Для чого працює Мережа хабів громадянського суспільства?

Заборона примусових благодійних внесків у лікарнях Полтави, яскраві «мандрівні» вистави про права людини від режисерки-кримчанки, на які чекають глядачі на сході України, соціальне підприємство на Закарпатті, яке відкрили переселенці, захист прав вразливих категорій населення, а ще допомога у створенні десятків нових громадських організацій, більше півсотні тренінгів від знаних експертів для активістів-початківців та допомога в реалізації важливих суспільних ініціатив.

Такі результати роботи Мережа хабів громадянського суспільства. Про них говорили 13 грудня у Главкомі в Києві.

До Мережі входять 15 потужних громадських організацій із різних областей України. Це регіональні лідери, які професійно працюють за напрямом демократизації та прав людини.

На сьогодні Мережа хабів об’єднує фахівців у питаннях правозахисту, ґендерної політики, аналітичних досліджень, інструментів місцевої демократії. І всі вони працюють над спільною метою – сприяють розвитку громадянського суспільства України, підтримують демократичні перетворення та посилення голосу громад. Мережа була створена завдяки Програмі розвитку ООН в Україні.

«Взагалі Мережа сфокусована на певних речах. По-перше, це демократія і права людини. По-друге, організаційний розвиток, – коментує Сергій Аверков, виконавчий директор громадської організації «Агентство економічного розвитку», представник Мережі хабів. – Організації, які входять у Мережу, є унікальними в розрізі своєї діяльності. Водночас усі ми маємо спільну мету, спільний фокус, про який я говорив. На сьогодні Мережа тільки починає свій рух. Вона створена для того, щоб підсилити організації громадянського суспільства, робити їх спроможнішими, активнішими, незалежнішими і з точки зору прийняття рішень, і фінансів. Тобто це посилення всього громадянського суспільства. І через ці організації ми безпосередньо допомагаємо громадянам».

Кожна з організацій робить це по-різному. ГО «Агентство економічного розвитку» впроваджує нові підходи в стратегічному плануванні, зокрема, через адаптацію бізнес-підходів для громадських  організацій. Натомість деякі хаби зосереджують увагу на роботі з соціально вразливими категоріями населення.

«Маємо гарний і навіть зворушливий досвід співпраці з переселенцями, які, попри все, намагаються реалізуватися самі і допомагають у цьому іншим. Спочатку вони об’єдналися в ініціативну групу, потім – у громадську організацію і, взявши участь в одному з наших проектів виграли мікрогрант, – розповідає Любов Максимович, голова ГО «Центр «Жіночі перспективи», представниця Мережі хабів. – Мова йде про ГО «Театр «Домус». Його зуміла створити кримчанка-режисерка, яка приїхала у Львів із двома дітьми, знайшла тут місцевих однодумців, і тепер всі разом вони ставлять емоційні та концептуальні вистави, спрямовані на захист прав людини.

Власне, на реалізацію такої ідеї вони й виграли мікрогрант. І з цими виставами вони поїхали на схід – у Слов’янськ. Їх прийняли дуже тепло. І те, що вони робили, виявилося справді важливим та потрібним. Один місцевий житель на знак вдячності навіть подарував актору сімейну реліквію – годинник діда. І на сьогодні, спільно з нашими хабами, ми знову допомогли цій організації. Запит на те, щоб ці вистави повернулися на схід України, був великий. І разом нам вдалося реалізувати цей задум».

Натомість деякі хаби мають досвід проведення адвокаційних кампаній не лише на регіональному, а й  національному рівнях.

«Один із наших останніх кейсів – заборона примусових благодійних внесків у лікарнях Полтави, – пояснює Юрій Ромашко, виконавчий директор громадської організації «Інститут аналітики та адвокації», представник Мережі хабів. – Більшості знайома проблема поборів у медзакладах, коли гроші на благодійність вимагають для якісного медичного обслуговування. Це робили так звані благодійні фонди, які абсолютно ніяк не звітували про витрачання коштів. Ми тривалий час досліджували цю проблему. Спершу провели адвокаційні кампанії в 10 областях. У результаті обласні департаменти охорони здоров’я видали накази, що зобов’язали лікарні підписати договори співпраці з благодійними організаціями, головною умовою яких є звітування про рух благодійності. Побачивши, що в регіонах це працює, ми переключилися на національний рівень. Результатом став наказ МОЗ №848 від 25.07.2017, який встановив єдині правила для всіх лікарень України: розміщення в публічному доступі інформації про надходження і використання благодійних пожертв. На початку 2018 року ми проаналізували лікарні Полтави. У місті змінилася влада. Ми долучилися до розробки рішення міської ради, яке дозволить медзакладам залучати пожертви без посередництва БО взагалі. З нового року в медзакладах Полтави більше не буде так званих благодійних фондів. За бажанням жителі міста зможуть зробити пожертву без посередників, через електронні термінали, а заклади охорони здоров’я звітуватимуться про фінансування».

Разом із тим, кожен із хабів має досвід співпраці з місцевими громадськими організаціями. Адже одне із завдань Мережі – підсилити роль організацій громадянського суспільства у змінах, які сьогодні відбуваються в країні.

«Моя співпраця з ГО МАРТ, яка представляє Мережу хабів у Чернігівській області, розпочалася трохи більше року тому, – ділиться досвідом Роман Шевчун, активіст із Чернігівщини. – Спочатку брав участь у пілотному проекті, спрямованому на активізацію молоді в конкретних об’єднаних територіальних громадах. І десь нам це вдалося. Потім навчали мешканців об’єднаних територіальних громад самостійно вирішувати проблеми, актуальні для конкретної громади, впливати на прийняття рішень. Тобто мова йде про самоврядування. Ми їздили в Словаччину, аби вивчити досвід тамтешніх громадських активістів щодо їх співпраці з владою. А потім про ці інструменти участі розповідали у нас. І в кожній громаді виявилася, як мінімум одна людина, яка зацікавилася цим. Іноді для мене це було несподіванкою. Адже не чекав, що конкретно ця людина проявить активність. Кістяк активістів формується. Але минув лише рік. А це надто мало часу для того, щоб розворушити тих, хто 25 років сидів тихше води, нижче трави. Натомість настала пора виходити на люди, за межі звичної зони комфорту і щось робити, щоб таки досягти європейських змін, до яких ми йдемо. Я вірю в те, що ми в себе вдома можемо навести лад, не чекаючи допомоги ні від кого. Але нам це треба усвідомити».

Тим часом Мережа хабів лише розпочинає свою діяльність. Її представники готові ділитися своїм досвідом і напрацюваннями. Вже на сьогодні сформований каталог послуг для організацій громадянського суспільства, з яким можна ознайомитися на нашому сайті https://www.hubs.org.ua.

Захід проходив у рамках проекту «Створення та інституційний розвиток мережі Громадських організацій хабів», що підтримується ПРООН в Україні в межах Проекту «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.