Європейські виміри антидискримінації та гендерної рівності

Європейський вибір України потребує значних зусиль з імплементації європейських норм захисту прав людини в українське законодавство. Базовим документом, ратифікованим Україною з цього питання є ...

Європейські виміри антидискримінації та гендерної рівності
Європейські виміри антидискримінації та гендерної рівності

Європейський вибір України потребує значних зусиль з імплементації європейських норм захисту прав людини в українське законодавство.

Базовим документом, ратифікованим Україною з цього питання є Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Окрім цього, Загальна декларація прав людини наголошує на недопущенні дискримінації, зокрема щодо статі. В Угоді про Асоціацію в додатку ХL до Глави 21 «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» в розділі «Антидискримінація та гендерна рівність», наприклад, зазначається, що Директива Ради № 2000/78/ЄС від 27.11.2000, що встановлює загальну систему рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності, має бути впроваджена протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою.

Директива Ради № 2004/113/ЄС від 13.12.2004 про реалізацію принципів рівного ставлення до чоловіків та жінок у питаннях доступу та постачання товарів та послуг, а також Директива Ради № 79/7/ЄЕС від 19.12.1978 про поступове запровадження принципу рівного ставлення до чоловіків та жінок у сфері соціального забезпечення, мають бути впроваджені протягом 3 років з дати набрання чинності цією Угодою.

Окрім міжнародного виміру, принципи гендерної рівності затверджені в статтях 3, 21, 23, 24 Конституції України. Зокрема, стаття 24 присвячена подоланню дискримінації в Україні, наданню рівних можливостей для жінок та чоловіків у різних сферах діяльності.

Не зважаючи на низку документів, ратифікованих та розроблених Україною з цього питання, ситуація з імплементацією та дотриманням гендерної рівності в нашій державі не є втішною. Варто врахувати дуже гострі суспільні суперечки відносно питань дискримінації за гендерними ознаками, що іноді вибухають в різних містах нашої країни.
Щоб змінити ситуацію, необхідно забезпечити підготовку відповідних змін та доповнень до діючого законодавства, які потім не залишаться на папері. Для цього необхідно забезпечити супровід незалежних експертів, які можуть подивитись на проблему з різних боків та забезпечити залучення до обговорення проблемних питань широке коло зацікавлених сторін.

Обговоренню питань євроінтеграційних зобов’язань України в цій сфері було присвячено засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики та НАН України, яке пройшло 20 травня 2016 року у м. Києві. В засіданні брали участь експерти Бюро соціальних та політичних розробок, представники ГО Бахтала Дром, активісти правозахисного руху.

Аналізуючи ситуацію у сфері забезпечення гендерної рівності в Україні, учасники засідання важливою проблемою визначили нестачу незалежних недержавних інституцій, які б надавали незалежний експертний висновок відносно питань забезпечення гендерної рівності й антидискримінації та здатних комплексно підійти до питань оцінки ситуації у цій сфері та імплементації змін у процеси, пов’язані з дотриманням Україною взятих на себе зобов’язань.

Учасники засідання дійшли висновку про необхідність створення аналітичного майданчику – окремої незалежної структури, що здатна, заручившись підтримкою експертів та основних акторів у сфері гендерної рівності, проаналізувати ситуацію з її дотримання та лобіювати необхідні зміни там, де виникають гострі суспільні дискусії.

Основними напрямками діяльності «Центру досліджень гендерної політики та антидискримінації» були зазначені:
1. Проведення аналітичної діяльності щодо національних тенденцій дотримання гендерної рівності в Україні та порядку їх реалізації.
2. Розробки нормативно-правових документів даного питання.
3. Інформування громадськості щодо результатів аналітичної діяльності.
4. Промоція науково-дослідної діяльності у сфері гендерної рівності.
5. Моніторинг трансляції гендерних стереотипів у різних сферах діяльності.
6. Сприяння формуванню гендерно чутливої культури в українському суспільстві.

«Центр досліджень гендерної політики та антидискримінації» планується як незалежна, некомерційна спільнота професіоналів, які працюють у різних сферах соціального та гуманітарного знання, об’єднані бажанням глибоко дослідити питання гендерної рівності та антидискримінації в Україні у вимірі національної політики й соціальних процесів та адвокатувати позитивні зміни у суспільстві.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Батьки за Україну без тютюну та нікотину: лідери думок закликають захистити дітей від тютюнової епідемії

ZDOROVI долучились до обговорення викликів медичної системи в умовах війни на Форумі власників та керівників медичного бізнесу

В Україні вперше утеплять багатоквартирний будинок екоматеріалами за естонською технологією

В Україні розробили онлайн-сервіс е-Резидент

Вийшов освітній курс для НУО “Як стати надавачем соціальних послуг”

Українська молодь на 79 Генасамблеї ООН: основні меседжі у промовах молодіжних делегатів