Громадський бюджет в об’єднаній громаді та його особливості

Цей інструмент зародився у середині 1980 років у бразильському місті Порту-Алегрі. Починалося все із зібрань на рівні мікрорайонів, де люди обговорювали проблеми, які їх турбують. Однак зрештою це перетворилось на комплексну програму, що передбачала керування містом на основі принципів прямої демократії та лібералізації.

З розвитком технологій і поширенням інтернет технологій в Кьольні вирішили також запровадити громадський бюджет, однак в якості основної платформи мешканці обрали спеціальний веб-ресурс, який би полегшив процес голосування. Завдяки цьому у голосуванні за проекти партиципаторного бюджету взяли участь 11 000 жителів і було відібрано 300 проектів. Остаточне рішення щодо реалізації проектів приймала міська рада. Громадяни ж, у яких немає доступу до інтернету, могли подавати проекти письмово. Бюджет участі на другий рік роботи склав 311 мільйонів з 4 мільярдів євро загального бюджету. 

В австралійському штаті Південна Австралія є програма «Фінансування облаштованості місцевих районів», яка почала функціонувати з початку 2017 року. Вона передбачає виділення 40 млн доларів США протягом двох років на проекти місцевих громад. Проекти повинні стосуватись однієї чи кількох категорій, зокрема: відкритий простір, спорт і відпочинок; транспорт та безпека; здоров’я, добробут та інтеграція в соціум людей з особливими потребами; мистецтво та культура;  навколишнє середовище та сталий розвиток; інновації та технології.

Фінансування відбувається шляхом надання однорічних грантів з державного бюджету у розмірі від 10 тис. до 150 тис. доларів США залежно від проекту. Проте ідея проекту повинна бути підтримана однією з організацій, яка має право на отримання фінансування, наприклад недержавна або неурядова організація. Однією з умов є те, що проекти мають бути реалізовані протягом 12 місяців. Попередньо вибрані ініціативи громадян завантажуються на офіційний сайт програми, де і відбувається голосування. Право голосу мають особи, які проживають на території штату Південна Австралія і досягли 18 років. Голосування проводиться лише на офіційному веб-сайті програми «Фінансування програми облаштованості місцевих районів» і потребує авторизації через мобільний телефон, на котрий буде надісланий чотиризначний код. Голосувати можна за від трьох до п’яти проектів з будь-яких зазначених вище категорій.

В Україні вперше бюджет участі було впроваджено в 2015 році в трьох містах: Чернігові, Черкасах та Полтаві. Загальний обсяг фінансування був 5 млн грн, з яких 60% становили малі проекти (300 – 360 тис. грн) і 40% 0 великі (до 1 млн грн). Упродовж 2015 -2018 років ініціатива активно ширилась обласними центрами України і в січні 2018 року партиципаторний бюджет працював у 23 обласних центрах, до яких влітку 2018 долучився і Херсон.

Типове положення про бюджет участі  в обласних центрах виглядало наступним чином:

- вік авторів становив 18 років, єдиним винятком був Миколаїв, де відповідний ценз склав 14 років. Зазначимо, що в  Одесі та Харкові авторами проектів можуть виступати громадські організації та суб’єкти господарювання. Причому в Харкові для громадських організацій встановили квоту у 40%.

- мінімальна сума бюджету участі становить не менш як 1% від доходів бюджету міста в поточному році. У більшості міст є поділ проектів на великі та малі. При цьому на один малий проект виділяється в середньому 200-250 тис. грн, а на великі — від 250 тис. грн до 1 млн грн. Співвідношення фінансування проектів в рамках одного бюджету становить 60% на малі і 40% – на великі.

- щоб проект був допущений до відбору, автор має зібрати від 25 до 50 підписів мешканців міста на підтримку цього проекту.

- строки голосування різні. Найбільш довгий термін голосування встановили в Харкові – 60 днів. А от встановлення результатів займає від двох до п’яти робочих днів. Крім того, у всіх обласних містах голосування проводиться як в електронному, так і в письмовому вигляді. 

В об’єднаних територіальних громадах ситуація із громадським бюджетом дещо відрізняється. Ми проаналізували бюджети участі тих 20 ОТГ, які для їх реалізації обрали дану платформу.

Серед головних особливостей реалізації ініціативи громадського бюджетування в ОТГ виділяється доволі низький віковий ценз учасників, який у більшості ОТГ складає 16 років. Трохи менший віковий поріг у 15 років встановили для учасників у Білозерській ОТГ (Херсонська область). У Балтській (Одеська область), Нововодолазькій (Харківська область), Гуляйпільській та Широківській (Запорізька область) громадах, аби стати автором проекту або проголосувати за проект, необхідно досягти 14 років. Найвищий поріг у 18 років встановлено в  Великогаївській ОТГ Тернопільської області.  

Окрім того, в Приморській ОТГ Запорізької області, як і в Одесі з Харковом, автором проекту може виступати юридична особа, ініціативна група або громадська організація. Втім, такий підхід на практиці може призводити до того, що в розподілі бюджету братимуть участь політичні партії, комунальні підприємства або ж навіть установи та заклади, які і так фінансуються з місцевого бюджету, що суперечить головному принципу бюджету участі – делегувати громадянам частину влади в управлінні коштами громади.

Кожен громадянин та людина без громадянства, які проживають на законних підставах в ОТГ, має один голос, аби проголосувати за проект, який йому сподобався. Те ж саме вірно і для громад, в положеннях про громадський бюджет яких говориться про поділ проектів на великі та малі з поправкою на те, що їх мешканці можуть віддати по одному голосу за великий та малий проект. Винятки становлять Приморська (Запорізька область) ОТГ, в якій мешканці мають по п’ять голосів, та Пирятинська ОТГ (Полтавська область), де мешканці  можуть віддати по одному голосу за проект в кожній з категорій.

Що стосується обсягу фінансування проектів, то більшість об’єднаних громад вирішила відмовитись від поділу проектів на великі та малі, а діапазон вартості проектів  в середньому коливається в межах 50-200 тисяч гривень. На цьому тлі вирізняється Олевська громада Житомирської області, у якої вартість проекту складає від 2 до 50 тисяч гривень. Поділ на великі та малі проекти є лише у чотирьох громадах: Лановецькій (Тернопільська область), Рудківській (Львівська область), Тячівській та Перечинській (Закарпатська область ). Тут вартість малих проектів коливається від тисячі до 56 тисяч гривень, та від 10 до  340 тисяч гривень для великих.

Середній обсяг фінансування самої програми в ОТГ становить 350-500 тисяч гривень. Більше всіх на фінансування громадського бюджету виділяють Балтська ОТГ (Одеська область) – 1 млн грн та Нововодолазька (Харківська область) – 1,5 млн грн. Менше всього виділяють Рудківська (Львівська область) та Білозірська (Херсонська область) ОТГ – по 150 тисяч всього.

Щодо збору необхідної кількості голосів для реєстрації проекту, то в ОТГ все відбувається так само, як і в обласних центрах: для виграшу потрібно 25-50 голосів.

Строки для голосування за проекти громадського бюджету у більшості ОТГ складають 14-15 днів. Однак навіть тут у кожної ОТГ є свої особливості. Наприклад, у Нововодолазькій ОТГ (Харківська область) на голосування відведено 18 днів, а у Дунаєвецькій, Волочиській (Хмельницька область), Рудківській (Львівська область) громадах – по 20 днів, у Білозірській ОТГ (Херсонська область) відвели 21 день. У Привільненській (Рівненська область), Шумській та Лановецькій ОТГ (Тернопільська область) голосування триває місяць. Перечинська (Закарпатська область) територіальна громада вирішила, що її мешканцям варто виділити 42 дні для голосування за проекти громадського бюджету.

В цілому ж за 2018 рік у вище зазначених ОТГ було подано 303 проекти, з яких в процесі реалізації — 30. Всього ж було віддано майже 40 тисяч голосів на підтримку проектів бюджету участі.

У переважній більшості ОТГ встановили доволі низький віковий ценз для учасників процесу, що дозволяє залучати молодь до участі у громадському житті. Крім того, цей процес ще підкріплюється тим, що всі етапи можливо здійснювати завдяки веб-платформі, до якої підключена громада, не виходячи з дому та маючи лише доступ до інтернету. І перші  плоди від реалізації вже дають про себе знати, адже кожен десятий проект реалізований. 

Партиципаторний бюджет ефективно використовується і надає громадянам більше можливостей щодо впливу на розподіл коштів на будь-якому рівні та реалізації ініціатив, які є необхідними для громад. Наприклад, у 2019 році вже мають початись роботи з облаштування спортивного майданчика для дозвілля молоді на території Рудківської гімназії, ремонт частини дороги на межі сіл Саражинка та Перейми Балтського району Одеської області, облаштування зон відпочинку для зеленого туризму на території села Сокілець Хмельницької області та інші.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як у світі та в Україні проводять е-консультації, е-звернення та створюють і реагують на е-петиції.

Публікацію підготовлено Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки швейцарсько-української програма «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), яка спрямована на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, що допомагатимуть вдосконалити якість врядування, покращать взаємодію влади та громадян та сприятимуть соціальним інноваціям в Україні. Програма EGAP фінансується Швейцарською агенцією розвитку і співробітництва і виконується Фондом Східна Європа та Фондом InnovaBridge.

Детальніше про програму – на сайті egap.org.ua