Фортеця Тягинь – форпост європейської історії українського півдня

Археологічні дослідження середньовічної фортеці Тягині на Херсонщині унікальні, адже вони стали справою не лише науковців, але й громадських організацій. А ще вони унікальні тим, що стали прикладом того, як громадські організації можуть знаходити нові сенси і навіть в умовах війни втілювати свої мрії.

Фортеця Тягинь і городище, на якому вона розташована, є пам’яткою археології національного значення. Вона розташована у Тягинській громаді Херсонської області неподалік місця, де річка Тягинь впадає у Дніпро. Зараз це вже звільнене правобережжя, але Тягинська громада пережила дуже важчі часи. Власне, важкі часи ще тривають, адже населені пункти громади постійно потерпають від обстрілів росіян з лівого берега. Проте завдяки унікальній спадщині, яка зараз вже відома далеко за межами України, у громади є партнери – в першу чергу, литовці, оскільки Фортеця Тягинь – це спільна культурна і історична спадщина трьох культур – української, литовської та кримськотатарської.

Південна середньовічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом докторки історичних наук Світлани Біляєвої досліджувала фортецю з 2016 року. Але справжній прорив стався у 2017-му, коли на розкопки приїхали громадські активісти.

Розкопки в Тягині.

Наталя Бімбірайте, керівниця ГО «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір»» та голова правління ГО «Культурний центр Україна – Литва», згадує:

«На той час ми проводили адвокаційну кампанію на захист іншого об’єкту культурної спадщини – Вежі Вітовта. Вона розташована в тому ж Бериславському районі, десь 40 км від Тягині. Середньовічна вежа, єдина кам’яна споруда такого типу, яка зберіглася в майже незмінному вигляді, потрапляла в котлован будівництва другої черги Каховської ГЕС і була б просто знищена. Звісно, ми не могли змиритися з цими планами. Проти нас тоді було все: вежа зникла з реєстрів об’єктів культурної спадщини, Укргідроенерго мало багатомільйонні плани, про вежу майже ніхто не знав. Наша кампанія тривала більше трьох років, але ми перемогли. Одного дня, коли ми їздили до Вежі, місцевий краєзнавець сказав: «А ви знаєте, що в Тягині археологи копають литовську фортецю?». Звісно, ми одразу туди поїхали. Познайомилися з пані Біляєвою та волонтерами, і з цього почалася не лише співпраця, але й справжня дружба».

Світлана Біляєва, начальниця Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України.

З 2017 року громадські організації і особисто Наталя Бімбірайте робили усе можливе, щоб експедиції відбувалися щороку і ставали дедалі масштабнішими і відомішими. Шукали фінансування, зверталися до влади, писали проекти. У 2021 році в Тягинь вже приїхали не лише українські волонтери з різних регіонів, але й литовці. І сама Тягинська громада теж почала дізнаватися більше про дивних людей, які приїжджають щоліта, щоб до сьомого поту копати тверду землю під пекучим південним сонцем.

Науковці і волонтери в археологічному таборі.

За таку увагу Фортеця Тягинь віддячила неймовірними знахідками, які відкрили справжню середньовічну історію українського півдня, яку у нас намагалися відібрати – замовчуванням, ігноруванням, свідомою недбалістю (так само як у тимчасово окупованому Херсоні у 2022 році росіяни викрали і вивезли історичні архівні документи, так вони чинили на півдні України і 300 років тому. І, звісно, за радянських часів дослідження середньовічної історії України владі також не були потрібні).

Серед унікальних знахідок – литовські артефакти (накладки на шкіряні торби), арбалетні болти, прекрасна кераміка кримськотатарського походження, навіть керамічний водогін, який був в Тягині вже у 14-15 столітті. Що це означає? Що тут була розвинена цивілізація, а тому історії, які розказують росіяни про те, що південь Україні був «дикими степами», а вони у 18-му столітті принесли сюди якусь цивілізацію – це фейк. Археологія цей фейк спростовує повністю.     

2021 рік подарував неймовірну знахідку – залізну булаву XV століття, і це стало справжньою сенсацією. В Тягині поблизу городища і місця розкопок стоїть пам’ятний знак “Козацька слава”, присвячений подіям 1492 року – тоді біля Тягині українські козаки дали перший бій туркам, про що історики дізналися з переписки литовського князя і кримського хана, і це вважається першою письмовою згадкою про українське козацтво. В інтерв’ю для «Локальної історії» докторка історичних наук Світлана Біляєва припускає, що вона могла належати самому Богдану Глинському, на тоді фактично гетьману Війська Запорозького.

Сенсаційна знахідка: середньовічна залізна булава.

З таким неймовірним арсеналом знахідок громадські активісти і сама Тягинська громада замислилися над створенням історико-культурного парку, який би проявив всю красу і силу Тягині. У 2021 році вже навіть був написаний великий проект, який отримав підтримку Європейської Комісії. А в лютому 2022 року колекцію знахідок Південної середньовічної експедиції «Культурний центр Україна-Литва» і його партнери ГО Центр культурного розвитку «Тотем» повезли в Київ на виставку в Археологічний музей Інституту археології НАНУ. Тоді в повітрі вже відчувалася напруга… Проте виставка вирішили не скасовувати, і вона вдалася: на відкритті були і науковці з НАН України, і посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас, і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

21 лютого 2022 року «Культурний центр Україна-Литва» отримав повідомлення про рішення Європейської Комісії – проект про Тягинь підтримано. А наступного ранку почалося повномасштабне вторгнення Росії. Звісно, проект став на паузу. На початку березня 2022 Херсон був окупований, і громадським організаціям та їхнім активістам довелося виїхати з окупації.

Проте на цьому історія Тягині не закінчилася. Власне, вона тільки починається. Поки ЗСУ звільняли правобережну Херсонщину, ІРЦ «Правовий простір», «Культурний центр Україна-Литва» та ГО Центр культурного розвитку «Тотем» вирішили будь-що зберегти колекцію артефактів, а ще реалізувати давню мрію – створити 3D-модель фортеці Тягинь, щоб показати світу, якою вона була за часів Великого князівства Литовського і князя Вітовта, який, власне, і будував лінію фортифікаційний споруд у Північному Причорномор’ї (а це Одеса, Миколаїв, Херсонщина – аж до Тягині).

3D-модель Фортеці Тягинь.  ІРЦ Правовий простір, Культурний центр Україна-Литва, Imersum.

 Зусилля громадських організацій підтримала Програма сприяння громадській активності «Долучайся!». Першим етапом стала професійна оцифровка колекцію артефактів, яка була врятована дійсно дивом, адже під час окупації Херсона обласний краєзнавчий музей був вщент пограбований. Колекція артефактів Тягині була б вивезена або з великою імовірністю просто знищена. Паралельно на основі матеріалів всіх років досліджень Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАНУ, а також досліджень фортеці Тягинь, які 100 років тому здійснив засновник Херсонського краєзнавчого музею Віктор Гошкевич, створювалася 3D-модель фортеці. Грант від Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» дозволив залучити найкращих фахівців – компанії «Імерсум» і «eMuseum».

Оцифровка експонатів. Проводить “eMuseum”.

На основі всіх оцифрованих матеріалів вже створюється віртуальний музей Фортеці Тягинь.

«Це надзвичайно важливо – не припиняти цю роботу, адже саме Тягинь доводить історичні зв’язки наших земель з Європою і Кримом, і спростовує російські історичні фейки про так звану «новоросію». Саме тому ми назвали свій проект «Фортеця Тягинь – форпост середньовічної історії українського півдня, і це правда», – підкреслює Наталя Бімбірайте.

Фортеця Тягинь, яка зараз існує як місце на правому березі Дніпра і як віртуальна модель,  дійсно об’єднала не лише людей, але й країни. Завдяки фортеці та спільній історії про Тягинську громаду дізналися в Литві, і наразі важко злічити, скільки допомоги отримала громада від литовців. Серед останній подій – цього літа литовські партнери прийняли до себе та організували безкоштовний відпочинок для тягинчан, дітей та дорослих, і ці спогади дійсно залишаться назавжди не лише як дні спокою і тиші, але й як прояв справжньої підтримки і любові.

А у громадських активістів вже є наступна мрія – що після того, як будуть відбудовані критично важливі об’єкти, школи, лікарні, будинки людей, в Тягині постане й історико-культурний парк, адже незламна історична Тягинь на нього точно заслуговує.

Партнери проекту:

ГО Культурний центром «Україна – Литва»

ГО Центр культурного розвитку «Тотем»

Інститут археології НАН України

«Асоціація миротворчої школи України»

Литовська громадська організація «Допомога Півдню України» (Aid for Southern Ukraine).

Проєкт «Фортеця Тягинь – форпост європейської історії українського півдня» впроваджується ІРЦ «Правовий простір» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.