Експерти УГСПЛ визначили проблемні питання використання колекторами персональних даних боржників

Практично кожному пересічному громадянину поступали дзвінки від них. Вони полюбляють телефонувати вранці у вихідні дні, під час розмови погрожувати та обіцяти забрати у вас все. Навіть, якщо у вас ...

Додано:
makiss

ecommerce-3460548_640
Експерти УГСПЛ визначили проблемні питання використання колекторами персональних даних боржників

Практично кожному пересічному громадянину поступали дзвінки від них. Вони полюбляють телефонувати вранці у вихідні дні, під час розмови погрожувати та обіцяти забрати у вас все. Навіть, якщо у вас немає власних боргів, то вони можуть розшукувати через вас родичів, колег, сусідів. Вони – це колектори.

Колекторські методи роботи зазвичай доволі агресивні. Колектори можуть не тільки розшукувати боржника, писати листи чи телефонувати йому, але й звертатися до членів родини, на роботу або за місцем проживанням. При цьому колектори збирають та використовують особисту інформацію про боржника. Але 07 квітня 2021 року Президент України підписав Закон № 4241 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості, в результаті набрання чинності якого ситуація з колекторами має змінитися.

Яка ситуація з врегулюванням колекторської діяльності існувала до підписання Закону № 4241? 

Сама по собі колекторська діяльність направлена на врегулювання простроченої заборгованості, яка виникла у боржника перед певним кредитором (наприклад, банком, фінансовою установою тощо). При цьому колекторські компанії «викупають» борги у таких установ чи діють за їхнім запрошенням. Отже, всю первинну інформацію про боржника колекторські компанії отримують від конкретного кредитора. В цьому випадку важливо розуміти, що особа, яка позичала кошти, не передавала свої персональні дані певній колекторській організації. Проте на даний час передача персональних даних про боржника не заборонена законодавчо.

Якщо кредитором виступав банк, то його дії мають відповідати вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність». Зазначений Закон передбачає, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею (ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

Проте Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону (ст. 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

Але навіть якщо кредитором виступає не банк, а будь-яка інша фінансова установа, то такий кредитор  може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що передбачено ч. 1 п. 1 ст. 512 ЦК України. В такому випадку персональні дані також будуть передані новому кредитору.

Отже, на даний час порушень саме в переданні персональних даних колекторським організаціям не вбачається. Водночас подальше недобросовісне використання цієї інформації може становити порушення. Наприклад, поширення конфіденційної інформації щодо боржника стороннім особам може становити порушення недоторканості приватного життя, за що передбачена кримінальна відповідальність (182 КК України).

Які зміни мають наступити?

19 березня 2021 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості”, який був підписаний Президентом 07 квітня 2021 року і скоро має набрати законної сили.

Зазначений Закон направлений на врегулювання діяльності колекторів, в тому числі і в сфері використання персональних даних боржника. Отже, які конкретні зміни відбудуться?

  1.   Споживач (боржник) буде знати про передачу його персональних даних колекторам.

Так норми закону передбачають, що кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію для врегулювання простроченої заборгованості, буде зобов’язаний повідомити споживача про такий факт та передачу його персональних даних.

  1.   Закон визначив які персональні дані, яких осіб та за яких умов можуть оброблятися колекторською компанією. Так в Законі зазначено, що колекторська компанія може здійснювати обробку виключно персональних даних споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя або третіх осіб, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, обов’язок з обробки яких покладений на них законом, а також персональних даних, що містяться у матеріалах та даних, зібраних у процесі взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості.
  2.   Законодавець заборонив обробляти персональні дані третіх осіб, які не надали згоду на їх обробку, у тому числі близьких осіб споживача (боржника).
  3. Також під заборону обробки персональних даних споживача попадає інформація щодо графіка його роботи; місця та часу відпочинку; поїздок в межах та за межі України; місця та часу зустрічі з рідними, друзями та іншими особами; інформації, розміщеної в соціальних мережах; щодо стану здоров’я; щодо політичних поглядів та релігійних переконань;  щодо членства у партіях та громадських об’єднаннях.
  4. У випадку якщо споживач  в процесі  укладення, виконання та припинення договору про споживчий кредит передавав кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії інформацію про третіх осіб, то колектори з метою передання інформації споживачу щодо необхідності виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит можуть  взаємодіяти з такими третіми особами. При цьому, обов’язок отримати згоду таких третіх осіб на обробку їх персональних даних до передачі таких персональних даних кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії покладається на споживача.  Але якщо під час першої взаємодії колекторської компанії з такою третьою особою, остання висловила заборону обробляти її персональні дані, колектор зобов’язаний негайно припинити таку обробку.

Хто буде контролювати колекторів?

Закон передбачає, що обов’язок здійснювати нагляд за дотриманням колекторами  встановлених законодавством вимог про захист прав споживачів фінансових послуг, в тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при  врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки) буде покладатися на Національний Банк України.

Для цього НБУ буде наділений правом перевіряти дотримання колекторською компанією вимог до взаємодії зі споживачем при  врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки)  та обмежень щодо обробки персональних даних споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя або майнового поручителя, третіх осіб, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію.

В результаті у разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, в тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при  врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки), Національний банк України зможе:

  • направити письмове застереження з вимогою  про усунення виявленого порушення та/або вжиття заходів щодо недопущення такого порушення у подальшій діяльності (письмове застереження);
  • накласти штраф;
  • тимчасово заборонити колекторській компанії  на здійснення врегулювання простроченої заборгованості;
  • виключити відомості про колекторську компанію з Реєстру колекторських компаній;
  • тимчасово зупинити або  відкликати (анулювати) ліцензію у кредитодавця – небанківської фінансової установи, нового кредитора – небанківської фінансової установи на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

Такі заходи зможуть стимулювати колекторів більш зважено ставитися до використання персональних даних боржників. Крім того, потенційна можливість притягнення до відповідальності за порушення порядку обробки персональних даних буде стримуючим фактором від численних порушень та реальною можливістю споживачам захистити себе від недобросовісних колекторів.

Автор: Ольга Семенюк, юристка та правозахисниця.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Рука допомоги від ЄС хоспісам в Україні у часи пандемії коронавірусу

Якою має бути сфера охорони здоров'я через 10 років: в УКУ презентували Маніфест здорового суспільства

Вікторія Подгорна: “Закони мають бути написані мовою, зрозумілою для людей”

Розвиток громад без конфліктів: чи це можливо?

Олександр Санченко: “Час для законопроєкту вичерпний, тому ініціативним групам необхідна конструктивна позиція”

Проведено супервізії для учасників проєкту «Рука допомоги Україні: програма психологічної підтримки»