Енергетична Україна та Росія. Газ: бути чи відмовитись?

На сьогодні, питання українсько-російської газової співпраці обговорюють не тільки мільйони українських споживачів, а також можновладці Уряду та Адміністрації Президента. І питання в тому чи потрібен нам російський газ – бути великою частиною російського газового ринку чи відмовитися від нього?

БУТИ (кажуть проросійські лобісти)…

…оскільки Україна може втратити технологічну придатність та економічну ефективність

своєї газотранспортної системи, а також наповнення бюджету коштами. Мається на увазі зниження технічної та виробничої потужності та продуктивності системи, а також місячне недоотримання до бюджету близько US $ 100 млн. доходів від транзиту газу.

…так-як українські газові сховища можна повністю заповнити російським газом.

Дешевим російський газ був у першому півріччі 2015 року, а у другому півріччі – на рівні європейських ринкових цін. На даний момент, російський газ є дорожчим від того, який Україна може закуповувати у країнах ЄС. Детальніше дивитися за цим посиланням: http://eegas.com/price_chart.htm

…тому що Газпром може надати Україні шипер-коди – інформацію про партії газу, які транспортуються газотранспортною системою України у країни Європи. Це, в свою чергу, допоможе Україні завершити укладання договорів про інтерконектори із сусідніми країнами ЄС.

…що допоможе уникнути потенційних труднощів у відносинах з енергетичним ринком Європи, оскільки Газпром є мажоритарним/міноритарним власником багатьох європейських енергетичних компаній. Більш того, потрібно взяти до уваги газпромівських лобістів.

…оскільки логістика, виходячи із географічної близькості буває зручнішою. Також українська газотранспортна система перебуває на етапі удосконалення  до європейських вимог щодо реверсу газу, тут мається на увазі і налагоджена система інтерконекторів між Україною та країнами ЄС.

Зазначені вище пункти наведені для того, щоби показати читачу, якими інформаційними кліше користуються усі проросійські лобісти, щоби зобов’язати українське суспільство у потребі російського газу.

Так, економічне обґрунтування чинної ситуації логічне – повне розірвання газових відносин із сусідом-окупантом потребує ще деякого часу. Це економічно. Стратегічно, і навіть вже, бути частиною їхнього газового ринку, це – фікція. Беручи до уваги національну гідність та геополітику – ми не будемо фінансувати державу, яка фінансує проти нас війну.

Виходячи з того, чинні та майбутні політичні та урядові менеджери неодмінно повинні розробити економічну стратегію, щоби

ВІДМОВИТИСЬ…

…оскільки в Україні система енергозбереження та енергоефективності постійно

вдосконалюється. Міністерство Енергетики та Вугільної Промисловості повинне ініціювати урядову програму для відкриття можливостей та скеруванні українських підприємств, які використовують енергетику (вугілля, газ) для свого виробництва, втілювати нові технології енергозбереження. І разом з тим,  стимулювати енергоефективність в домашніх господарствах.

…тому що завершення запланованого проекту терміналу по скрапленому газу «LNG Україна» дасть можливість отримувати 10 млрд.куб.м. газу щорічно, враховуючи відкрите питання пропуску метановозів через Босфор. Президент Литви Даля Грибайскайте та литовський Міністр енергетики Рокас Масюліс підкреслили, що «Литва готова давно поділитися досвідом будівництва LNG-терміналу з Україною». Більш того, Литва вже надала перекладену з литовської мови на англійську мову технічну та юридичну документацію щодо будівництва LNG-терміналу. Взірцевими є такі приклади переорієнтації газового ринку від Литви та Польщі: діяльність литовського LNG-терміналу «Klaipėda LNG FSRU» (мобільний варіант) стартувала 3 грудня 2014 року; польський LNG-термінал «LNG terminal in Świnoujście» (стаціонарний об’єкт) буде введений в дію в середині 2016 року, наразі проходить його тестування.

…враховуючи перспективи національного виробництва газу. Цікавим є факт, що національне виробництво у 1975 році сягнуло позначки у 68.1 млрд. куб.м. – це достойний аргумент на захист того, що Україна має можливості і ресурсні, і технологічні для збільшення національного виробництва. Відповідно до даних Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, середнє споживання газу в Україні є наступним: домашні господарства + теплокомуненерго – близько 20 млрд. куб.м. , промисловість – 20-25 млрд. куб.м. На сьогодні національне видобування газу є в середньому на позначці 18-20 млрд.куб.м. Як зазначається у проекті Енергетичної Стратегії України 2035, до 2035 року національне добування газу повинне сягнути позначки 42.1 млрд. куб.м.

…оскільки використовуючи українські газові сховища ємністю понад 30 млрд. куб.м. газу, можливість створення Східноєвропейського газового хабу в середньому може приносити дохід у бюджет у розмірі US $ 300-500 млн. на рік. І незважаючи на низькі ціни на газ, цей проект повинен бути економічно вигідним.

…так-як створення в Україні «Європейської регіональної енергетичної біржі» газу, нафти, електроенергії, зелених сертифікатів, квот на викиди CO₂, відкриє перспективу залучення на український енергетичний ринок іноземних трейдерів, а також зробить його прозорим. Відповідно до чинної бізнес ситуації, енергетична біржа повинна стартувати із торгівлі контрактами на газ.

…тому що добування сланцевого газу є ще однією великою альтернативою, незважаючи на те, що проект був відкладений на деякий час, виходячи із політичних умов та екологічних пересторог.

Реалізація перспектив, зазначених вище є викликом провести повну переорієнтацію українського енергетичного ринку, що вже відбувається завдяки діям нового менеджменту Міністерства енергетики.

Україна могутня незалежна держава. І енергетично незалежною вона повинна бути також.

Микола Войтів, засновник та голова ГО «Управління нової генерації», Turiba Business School, Київ–Рига

Стаття також була опублікована у виданні Українська правда, у розділі «Економіка».