Херсонська влада “не дружить” з бюджетними програмами

29 вересня в Кризовому медіа-центрі.Херсон відбулося засідання прес-клубу, на якому експерти Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень та ГО «Фонд розвитку м. Миколаєва» презентували результати моніторингу бюджетних програм, ефективності витрачання коштів бюджету 2017 р. та впровадження програмно-цільового-методу (ПЦМ) в Херсоні, Каховці та двох ОТГ області – Великокопанівській та Присиваській. З 2017 року в містах обласного значення та в об’єднаних громадах України впроваджено програмно-цільовий метод формування місцевих бюджетів (Далі ПЦМ). Це значить, що відтепер всі видатки оформляються паспортами бюджетних програм, в яких зазначаються конкретні показники виконання, що дозволить оцінити потребу у цих видатках та їх ефективність. 

Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень в партнерстві з Фондом Розвитку Миколаєва проводить постійний аудит впровадження ПЦМ в громадах Херсонської області: міста Херсон, Каховка, Великокопанівська та Присиваська ОТГ. Експерти виявили, що вже в перший рік впровадження бюджетних програм по всій Україні, зокрема в Херсоні, є серйозні порушення.

Методика аудиту.

Аудит проводиться на підставі відповідей на інформаційні запити, які були направлені до зазначених громад, та інформації, розміщеної на їх офіційних сайтах. Отримані тексти документів були перевірені щодо їх відповідності бюджетному кодексу та іншим нормативним актам.

Проаналізовано: 93 бюджетні програми Херсонської міськради, 58 Каховської, 15 Великокопанівської та 8 Присіваської ОТГ, а також відповідні їм бюджетні запити. Особливу увагу під час аудиту приділено показникам (затрат, продукту, ефективності, якості), завдяки яким споживач може оцінити як доцільність видатків, так і їх здійснення.

Критерії оцінювання: За кожний опублікований паспорт та наявний бюджетний запит, що відповідають вимогам, нараховувалось по 15 балів. В разі відсутності документів або їх невідповідності нормативам виставлялись нулі. По кожному розпоряднику коштів і в цілому по органу місцевого самоврядування виведено середній бал. Окремо оцінювалась відповідність між паспортами і запитами, наявність інструкцій по складанню запитів, публічне представлення паспортів.

Експерт Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Володимир Молчанов озвучив під час прес-клубу зауваження та пропозиції щодо Херсону, Каховки, Великокопанівської та Присиваської ОТГ.

Рівень доброчесності в Каховці вищий, ніж в Херсоні

У Херсоні до формування програм підійшли формально. Системно ігноруються показники якості. Отримувачі фінансування та заходи не зазначені. Велика частка видатків є «грою на чужому полі» – розпорядники здійснюють видатки, які властиві іншим розпорядникам. Багато помилок, які викриє перша ж перевірка: помилкове застосування невідповідних підпрограм, завдань і показників з інших програм. Спроб при формальному дотриманні показників оформити програму на фактичне завдання, що нею не передбачається. Хоча Каховці притаманні ті ж тенденції, що і Херсону – нижчий результат за власними повноваженнями, особливо в галузі ЖКГ, ніж за делегованими, загальний рівень доброчесності є вищим за обласний центр. Можливою причиною є політичне протистояння депутатської більшості з міським головою, і спричинений нею взаємний перехресний контроль, який ускладнює закладення до бюджету корупційних ризиків.

Найбільше порушень в Каховці – в галузі ЖКГ

Каховська «особливість»: простежуються спроби оформити існуючі цільові програми, їх завдання та критерії виконання, у вигляді бюджетних програм. Частіше ці спроби призводять до порушень нормативної бази, хоча намір виглядає шляхетним. Єдиною галуззю, де порушення є системними, і мають корупційні ознаки, є галузь ЖКГ, якою оперує виконком міської ради.
Більше всього грошей витрачається на «керівництво і управління»

Структурні питання: 4 із 18 херсонських розпорядників (Інспекція з контролю за благоустроєм та санітарним станом, Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю, Управління обліку, розподілу та приватизації житла, Управління споживчого ринку ХМР, Управління комунальної власності, Відділ з питань цивільного захисту) мають по одній програмі «Керівництво і управління». Ще 2 мають по 2 програми, але програма «Керівництво і управління» складає понад 90% їх видатків.

Загальна сума на їх утримання – 8,2 млн. грн. Це означає, що їх діяльність цілком могла залишатись у структурі виконкому як розпорядника, без зайвого витрачання ресурсів на їх існування як юридичних осіб, зокрема облік та звітність.

Корупцію в містах старанно приховують

Корупційні ризики: найгіршу ситуацію спостерігаємо у розпорядників, які здійснюють власні повноваження ради (ЖКГ, дорожнє господарство, капітальне будівництво тощо). Абсолютна більшість паспортів програм у цих галузях не відповідає нормативам, а багато мають ознаки корупційних ризиків. Так, в Херсоні Департамент ЖКГ всіляко, з чисельними зафіксованими порушеннями, приховував свої відносини з комунальними підприємствами, а управління соціального захисту та молоді і спорту – з громадськими організаціями – одержувачами фінансування. Старанно уникали вони зазначення показників, за якими можна оцінити доцільність цих витрат. В результаті ми так і не побачимо, скільки дерев і гектарів квітів висадило одне КП, або скільки гектарів акваторії пляжів розчистило інше. Адже гроші вони отримали не на абстрактне «утримання і благоустрій», а на ці конкретні заходи. Скільком ветеранам і в який спосіб допомогли офіційні ветеранські організації? Яких результатів у медалях чи у залученні громадян до фізкультури досягли спортивні організації за бюджетний кошт?

У Каховці виконком примудрився компенсувати єдиному міському перевізнику 136% різниці в тарифах на перевезення пасажирів. Власне, самий лише короткий опис прикладів невідповідності паспортів з корупційними ризиком займає 5 сторінок. Раніше ця таємниця залишилась би розпорядникам безкарною, але зараз, оскільки ігнорування показників є фактично правопорушенням, все буде інакше. Тоді у недоброчесних розпорядників не буде іншого вибору, як чесно висвітлювати нікчемність видатків, потрапляючи на олівець правоохоронцям та журналістам, і втрачаючи шанс перемагати на виборах.

У сільських ОТГ корупції нема, але замість паспортів – чернетки

В сільських ОТГ суттєвих корупційних ризиків не помічено хоча б в силу незначності сум витрат у програмах, де вони ймовірні. Проблемою є некомпетентність і недосвідченість розробників, особиста відповідальність сільських голів за результати «творчості» підлеглих, при відсутності інших, окрім виконкому, розпорядників. Нажаль, прямі вимоги закону створити юридичну-особу – фінансовий орган, ігноруються сільськими об’єднаними громадами через дотримання одного із гасел, що використовувалось під час переконувань у необхідності об’єднання – про суттєве скорочення управлінських штатів. Крім того, з огляду на переважання сумбурних, необґрунтованих показників, а особливо – нульових значень, у Великих Копанях, можна припустити, що наразі роль паспортів виконують чернетки чи заготовки, яким, проте і нажаль, придано офіційного статусу, затверджено розпорядженням голови, і згодом доведеться по них же і звітувати.

Висновки. Розпорядникам, в чиїх паспортах виявлені порушення, негайно їх усунити відповідно до вимог нормативної бази і подати змінені редакції паспортів на перезатвердження. Фінансовим органам міст обласного значення провести додаткове навчання відповідальних осіб розпорядників, особливо тих із них, що оперують власними повноваженнями місцевого самоврядування (ЖКГ, будівництво). Фінансовим органам припинити практику погодження спільними наказами паспортів, що явно формою чи змістом не відповідають нормативній базі, натомість повертати їх на доопрацювання. Інформація про виявлені корупційно-небезпечні порушення буде передана до Державної аудиторської служби (колишнє КРУ), а звіти в повному обсязі – відповідним органам місцевого самоврядування.

Громадський аудит проведено в рамках проекту «Ефективні та доброчесні місцеві бюджети у 5-ти областях півдня та сходу України», який реалізує ГО «Фонд розвитку м. Миколаєва» в рамках діяльності Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети» за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.