“Діяти, а не перекладати відповідальність на інших” – львів’янка про підсумки Конференції ООН зі зміни клімату

Впродовж останніх двох тижнів шотландське місто Глазго приймало чергову Конференцію ООН зі зміни клімату СОР-26. У складі молодіжної делегації від України участь у заході взяла 24-річна львів’янка, членкиня громадської організації “Плато” Ніна Рубаха. До чого домовилися світові лідери та яких змін очікувати у реагуванні на кліматичну кризу українських громадам – у цьому матеріалі.

З 31 жовтня до 12 листопада 2021 року  Великобританія у партнерстві з Італією, приймали кліматичну конференція COP26. Захід мав відбутися ще у 2020 році, проте в умовах швидкого поширення пандемії коронавірусу його перенесли. Важливість та очікуваність саміту багато хто з учасників пояснював як останній шанс обмежити найбільш драматичні наслідки зміни клімату.

“З порядку денного Конференції чітко зчитувалися чотири основні теми, закріплені Паризькою угодою: забезпечення «глобального нульового викиду вуглецю», захист громад і природних середовищ існування, мобілізація фінансів та спільна робота для досягнення цілей” – характеризує адженду заходу кліматична активістка зі Львова Ніна Рубаха.

Попри те, що багато хто з провідних експертів вже встиг назвати фінальну версію домовленостей недостатньою для зупинення кліматичної кризи, не можна не погодитися, що підсумки Конференції – це компроміс, який враховує інтереси і протиріччя різних сторін та є важливим кроком вперед.

Зокрема, відрізняє цей саміт від попередніх особлива акцентованість у темі адаптації громад і природних середовищ існування до впливу зміни клімату. Як відомо, наземні та морські екосистеми відіграють важливу роль у регулюванні клімату, поглинаючи майже половину викидів вуглекислого газу, що утворюються внаслідок діяльності людини. Однак водночас зміна клімату зменшує біорізноманіття та погіршує екосистеми. Це замкнуте коло значно гальмує розвиток людства на шляху до сталого розвитку.

Поточний стан справ є таким, що незважаючи на економічну ефективність адаптації на основі екосистем як стратегії боротьби зі зміною клімату, лише 5% глобальних кліматичних фінансових потоків сьогодні витрачається на адаптацію. Під час одного зі своїх виступів Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш наголосив, що вже у найближчій перспективі цей показник має сягнути 50%.

Важливу роль у комплексі адаптаційних заходів було визнано за природоорієнтованими рішеннями, якими є біодренажні системи, зелені дахи, міські різнотравні зони, зелені перголи тощо. До кращої їх інтеграції у плануванні адаптаційних заходів як у країнах, так і громадах закликали експерти з Університету ООН (UNU) і Всесвітньої продовольчої програми (WFP). 

“Якщо тема пом’якшення залежить у більшій мірі від урядів, то адаптація – велика можливість показати себе громадам. Адже муніципалітети повинні показувати приклад, конкурувати між собою за людей як цінний капітал, тим самим підвищуючи якість життя у громадах. А для цього потрібно розбудовувати блакитно-зелену інфраструктуру, діяти, а не перекладати відповідальність на інших” – ділиться враженнями від програми делегатка. 

А також додає “Зміна клімату вже зараз впливає на комфорт та матеріальне становище конкретних людей, а також суспільства загалом. Підняті під час Конференції питання вразливих груп громадян, які мають різні фізичні та соціальні можливості, є дуже важливим з точки зору рекомендацій для адміністрацій міст та громадських організацій щодо того, як покращити ситуацію”.

До слова, Львів тільки стає на шлях формування комплексної кліматичної політики та впровадження адаптаційних заходів. 4 листопада під час пленарного засідання депутати міської ради проголосували за петицію “Львову потрібен план дій для протидії негоді”, яку раніше підтримало більше 500 львів’ян. А 10 листопада розпорядженням міського голови Львова Андрія Садового було сформовано робочу групу, яка до грудня має розробити план заходів з реалізації природоорієнтованих рішень на наступний рік, а до березня 2022 року напрацювати концепцію розвитку цієї сфери.

Візит активістки зі Львова на Конференцію ООН зі зміни клімату став можливим завдяки підтримці ЮНІСЕФ Україна.