Етика в бізнесі. Як бути порядним бізнесменом

Бізнес заради прибутку чи для моральних цілей – дилема сучасного підприємця. Тож як бути і що обирати: збагачення власної компанії чи діяти на користь етичних переконань. Про це на відкритій зустрічі в Українській Соціальній Академії дискутували одразу декілька експертів:

 Тетяна Левківська – координаторка проекту  ЄС «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою «знизу» Українського форуму благодійників.

 Марина Саприкіна – керівниця експертної організації Центр “Розвиток корпоративної соціальної відповідальності (КСВ)”

 Богдан Купич - експерт та член Академічної ради програми MSc in Innovations and Entrepreneurship LvBS. Віце-президент з розвитку бізнесу компанії «KM Core».

 Навіщо підприємцю етика?

Американський економіст Мілтон Фрідман говорить, що є лише одна відповідальність у бізнесі – використовувати його ресурси виключно задля отримання прибутків. На його думку, почуття відповідальності притаманне лише людям, а бізнес спрямований на те, щоб примножувати кошти, задовольняючи тим самим потреби суспільства. Однак, його опоненти переконані: будь-яка компанія має залучатися до політики і соціуму, та має дбати про щастя своїх працівників.

 На тлі суперечок, які існують: бізнес і етика – це поняття взаємовиключні чи взаємодоповнювані? – запитує  модератор відкритого обговорення Петро Дарморіс.

 На думку Тетяни Левківської, успішний бізнес не може бути не етичним. Якщо керівники організацій будуть думати лише про прибуток, то, звісно, зароблятимуть багато грошей. Проте, якщо їхні принципи не будуть сприйматися суспільством, то навряд чи це говоритиме про успіх компанії. З огляду на соціальне підприємництво, етика і бізнес – нерозривні поняття. Оскільки, соціальне підприємництво, передусім, орієнтоване на вирішення суспільної проблеми. 

“Етика в першу чергу – це внутрішні стейкхолдери”, – доповнює Марина Саприкіна. Компанії можуть робити класні й важливі соціальні проекти, але всередині своєї організації можуть мати проблеми із залученістю співробітників через неетичні речі. “Із власного досвіду, мені відомі такі компанії, які говорять, що їхня діяльність здійснюється за стандартами, але співробітники почуваються не щасливими. В ході проведення дослідження ми зрозуміли, що проблема була не в стандартах, а в етиці між керівництвом і робітниками, – розповідає пані Марина. –  Існує дуже багато етичних дилем, коли не знаєш як діяти. Тому варто діяти чесно. Наприклад, не потрібно обмежувати свободу працівника в соціальних мережах. Однак, з іншого боку,  варто ототожнювати цінності працівників із цінностями компанії. Важливо зрозуміти, що людині, котру ви приймаєте до себе на роботу – близькі моральні принципи вашої організації”.

Для Богдана Купича, українця народженого у Канаді, питання етики і бізнесу є темою капіталізму, і саме від неї, на його думку, залежатиме майбутнє наступних поколінь. Експерт розповідає, що вперше з порушенням етичних норм він стикнувся в Україні, коли побачив, що корупція для деяких українців – спосіб вирішення своїх проблем.

”Коли я жив у  Канаді і займався бізнесом, то ніколи не чув про корупцію, адже Канада – одна з найкращих країн для життя. Чесний бізнес – це коли виключно всі в організації дотримуються етичних правил, тоді віразу всім навколо стає набагато легше жити”.   

Яка роль КСВ в бізнесі

Окрім обговорення важливості дотримання підприємцями етики, експерти торкнулися також і теми корпоративної соціальної відповідальності в бізнесі. На запитання: “Чи впровадження соціальної відповідальності та етики дає переваги комерційній діяльності”? – першою відповідає Марина Саприкіна –  керівниця експертної організації Центр “Розвиток корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). За її словами,

67 % компаній реалізовують сьогодні політику КСВ, яку підприємці впроваджують саме з етичних міркувань. Однак, не всі компанії роблять справді вартісні соціальні проекти. 

“Існує різниця між етикою та соціальною відповідальністю. КСВ – це вплив компанії на суспільство, а етика – це як компанія заробляє гроші. В алкогольній компанії також може бути своя КСВ-політика і стратегія, але наскільки етично вона це робить – вирішувати самій компанії”, – коментує експертка. На її думку, компанії поступово починають задумуватися про наслідки своєї діяльності і велика роль у цьому самих споживачів. Показовим прикладом є історія про шведську дівчинку Грету, яка перестала відвідувати шкільні заняття, поки влада країни не скоротять шкідливі викиди в атмосферу. Замість уроків вона ходила до шведського парламенту з плакатом, що закликає законодавців одуматися. Ця дівчинка заклала тенденцію всім школярам, які сьогодні протестують в багатьох куточках світу і показують правлінню, що треба приділяти увагу природним ресурсам. Тиждень тому, 35 тисяч бельгійських підлітків вийшли на протест зі слоганом “Титанік би зараз не потонув”, тому що немає льодовиків, бо вони тануть дуже швидко.  “Це історія історія про те, що одна людина сьогодні може змінювати цілу систему”, – говорить пані Марина.

Кажуть, що впровадження етичних стандартів, чи навіть наявність соціально орієнтованої складової грає на руку бізнесу, тому що будує його бренд. Чи можуть, наприклад, соціальні підприємства конкурувати з великими компаніями? – запитує модератор.

 “Великі корпорації розуміють, що повинні бути відповідальними і мають знати який вплив вони несуть, – розповідає Богдан Купич. – Просто заробляти гроші – недостатньо. Бо якщо ви сьогодні просто заробляєте гроші, то навряд чи забезпечуєте таким чином світле  майбутнє для наступних поколінь. Коли суспільство буде бачити, що діяльність компанії відповідає соціальній етиці, то буде підтримувати її. Споживачі, наприклад, з більшою довірою купуватимуть ваші продукти чи користуватимуться вашими послугами. Є багато показових випадків, де відкритість та відповідальність компанії за свою діяльність отримала підтримку соціуму.

 Тетяна Левківська також вважає, що наявність соціальної складової все ж надає організації певну перевагу. І якщо ваша компанія і, справді, вирішує якусь соціальну проблему, то нічого поганого немає в тому, що ви будете про це розповідати.  Ні одна велика компанія чи соціальне підприємство, яке впроваджує етичні принципи в своїй роботі від цього точно не постраждали.

На думку Марини Саприкіної, 67 % репутації бренду залежить саме від соціальної відповідальності. “Сьогодні один із викликів українських компанії є те, що ринок втрачає фахівців. Дуже  багато спеціалістів виїжджає за кордон. Компанії розуміють, що більшість молодих людей, які продовжують працювати в Україні, обирають компанії за цінностями, яких дотримується компанія,та за принципом соціальної відповідальності, які вона впроваджує, – каже експертка.  – Благодійність в Україні повинна бути, але велике значення мають соціальні проекти. Важливо, щоб люди могли не просто вкладати гроші, а впроваджувати корпоративне волонтерство при якому, наприклад, співробітники відвідують інтернати, давати можливість працевлаштуватись, проводити заняття, майстер-класи для людей, яким це дійсно потрібно. Це те, що компанії зараз розглядають і те, що потрібно негайно втілювати у життя”.  

 Сніжанна Беляєва