційної відкритості стратегій селищних громад, відображена у інфографіці.

Громади високої інформаційної відкритості стратегій

Великобурлуцька громада виглядає найбільш інформаційно відкритою щодо своєї Стратегії. Громада утворилася у 2018-му році, і через два роки потому селищна рада затвердила «Стратегію розвитку Великобурлуцької селищної об’єднаної територіальної громади на 2020-2027 роки» (рішення №1636-7 від 23.07.2020 р. 36-ї сесії селищної ради 7-го скликання). На сайті громади у правому вертикальному меню є розділ «Стратегія розвитку», де розміщено текст затвердженої Стратегії, а також об’ємний пакет супровідних документів. Серед них: початковий проект Стратегії, рішення про її затвердження, результати опитувань мешканців та підприємців громади, звіт про стратегічну екологічну оцінку, довідка про громадські обговорення, план заходів з моніторингу виконання Стратегії. 

З тексту Стратегії (стор. 60) видно, що її цілі узгоджені з новою «Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки» та «Стратегією розвитку Харківської області на 2021-2027 роки». Реалізація Стратегії громади запланована у 2 етапи: перший – 2020-2023 роки, а другий – 2024-2027 роки. Вірогідно, саме по завершенню цих етапів слід очікувати появи на сайті звітів з моніторингу виконання Стратегії. 

У Малинівській громаді текст стратегії та супровідні документи легко доступні для ознайомлення у спеціальному розділі лівого вертикального меню – «Стратегія розвитку». Тут можна скачати її текст, а також переглянути рішення місцевої влади про утворення робочих груп з розробки та внесення змін до Стратегії, і навіть результати аналізу виконання цілей Стратегії за 2020-й рік (документ проміжного моніторингу). Стратегія на сайті – діюча, розроблена на період 2019-го – 2025-го років. 

Близнюківська громада була створена у 2020-му році, згідно відповідного розпорядження Кабміну. Поки що місцева влада не представила стратегії розвитку, але з сайту видно, що робота з її розробки почалася у грудні 2020-го року і зараз триває. У горизонтальному меню головної сторінки сайту є розділ «Стратегія», де розміщені відповідні документи. 23 грудня 2020-го року опубліковано звернення селищного голови з запрошенням мешканців подавати заявки до участі в робочій групі з розробки Стратегії, 15 січня 2021-го року вийшло його розпорядження про затвердження складу робочої групи та Положення про неї, а 20 січня відбулося перше засідання групи. З її плану роботи видно, що завершити розробку Стратегії мають намір до кінця поточного року. 

Подібна ситуація з розробкою Стратегії у Донецькій громаді. Громада утворилася у 2020-му, роботу над Стратегією тільки розпочато. Але вона тут йде дещо активніше, ніж у Близнюківській громаді. Розпорядженням донецького селищного голови від 12 січня 2021 року було створено робочу групу з розробки Стратегії, затверджено Положення про неї, вона почала працювати і провела вже два засідання (22 січня та 23 квітня). На сайті громади у лівому вертикальному меню є розділ «Стратегія розвитку», у якому розміщені відповідні документи. Із повідомлення про квітневе засідання робочої групи видно, що презентували результати соціально-економічного аналізу громади та опитування мешканців і підприємців (вони оприлюднені в презентації до засідання). На наступному етапі планують доопрацьовувати SWOT-аналіз (сильні та слабкі сторони громади, зовнішні можливості та загрози для її розвитку). 

Відкритість стратегій середнього рівня 

З 10-ти громад, позначених середнім рівнем відкритості, переважна більшість (8) – це ті, що утворилися до 2020-го року шляхом добровільного об’єднання. І лише 2 (Солоницівська та Слобожанська) – були створені у 2020-му, внаслідок рішення Кабміну. 

У Пісочинській громаді на сайті розділу для Стратегії немає, а текст Стратегії – є. Він розміщений у підрозділі «Паспорт громади» розділу «Пісочинська ОТГ» у лівому вертикальному меню. Таке розміщення знижує рівень інформаційної доступності Стратегії для громадян. 

Сама ж «Стратегія розвитку Пісочинської селищної об’єднаної територіальної громади до 2028 року» – актуальна: охоплює період з 2018-го по 2028-й рік. Однак, зі сторінок 40-41 її тексту видно, що її оперативні та стратегічні цілі узгоджуються з «Державною стратегією регіонального розвитку до 2020 року» та «Стратегією розвитку Харківської області до 2020 року». А, як відомо, вже розроблені нові відповідні стратегії, строком дії до 2027-го. Отже, до Стратегії Пісочинської громади місцева влада мала внести зміни. Чи було це зроблено – громадськість не повідомлена, адже у підрозділі зі Стратегією не оприлюднено жодних супровідних документів. 

На сайті Нововодолазької громади розділу для Стратегії немає, але текст Стратегії можна відшукати. Щоправда, доведеться витратити час на вивчення структури сайту: він побудований незвично і не передбачає передперегляду розділів (щоб дізнатися їх зміст, треба заходити до кожного). Текст затвердженої «Стратегії розвитку Нововодолазької селищної територіальної громади на 2018-2025 роки» доступний у двох розділах: «Економічний профіль» (розміщений в нижній частині, після загальних відомостей про громаду), а також – у розділі «Документи» (тут Стратегія індексується у внутрішній пошуковій системі). А супровідні документи, вірогідно, треба шукати кожний окремо: на сайті вони компактно не розміщені. 

На відміну від Стратегії Пісочинської громади, текст Нововодолазької опублікований у новій редакції від 2021 року: зокрема, на сторінках 79-82 її стратегічні та оперативні цілі узгоджені із цілями Обласної стратегії до 2027 року. 

Сайт Старосалтівської громади побудований аналогічно сайту Нововодолазької. Затверджена місцевою радою «Стратегія сталого розвитку Старосалтівської ОТГ на 2018-2026 роки»  розміщена у розділі «Економічний профіль». Однак, до її тексту поки не внесені зміни щодо приведення у відповідність до цілей нових Державної та Обласної стратегій. Також Стратегія громади індексується у пошуковій системі розділу «Документи». Тут за запитом «стратегія» система видає  не лише текст, а й пакет супровідних документів. Також оприлюднено моніторинговий звіт з реалізації Стратегії станом на березень 2020-го року. 

У Золочівській громаді робота над Стратегією почалася у 2018-му (наступному році після створення громади), але чим завершилася – сайт не повідомляє: тексту Стратегії на сайті немає, а є лише деякі документи з розробки. Розміщені розпорядження селищного голови №7 від 11.01.2018 р. «Про затвердження Положення та складу Робочої групи з розробки Стратегії розвитку Золочівської  селищної ради на 2018-2020 роки», а також презентації з засідань робочої групи. Хронологічно остання презентація відповідає засіданню, що проводилося 28 серпня 2018 року. Ці документи неважко знайти: вони опубліковані у підрозділі «Стратегія розвитку Золочівської ОТГ», який міститься у розділі «Відділ економічного розвитку та інвестицій». 

На сайті Малоданилівської громади текст місцевої стратегії є. А розміщений він у розділі «Відділ економічного розвитку та інвестицій». Тут є посилання на PDF-файл «Стратегія розвитку Малоданилівської селищної об’єднаної територіальної громади на період до 2025 року» (почала діяти з 2019-го). Однак її цілі не узгоджені з новою Державною та Обласною стратегіями. А супровідних документів до Стратегії у відповідному розділі сайту немає. Отже, не повідомлено, чи приймалося рішення селищної ради про внесення змін до Стратегії. 

У Зачепилівській громаді оприлюднена Стратегія, строк дії якої – з 2019 по 2025 рік. На сайті вона легко доступна: міститься у розділі верхнього горизонтального меню «Розвиток громади». Хоча документів з розробки Стратегії тут немає, але є довідки про підсумки економічного та соціального розвитку за 2020-й та початок 2021-го років. 

З тексту Стратегії видно, що роботу над нею розпочали у 2017-му (коли утворилася Зачепилівська ОТГ), і завершили за два роки – у 2019-му. Хронологічні рамки Стратегії, як і у більшості громад, що об’єдналися до 2020-го року, охоплюють період, коли закінчила діяти Державна та Обласні стратегії до 2020-го року і були розроблені нові – до 2027-го. Але Стратегія Зачепилівської громади складена так, що не містить спеціальної таблиці узгодження її цілей з цілями цих Стратегій. Лише у вступі наводиться фраза про її відповідність Державній та Обласній стратегії до 2020-го року. 

На сайті Роганської громади є добре помітний у лівому вертикальному меню розділ «Стратегія розвитку Роганської ОТГ на 2017-2025 роки», який містить короткий опис Стратегії та посилання на її повну версію. Її текст був оприлюднений у 2017-му році, наступному після створення громади. На сторінках 36-40 наводиться таблиця відповідності її цілей Обласній стратегії, строк дії якої завершився у 2020 році. А чи вносилися зміни для узгодження з новою Обласною стратегією, – не повідомлено: документів щодо розробки та реалізації Стратегії у розділі немає. 

На сайті Коломацької громади (об’єдналася у 2017-му році) є текст проекту місцевої Стратегії. Але відшукати його дуже важко: він розміщений у стрічці новин (публікація за  13.03.2019 р.). Спеціального розділу для Стратегії на сайті немає, а внутрішня пошукова система за запитом «стратегія» нічого не знаходить. Виявити Коломацьку стратегію легше через пошуковик інтернет-браузеру, ніж на сайті громади. До середнього рівня відкритості цю громаду віднесено лише з огляду на те, що текст проекту Стратегії все ж оприлюднено. 

Стратегія розроблялася на 2019-2025 роки, а її цілі узгоджені з завершеними на даний час Державною та Обласною стратегіями. Чи вносилися до Стратегії Коломацької громади якісь зміни і чи була вона взагалі затверджена, вірогідно, можна дізнатися, лише передивляючись усю стрічку новин або архів сайту. 

На сайті Слобожанської громади окремого розділу про Стратегію немає. За допомогою внутрішнього пошуковика виявлено єдиний тематичний документ – Рішення селищної ради № 1451-VII від 20.11.2020 р. «Про створення робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Слобожанської територіальної громади». Цим рішенням затвердили склад групи та Положення про неї. Отже, робота над Стратегією мала початися ще у листопаді. Але на якому етапі вона зараз – неясно, адже на сайті не індексується інших документів щодо цього. 

Схожа ситуація у Солоницівській громаді: на її сайті шляхом тривалого пошуку знайдено рішення місцевої ради «Про розробку Стратегії розвитку Солоницівської територіальної громади на період 2021-2027 рр.», прийняте 1 квітня 2021 року на XI позачерговій сесії VIII скликання. Цим рішенням, зокрема, затверджено Положення про робочу групу з розробки Стратегії, а селищному голові доручено утворити цю групу. А згідно п.6 Рішення, на відділ інформаційної-організаційної роботи виконавчого апарату селищної ради покладено обов’язок забезпечити розміщення матеріалів щодо Стратегії на офіційному веб-сайті селищної ради. Однак, поки що таких матеріалів не виявлено. 

Інформаційно «закриті» за стратегіями селищні громади 

На сайті Чкаловської громади розділу для Стратегії немає, як і самого тексту Стратегії та супровідних документів. Громада утворилася ще у 2016-му році, отже, навряд чи Стратегію тут не розробляли. «Натяком» на те, що вона є, виглядає цитата з замітки за 27.06.2018 року у стрічці новин: «стратегія  її (Чкаловської громади – авт.) розвитку з одного боку базується на засадах європейського досвіду, а з іншого –  вийшла за рамки директивно-дозвільних умов урядових циркулярів». Втім, це повідомлення не можна вважати документом з розробки Стратегії. 

На сайті Борівської громади – аналогічна ситуація: внутрішній пошуковик видає єдине повідомлення за 9 березня 2021 року зі стрічки новин. В ньому йдеться про нараду з приводу необхідності розробки стратегії, яка відбулася за участі селищного голови та інших представників місцевої влади. Вирішили вивчити досвід інших громад в розробці стратегії, почати роботу над створенням робочої групи та складанням Положення про неї, провести анкетування мешканців громади. Як розвивалися події протягом двох наступних місяців – громадськість не повідомлена, адже відповідних документів не виявлено. 

На сайті Краснокутської громади розділу для стратегії немає, і документів або новин про неї внутрішній пошуковик не індексує. Хоча робота над Стратегією в громаді вже почалася. На порталі «Prozorro» є інформація, що Краснокутська селищна рада після проведення тендеру уклала договір 4 березня 2021 року на послуги з діагностики стану громади для використання у розробці Стратегії розвитку до 2027 року. Виконавцем виступає Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад України», вартість робіт – 30 тис. грн., а строк виконання – 31 грудня 2021 року. 

У Кегичівської громади – дві версії сайту: стара (діяла до 2020-го року) та нова (тут розміщують документи з кінця 2020-го року). На новому сайті у вертикальному меню головної сторінки є розділ «Довідкова інформація», який містить підрозділ «Економіка та земельні відносини», а він, в свою чергу, – підрозділ «Стратегія економічного розвитку». Але жодних файлів тут не опубліковано. На старій версії сайту стратегії та документів до неї також не виявлено. 

Шевченківська громада  на своєму сайті не має розділу для стратегії. Самої стратегії, як і супровідних документів, ані у внутрішній пошуковій системі сайту, ані через пошуковик інтернет-браузера не індексується. Аналогічно – у Савинській, Сахновщинській, Дворічанській, Височанській, Печенізькій, Новопокровській громадах. 

А у Безлюдівської громади немає сайту (він не індексується пошуковими системами і посилань на сайт цієї громади немає на обліково-інформаційних порталах територіальних громад України, на зразок «Gromada.info» та «Децентралізація»). 

Висновки 

Група селищних громад з низьким рівнем відкритості у Харківській області виявилася найбільшою, у порівнянні з тими, що мають середній та високий рівні. З 26-ти селищних громад 12 мають низький рівень відкритості, 10 – середній, і лише 4 – високий. 

Навряд чи така велика кількість громад низької відкритості свідчить лише про те, що  громади не оприлюднюють на своїх сайтах результати роботи над стратегіями. Вірогідно, цей показник є маркером відсутності такої роботи в багатьох громадах. А це, в свою чергу, випливає з нерозуміння місцевою владою користі довгострокового стратегічного планування. Часто в громадах обмежуються розробкою середньострокової програми соціально-економічного розвитку (а іноді ї її розробляють всього на один рік). 

В результаті аналізу виявлено кореляцію рівня відкритості стратегій селищних громад зі способом їх створення: 10 з 11-ти громад, які об’єдналися добровільно до 2020-го року, мають середній або високий рівень відкритості. А ті, що були створені «адміністративно» у 2020-му, в основному, мають низький рівень відкритості (лише 4 з 15-ти таких громад віднесено до середнього або високого рівнів). 

У громадах, об’єднаних до 2020-го року, процес розробки стратегій розпочався після прийняття рішення про об’єднання, і тривав 1-2 роки. У громадах, утворених у 2020-му і віднесених до високого та середнього рівнів відкритості, розробка стратегій також розпочалася вже після об’єднання. Не виключено, що вони будуть доопрацьовані та затверджені у аналогічні строки. Між тим, стратегії громад мають розроблятися на строк дії Державної стратегії регіонального розвитку та Обласної стратегії, нові варіанти яких затверджені на період 2021-2027 років, і вже півроку, як діють. 

У більшості громад середнього рівня відкритості стратегії або їх проекти є. Але виявлені типові проблеми: не опубліковані (частково або повністю) супровідні документи та/або немає спеціального розділу (підрозділу) на сайті. А в тих громадах, де стратегії розроблялися до 2020-го року, до їхніх текстів не внесені зміни щодо узгодження з новими Державною та Обласною стратегіями до 2027-го року (залишаються формулювання про відповідність попереднім версіям цих Стратегій, строк дії яких закінчився у 2020-му). 

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».