Громадянське суспільство України: цифри і факти

Активний розвиток громадянського суспільства України не залишився непомічений аналітичними організаціями. Участь українців в громадському русі, довіра до інституцій третього сектору та їхня впливовість —  все частіше стають предметом досліджень. 

З 2012 спостерігається активний сплеск реєстрації громадських організацій. Він триває і досі. Причиною створення переважної кількості опитаних громадських організацій було бажання допомогти іншим та використати можливість вплинути на розвиток суспільства та громади. 

Громадська активність

Організоване громадянське суспільство дещо відстає у реагуванні від неформальних рухів та громадських ініціатив  — є більш реактивним, ніж проактивним.

Українці невисоко оцінють розвиток громадянського суспільства в Україні. 10% називають його розвиток високим, за даними опитування  Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Більше 85% не є членами жодних громадських об’єднань. 

За останні 5 років стабільним є показник щодо волонтерської діяльності. Упродовж останнього року близько 12% займалися волонтерством. 

​

Впливовість

Після Революції Гідності відбулося різке підвищення можливості громадських організацій впливати на ухвалення рішень влади. Хоча цей вплив почав повільно знижуватись.

Серед ефективних способів впливу на владу експертне опитування показало:

- активна взаємодія з засобами масової інформації (71%)

- утворення сильних об’єднань (асоціацій, рухів) громадських організацій (63%)

- звернення до світової спільноти, міжнародних організацій (60%)

- публічне обговорення (круглі столи, слухання) нагальних суспільних проблем (58%)

- делегування представників громадських організацій на державні посади (в уряді, міністерствах, органах місцевого самоврядування тощо) (54%).

Проблеми та виклики

За результатами останнього опитування  експертів (192 представники різних громадських організацій), є 2 конкретні проблеми громадського сектору:

1. Створення «кишенькових» громадських організацій (при органах влади, партіях, олігархах) – 75%
2. Залежність діяльності громадських інституцій від донорів («від гранту до гранту») – 68%.

Серед інших суттєвих проблем називають слабкий зв’язок громадських організацій із громадою (54%), відсутність солідарності, конфліктність, нездатність знаходити порозуміння (50%), амбіційність при відсутності потрібного рівня кваліфікації та знань, небажання вчитися (47%).

Організації мають обмежений доступ до ресурсів і, відповідно, низький рівень інвестицій. Фінансова життєздатність ОГС значно не змінилась в останні роки. Досі більше фокусу на внутрішньо переміщених особах і діяльності, що повязана з пом’ягшенням наслідків конфлікту на сході України. 

Лише деякі донори покривають адміністративні чи непрямі витрати організацій громадянського суспільства, що впливає на фінансову стабільність організацій. Так Європейська Комісія (ЄК) дозволяє 7% від витрат на програму використовувати на адміністративні затрати— за даними Індексу сталості розвитку організацій громадянського суспільства України за 2016 рік (дослідження БФ «Творчий центр ТЦК»)

Іншою важливою перешкодою для громадських організацій у дослідженні Форум НДО в Україні назвали професійне вигорання (41% з опитаних ГО). Часто робота в громадському секторі пов’язана з постійним стресом. Тож навіть маленьким організаціям слід приділяти час на активності із запобігання професійному вигоранню всередині колективу.

Взаємодія громадських організацій

Наприклад, дослідження громадських організацій, ініційоване Форум НДО в Україні, підштовхує до висновку, що співпраця між громадськими організаціями в країні потребує розвитку. Лише третина організацій, що брала участь у дослідженні, реалізувала останні два проекти у співпраці з іншими організаціями. У цьому дослідженні теж видно, що мало організацій схильні об’єднуватися у коаліції. Організації зазначають, що це пов’язано з боротьбою за увагу донорів, які фінансують діяльність організацій.

Самі організації не вважають проблему комунікації між собою перешкодою для діяльності.

Довіра

Громадські організації та волонтери мають сильний позитивний баланс довіри від населення України.

Найкращий баланс довіри мають волонтерські організації (+37%), а громадські організації (+4%). Серед соціальних інституцій довіряють збройним силам (+37%), церкві (+25%). 

Довіра населення необхідна щоб залучати кошти через пожертви, благодійні та членські внески. Організаціям слід підтримувати високий рівень довіри не тільки до себе, але і третього сектору загалом. За даними резюме дослідження Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй, у середньому до 40% легалізованих громадських організацій подають звіти, а доступ до спеціальної статистичної звітності інших видів організацій наразі обмежений.

Підготував Сергій Зайченко

ДЖЕРЕЛО

Європейський Простір