Головні скарги українців на кордоні: черги, дороги, повільні системи

Громадяни України, які перетинають кордони, найбільше скаржаться на погану інфраструктуру, черги та довгу процедуру контролю.Про це свідчать результати дослідження ГО "Європа без бар’єрів" у рамках ...

Інфографіка-infrastructure
Головні скарги українців на кордоні: черги, дороги, повільні системи

Громадяни України, які перетинають кордони, найбільше скаржаться на погану інфраструктуру, черги та довгу процедуру контролю.

Про це свідчать результати дослідження ГО “Європа без бар’єрів” у рамках проекту “Анатомія кордону”.

“Одним із питань, яке найбільше турбувало українців при перетині кордону,  було питання черг. І хоча на кожному пункті пропуску перетин кордону може тривати до півгодини, середня тривалість процедури переважно є суттєво довшою”, – розповіла аналітик організації Катерина Кульчицька.

Інфографіка “Вплив безвізу і основні скарги під час перетину кордону”

Середня названа респондентами тривалість перетину кордону на пункті пропуску з Польщею “Краківець” склала 5 годин, що є найвищим показником у дослідженні. Тривалість перетину кордону залежить від таких факторів як завантаженість, наявність окремих смуг для автобусів, обладнаного пішохідного переходу, якість дороги, процедура контролю. Так, суттєво меншою є середня тривалість перетину кордону у пункті «Смільниця», де працює спільний контроль українських і польських прикордонних органів, а завантаженість пункту пропуску «Грушів» є меншою в тому числі через поганий стан дороги, яка до нього веде.


До теми: Вплив безвізу на перетин кордону: думки розділилися


Однією з найпоширеніших скарг є відсутність або наявність тільки платних туалетів, їхній поганий стан. На це скаржилися на всіх без винятку 18 пунктах пропуску.

Найчастіше серед проблем респонденти називали поганий стан будівель КПП, засміченість території. На це скаржилися на 13 з 18 пунктів пропуску, але практично на кожному – часто.

На 15 з 18 пунктів респонденти висловлювали побажання обладнати додаткові смуги на пункті пропуску.


До теми: Кількість користувачів безвізового режиму різко зросла – ДПСУ


Так само на 15 пунктах респонденти скаржилися на поганий стан під’їздної дороги до пункту пропуску. Найчастіше – на пунктах Грушів-Будомєж (Львівщина, кордон з Польщею), Смільниця-Кросценко (Львівщина, кордон з Польщею), Косино-Барабаш (Закарпаття, кордон з Угорщиною).

Порівняно менше – від 10 до 13 пунктів – мали скарги на недостатню кількість персоналу, відсутність окремих ліній для автобусів або пішоходів, повільну роботу і зависання комп’ютерних систем. Лідером за кількістю скарг на останнє став пункт пропуску Порубне-Сірет на кордоні з Румунією.


За підсумками опитування експерти “Європи без бар’єрів” склали рейтинг пунктів пропуску за оцінкою процедури перетину кордону. Відповідно до оцінки, 18 пунктів були поділені на три групи – Дружня, Нейтральна, Суперечлива. Критеріми оцінки були названа респондентами середня тривалість перетину кордону на даному пункті пропуску, загальний рівень задоволеністю українською та іноземною частиною пункту під час перетину кордону, відгуки респондентів про дружність персоналу пункту пропуску і зручність інфраструктури.

Інфографіка “Рейтинг дружності пунктів пропуску”

Опитування було проведене ГО «Європа без бар’єрів» на 18 пунктах пропуску на кордонах між Україною та Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією у квітні-травні 2018 року у рамках проекту “Анатомія кордону“, який виконує ГО “Європа без бар’єрів” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. 


Читайте також: Презентація “Що найбільше турбує українців на кордоні” (PDF)


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

У Харкові облаштують школи в протирадіаційних укриттях

Які проблеми є найгострішими для мешканців звільнених територій? Презентовано результати дослідження

Програма USAID «Мріємо та діємо» організовує навчання для дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах

Понад 75 тисяч звернень. Юристи-волонтери з Кривого Рогу вже рік консультують ЗСУ, їхні родини та ВПО

Greencubator запускає навчання для майбутніх зелених підприємців

30 українських громад створять комунікаційні стратегії