Діти з різних регіонів України відкрили “Мости” один для одного
“Тут якісь ненормальні дорослі - вони не кричать, не примушують, спокійно все пояснюють. Це так незвично”, - перше враження учасника табору. 26 березня – 2 квітня в готелі “Україна” у м. ...
Додано:
Uliana Ustinova
“Тут якісь ненормальні дорослі – вони не кричать, не примушують, спокійно все пояснюють. Це так незвично”, – перше враження учасника табору.
26 березня – 2 квітня в готелі “Україна” у м. Черкаси відбувається табір «Будуємо мости, а не стіни» — інтенсивний курс для 49 дітей 11-16 років, спрямований на створення безпечного простору для діалогу та спільного навчання, відновлення психологічних ресурсів дітей-переселенців з Криму та Сходу, дітей, які мешкають у прифронтових містах, і дітей з усієї України. Курс організує та вже вчетверте проводить Київський освітній центр «Простір толерантності».
Авторська програма курсу дає можливість дітям знайти свої внутрішні ресурси для подолання проблем, вміння відновлюватися після стресових ситуацій. Для того, щоб потрапити на курс, діти створювали конкурсні роботи – на тему “Історія, як люди об’єдналися заради спільної мети”.
“Мене звати Анатолій Балджі, мені 15 років. На цьому фото я стою на мосту, який поєднує два селища Сартану та Талаковку. Я живу у Сартані, а мої рідні бабуся та дідусь у Талаковці, зараз нас розділяє блокпост. Моя мрія дуже проста, зруйнувати всі стіни”.
14-річна Олександра Савенко з м. Лиман написала про свій досвід у волейбольній команді: “Спочатку заважало лише суперництво між нами, але з часом воно зникло. Завдяки тому, що ми об’єдналися, ми все-таки посіли перше місце, а наше суперництво переросло у дружбу”.
Принцип роботи виходить з того, що багато дітей перебувають у складних ситуаціях, коли дім, родина, друзі залишилися на окупованих територіях, або їх рідні загинули. Чи коли вони проживають у напівзруйнованому місті, звикаючи до звуків пострілів. І тоді важливо привести їх до розуміння, що є можливість адаптуватися до нових умов, розвиватися, бачити свої перспективи.
«Щоб діти фокусувались на теперішньому і майбутньому, а не застрягали у травматичному досвіді, їм потрібна підтримка і впевненість дорослого, який сам буде орієнтований на це», – пояснює Анна Ленчовська, авторка курсу та директорка Київського освітнього центру «Простір толерантності.
Діти з різним життєвим досвідом об’єднаються у групи за віком і щодня гратимуть та спілкуватимуться разом. Завдяки щоденним заняттям з театральної педагогіки, учасники зможуть встановити контакт без слів, зняти тілесні зажими та напруги, поекспериментувати з дистанцією й обговорити теми рівності, більшості-меншості, спробувати різні способи вирішення конфліктів. Курс дає можливість дітям знайти свої внутрішні ресурси, навчитися контактувати з різними, такими не схожими, однолітками. Для цього будуть запропоновані майстерні, які діти обиратимуть самостійно та відвідуватимуть двічі на день. Наприклад, наука для себе, арт, стрільба з луку, вільний танець, музичний простір, в пошуках натхнення, чайна церемонія, здоров’я і спорт, шоколад і fair trade, інформаційна гігієна, створення історій та багато інших одноразових лекцій від запрошених гостей.
Мама 12-річної Тасі, Олександра Чиркова так відгукується про “Мости на своїй сторінці фб: “Тут дітей чекають свобода вибору, рівність, творчість, безпека, драйв і неймовірно тепла та щира атмосфера . Команда молодих і досвідчених педагогів вміє спілкуватися з підлітками на рівних, сміятися з ними, сперечатися, розвивати критичне мислення, творити та просто балакати про все на світі. Підліткам цього дуже не вистачає – можливості вільно говорити про все на світі”.
Курс створив і вчетверте проводить Київський освітній центр «Простір толерантності». Цей проект може стати моделлю для комплексної цільової програми для інтеграції дітей-вимушених переселенців на нових місцях проживання і моделлю реабілітації дітей з прифронтової зони.
Курс реалізується завдяки коштам спонсорів: Посольства Франції в Україні, Компанії «Інфопульс Україна», у співпраці Восток Vostok SOS (Україна) та ГО «Мондо» (Естонія) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії; Програмної ініціативи “Громадські ініціативи нової України” Міжнародного фонду “Відродження”, приватних доброчинців через платформу «Спільнокошт» і внескам батьків. Звукове та спортивне обладнання для роботи курсу було люб’язно надано Конгресом національних громад України, організаційну підтримку надав Центр “Соціальна дія”.