До Дня Матері «Компас переселенця» провів «Екотабір «Країна мрій» у Львові

На передодні Дня Матері громадська мережа жінок-переселенок «Компас переселенця» організувала у Львові незвичайну громадську ініціативу на підтримку дітей-переселенців – «Екотабір «Країна мрій». ...

Додано:
Kompas_pereselenca

IMG_5359
До Дня Матері «Компас переселенця» провів «Екотабір «Країна мрій» у Львові

На передодні Дня Матері громадська мережа жінок-переселенок «Компас переселенця» організувала у Львові незвичайну громадську ініціативу на підтримку дітей-переселенців – «Екотабір «Країна мрій».  Особливістю зустрічі є те, що повноправними її учасниками виступили також і діти!

2

Відмітно, що така важлива громадська ініціатива психологічної підтримки діточок-переселенців дошкільного і шкільного молодшого віку, реалізується вже втретє.

Зустрічі жінок-лідерок відбувалася у межах Програми національних обмінів за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США). Приймаючою організацією у Львові виступила громадська організація «Центр інформаційних досліджень та ресурсних послуг «Меридіан».

– Саме думаючи, як розвеселити наших дітей та підняти настрій їх мамам, виник задум проводити для матерів-переселенок та їхніх діточок «Екотабір «Країна мрій», де кожен його учасник не просто мріє, а й втілює свої мрії у життя, – говорить  мама-переселенка Анна Соло, – співзасновниця громадської мережі жінок-переселенок «Компас переселенця».  Завдяки відповідним методикам та громадському креативу матерів-переселенок, а також запрошених фахівців-педагогів, діти озвучують і малюють свої мрії, діляться ними з іншими дітьми під час інтенсивної програми різноманітних занять та захоплюючих розвиваючих майстер-класів, ігор і екскурсій у «Країну мрій».

Матері-переселенки разом із дітьми мали змогу не просто пізнати старовинне місто Лева, але й знайти тут нових друзів та партнерів по співпраці серед активних молодих львів’янок, побувати на цікавих навчальних майстер-класах відомих львівських громадських діячів, котрі займаються позашкільним дозвіллям, розвитком дітей та їх психологічною підтримкою. Для лідерок-переселенок із Херсона і Дніпра був цікавим львівський досвід діяльності дитячих гуртків, клубів, батьківських ініціатив та приватної підтримки дитячого позашкільного дозвілля на рівні місцевої громади. Не забули і про дітей – вони були активними учасниками на всіх зустрічах, а також побували у найдавнішому в Європі Львівському зоологічному музеї біологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, де робили не пам’ять незабутні селфі.

Особливої уваги привернула діяльність УДЮМК (дослівно – Установи дитячих, юнацьких та молодіжних клубів) – це своєрідна позашкільна мережа установ дитячо-юнацьких та молодіжних клубів за місцем проживання, що фінансується мерією Львова і, які не мають аналогів в Україні.  В цих установах працюють гуртки та секції пізнавального, творчого та спортивного спрямування, заняття в яких є безкоштовними. Саме тому вони є доступними для багатьох юних львів’ян, зокрема для дітей із соціально-незахищених сімей. УДЮМКи, як їх ласкаво називають діти, охоплюють всі райони міста Львова. Ось приклад, УДЮМКи Шевченківського району міста Львова – https://udyumksh.io.ua/

– Для нас дуже важливою є така громадська активність, що приносить матерям-переселенкам не лише радість, втіху та внутрішнє заспокоєння, а також «озброює» знаннями та практикою громадською активності. Раніше я ніколи не займалася громадською діяльністю, –  ділиться своїми враженнями мама-переселенка Катерина із Донецької області. – Відповідно ми стаємо впевненіші у боротьбі за свої права, а наші «маленькі» успіхи мобілізують внутрішні сили, щоб щоденно протистояти невирішеним соціальним проблемам (відсутності, у першу чергу, роботи, житла, грошей), постійним нервовим стресам та стану депресії.

– Тільки на цій зустрічі із мамами-переселенками із Луганської і Донецької областей я дізналася про їх жахливу «переселенську ситуацію», в яку потрапили матері (котрі є у розводі і самостійно виховують своїх малолітніх діточок) із Луганської та Донецької областей – говорить львівська громадська лідерка Олександра Полянська, голова правління громадської організації “Розумці-плавунці” (розвиток дитини, позашкільне дозвілля, психологічна підтримка дітей), –  що спричинена мізерною державною фінансовою допомогою з одного боку та нерозумінням суспільства їх проблем, а з іншого –  руйнівною дією психологічного тягаря втрати всього, що було у попередньому житті (роботи, дому стабільності), а також пережитих травм війни. Нам, молодим матерям, потрібно об’єднуватися, щоб спільно вчитися розуміти та долати всі ці проблеми, знати, як боротися із «внутрішнім» психологічним ворогом наших дітей.

­– Важливо те, що під час таких зустрічей відбувається одночасна підтримка як матерів-переселенок, так і їх дітей силами самих жінок-переселенок, котрі вже мають досвід подолання кризових життєвих ситуацій.  Для нас важливою є також юридична підтримка, – говорить Інна, мама-переселенка із Луганської області.

Протягом двох днів перебування у Львові у межах культурної програми «Екотабір «Країна мрій» відбувся спільний круглий стіл за участю молодих матерів зі Львова, Херсона та Дніпра. Громадське обговорення присвячувалося питанням можливостей та інструментів активізації діяльності громадськості у системі розвитку безкоштовного позашкільного навчання та розвитку дітей, що орієнтовані на організацію психологічної підтримки дітей-переселенців. На круглому столі виступив львівський експерт  Ігор Бущак (дитячий педагог, психолог, поет-бард), котрий є давнім другом «Екотабору «Країна мрій» та завжди охоче підтримує всі громадські ініціативи матерів-переселенок із «Компаса переселенця».  Львів’янка Олександра Полянська поділилася досвідом проведення дозвілля із малолітніми дітьми під час ігор на воді у басейні в умовах міста на прикладі батьківської громадської організації «Плавунці-розумці».

1

Жінки-переселенки взяли участь в тренінгу «Одноденний табір для сімей переселенців із дітьми» (Ігор Бущак), щоб мати можливість самостійно організовувати такі табори у різних містах у межах проектів мережі матерів-переселенок «Компас переселенця».

Цікавим і незабутній був майстер-клас із соломоплетіння Володимира Мишолівського (вивчення місцевого досвіду розвитку народних ремесел на прикладі села Лагодів та їх застосування у методиках надання психологічної допомоги дітям-переселенцям у школах на основі традицій етнопедагогіки). Захід відбувся у виставковій залі ЛНУ ім. Івана Франка за сприяння Студентської інформаційної мережі . Дехто із дітей вперше тримав у руках житню солому і це були радісні митті відчуття позитивної енергетики, що утворювали неперевершені дитячі атракції творчого процесу та казкової уяви. Адже діточки виготовляли не просто казкових птахів із українських казок, а ще й – українських оберегів!3

A2

Також лідерки-переселенки із «Компаса переселенця» побували у громадській організації «Центр освітньої політики» та в одній із львівських шкіл, де зустрілися із експертами та педагогами, розглянувши важливі питання системи розвитку безкоштовного позашкільного навчання та розвитку дітей молодшого шкільного віку на Львівщині. У теплій атмосфері давніх друзів відбулася зустріч із Олександром Лавриновичем, головою правління Центру інформаційних досліджень «Меридіан», що є партнером «Компаса переселенця». Саме ця організація організувала програму зустрічей у Львові для молодих жінок-переселенок.  За словами Олександра Лавриновича, дуже важливо особливо підтримувати поодинокі паростки ініціатив громадсько активних матерів-переселенок, котрі відстоюють свої материнські права та права своїх дітей.

– Для нас важливо ресурсно підтримувати такі ініціативи на всіх рівнях, – підкрислив Олександр Лавринович. – Чомусь уряд та держава (та підпорядкована їм армія чиновників) в цілому забули про цю найнезахищену як у фінансовому, так і у правовому, психологічному сенсі категорію жінок-переселенок, а саме – розлучених мам, котрі самостійно виховують своїх дітей! На жаль, через військовий конфлікт на Сході України, вони не одержують гарантованих законом аліментів, а у держустановах їм також відмовляють у допомозі, оскільки вони не мають статусу матерів-«одиначок». Не «бачать» цих жінок-переселенок і місцеві громадські організації (чи «гумцентри», утворені групою місцевих громадських організацій у регіонах), котрі одержали чималі європейські гранти на надання гуманітарної допомоги категорійним переселенцям чи просто гуманітарні набори від благодійних закордонних організацій. Наприклад, такі випадки ми зафіксували у Херсоні. Дещо є кращою ситуація у Дніпрі та Львові. За ці останні 2 роки багато самотніх (тобто розведених) матерів-переселенок зазнали чимало поневірянь і несправедливих утисків з боку «хамовитих» чиновників із держустанов (проблеми соцвиплат «переселенських» та «дитячих»), а іноді і обману – з боку різних «мастей» шахраїв, котрі активно «запрацювали» з 2014 року, збираючи нібито «гуманітарку» (гроші, продукти, засоби особистої гігієни, дитячі засобі гігієни тощо) для таких матерів-переселенок, а насправді – привласнювали все собі. А якщо хтось із матерів-переселенок добивався у них правди, то ще й залякували їх. Не така вже й ідеальна ситуація із гуманітарною допомогою у різних громадських організаціях, що фінансується міжнародними програмами для «категорійних», тобто соціально незахищених переселенців. Часто, на жаль, і там обдурюють – наприклад, замість 4 продуктових наборів  (на маму і 3-х дітей) – видадуть на руки тільки один! Хоча у відомостях реєструють маму і її 3-х дітей!

У майбутньому ми плануємо запускати необхідні тренінгові програми для матерів-переселенок разом із дітьми у різних регіонах України у співпраці із нашими мережевими партнерами, – зазначив Олександр Лавринович.

За результатами зустрічей очікується започаткування спільних партнерських міжрегіональних культурних ініціатив матерів-переселенок у межах громадської мережевої ініціативи жінок-переселенок «Компас переселенця» між Херсоном, Львовом та Дніпром, а пізніше і з іншими містами України.

 

Довідково:

Жінки-переселенки мріють про те, щоб їх діти були щасливими і захищеними від всіх негараздів. Так виникла ідея серед активних матерів створити громадську жіночу мережу «Компас переселенця», що вже об’єднала поки що три міста України – Дніпро, Херсон та Львів. Питання надання психологічної допомоги дітям-переселенцям у школах та дошкільних установах та вирішення соціальних та психологічних проблем жінок-переселенок та їх дітей – це найголовніші цілі у діяльності  «Компаса переселенця». Детальніше із діяльністю жіночої мережі “Компас переселенця” можна ознайомитися на порталі “Місцевий блогер”


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Як зробити відпочинок безпечним: поради від Координаційного офісу безпеки

Гуманітарні організації змушені припиняти роботу в Україні через брак коштів

Думай глобально, дій локально!

Правовий самозахист журналістів. Перешкоджання журналістській діяльності

Екологічні та інноваційні проекти Мережі хабів

Освітній літературний проект про свободу та інакшість