Деокупація освітнього простору Криму: ризики, загрози, невизначеність

У межах реалізації проєкту «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. ...

Експерти КП гуманітарного напрямку під час обговорення питань реінтеграції  освіти і науки ТОТ  АР Крим та м. Севастополь. Фото ІА "Голос Криму"
Деокупація освітнього простору Криму: ризики, загрози, невизначеність

У межах реалізації проєкту «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя у 4 сферах: інформаційній, освітньо-науковій, культурній, релігійній» відбулася перша стратегічна сесія із залученням експертів робочої групи “Гуманітарна політика” Експертної мережі Кримської платформи, де обговорювалися проблемні питання реінтеграції освітнього і наукового простору Криму після його деокупації.

Загалом до роботи в експертній групі освітньо-наукового напрямку долучилося 16 експертів. Співкоординаторами освітньо-наукового напрямку стали – Валентина Потапова,  керівниця напрямку національної адвокації в сфері освіти Центру громадянської просвіти «Альменда», експертка робочої групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи і Юрій Смелянський, експерт з питань тимчасово окупованих територій, співзасновник БО «Інститут Чорноморських стратегічних досліджень», експерт робочої групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи.

Про це ІА “Голос Криму” повідомив  керівник програм та проектів громадської організації “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”, координатор групи “Гуманітарна політика” експертної мережі Кримської платформи Андрій Щекун.

Під час роботи експертної групи. Фото ІА “Голос Криму”

Валентина Потапова під час свого виступу та в процесі обговорення навела невтішні статистичні дані щодо освітнього простору та порушення Міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. «Те, що ми отримаємо в Криму – це 10 років перебування в повноцінному освітньому полі Росії понад 450 тисяч дітей та молоді. Вони зростали та формувалися на російських наративах в культурній та інформаційній сферах, в тотальному знищенні українознавчого компоненту в програмах навчання, під впливом системної мілітаризації та пропаганди. Вони всі мають проблеми з відсутністю документів про освіту українського зразка. Це головні виклики з якими ми стикнемося під час реінтеграції», – констатувала експертка Кримської платформи.

Юрій Смелянський зосередив увагу учасників робочої експертної групи на ризиках та загрозах, які безумовно виникатимуть у процесі реінтеграції Кримського півострова. «З точки зору класифікації ризиків та загроз, які можуть супроводжувати процес реінтеграції освітнього та наукового простору в Криму, допустимо визначити таким чином: ризики та загрози, що формуються довоєнною та до окупаційною історичною пам’яттю. Для прикладу, корупція, ВНЗ та їхні філії як магазини з продажу дипломів, оплачувана безкоштовна освіта тощо; ризики та загрози, що породжуються результатами окупації; ризики та загрози, що породжуються політикою української влади з кримського питання; ризики та загрози, як результат реалізації політики реінтеграції. Наприклад, наслідки «ручного управління»; «ефект виконавця» тощо», – окреслив бачення експерт Кримської платформи. Він же зазначив, що основними проблемами, які здатні генерувати ризики та загрози з переходом у стан суспільно-політичної нестабільності, є брехня, невизначеність, дезорієнтація, неорганізованість, байдужість, зарозумілість, помилковість… «Від рішень залежить виникнення ризиків та загроз. А в нас повна невизначеність», – констатував співкоординатор групи освітньо-наукового напрямку Юрій Смелянський.

Під час роботи експертної групи. Фото ІА “Голос Криму”

Наприкінці роботи експертної групи, учасниками були визначені пріоритетні проблемні питання у майбутній реінтеграції освітнього та наукового простору та шляхи їх подолання.

Керівник проекту Андрій Щекун наголосив, що метою реалізації проєкту є створення базового документу в 4 сферах (інформаційній, культурній, релігійній, освітньо-науковій) з рекомендаціями щодо формування і реалізації державної політики, які є невід’ємними складовими з розробки Концепції гуманітарної державної політики реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь.

Проєкт реалізовує  громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» із залученням експертів робочої групи “Гуманітарна політика” Експертної мережі Кримської платформи, за підтримки Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.


Тематика публікації:              

Останні публікації цього розділу:

21 Docudays UA: Саунд­скейпінг пам’яті, низові культурні простори та європейський кіноринок — добірка дискусій DOCU/PRO та DOCU/СИНТЕЗ

Пів тисячі молодих лідерів і лідерок закінчили "Школу молодіжних рад"

Доступ до публічної інформації в ОМС: як зробити так, щоб усе запрацювало?

“Варіанти дій”: нова YouTube-програма, присвячена людській історії

Як покращити контент на сайтах та у соцмережах ВЦА Луганщини і Донеччини

«Від нас залежить, якими будуть наші громади». У Луцьку відбувся форум «Рушій невтраченої демократії»