Деокупація культури: спадщина, національна пам’ять, ідентичність

30 серпня в межах реалізації проєкту «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя у 4 сферах: інформаційній, освітньо-науковій, культурній, релігійній» відбулася друга стратегічна сесія із залученням експертів робочої групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи, де обговорювалися питання щодо формування політики  в галузі культури в процесі й після деокупації Криму.

До роботи в групі долучилися фахівці в галузі історії, археології, охорони пам’яток, містобудування і архітектури, юриспруденції, соціальної роботи із наукових, освітніх і громадських організацій. Загалом – 10 експертів. Співкоординаторами цього напрямку стали – Евеліна Кравченко, археолог, кандидат історичних наук, керівник Інкерманської експедиції Інституту археології НАН України в Севастополі, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, експертка групи «Гуманітарна політика» Міжнародної експертної мережі «Кримська платформа» і Андрій Луцик, експерт у сфері містобудування архітектури та охорони культурної спадщин (Регіональний центр прав людини), експерт групи «Гуманітарна політика» Міжнародної експертної мережі «Кримська платформа».

Про це ІА «Голос Криму» повідомив  керівник програм та проектів громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», координатор групи «Гуманітарна політика» експертної мережі Кримської платформи Андрій Щекун.

Евеліна Кравченко під час свого виступу наголосила, що рекомендації для органів влади в сфері культури будуть напрацьовуватися в трьох площинах – культурна спадщина, національна пам’ять і національна ідентичність. «Ми так формулюємо напрямки своєї роботи в культурній галузі: використання культурної спадщини країною окупантом в інформаційній війні, знищення і нецільове використання нерухомих об’єктів культурної спадщини на окупованих територіях, переміщення і відчуження рухомих об’єктів культурної спадщини на окупованих територіях, створення фейкових організацій і установ на основі українських музеїв, архівів і бібліотек, а також нових фейкових організацій, залучення їх до злочинної діяльності за кордоном (Сирія, тощо) і на інших окупованих територіях України, знищення національної ідентичності народів, що історично проживають на території Криму та інших суміжних областей України та корінних народів, заборона зберігання і поширення інформації щодо історичних подій російського і радянського минулого України, пов’язаного із репресіями, депортаціями, геноцидом тощо», – зазначила експертка Кримської платформи.

Учасники заходу були одностайні в тому, що для нормальної деокупації Криму українське  законодавство має бути добре підготовленим до моменту звільнення територій, аби не виникало проблем постфактум.

Андрій Луцик зауважив на необхідності нормалізації нормативно-правових документів у сфері охорони культурної спадщини в Україні з метою вирішення проблем, пов’язаних, зокрема, з чорною археологією, з відсутністю фінансування археологічних досліджень, проблеми з контролем щодо реалізації політики у сфері охорони культурної спадщини. «Ці проблеми існують у нас зараз в Україні і ми не можемо з ними впоратися при тій кількості пам’яток і здійсненні господарської діяльності, яка їх знищує. Пам’ятки знищує і також чорна археологія. Коли ми звільнимо Крим, де зосередженість об’єктів культурної спадщини набагато щільніша, ніж в середньому по Україні, ми отримаємо ще більшу купу проблем, зокрема з чорною археологією. Тому, по-перше, повинна бути точна прив’язка наших нормативних актів до міжнародних норм в цій сфері, по-друге, важливим є вирішення питання посилення відповідальності у Кримінальному кодексі за знищення/пошкодження об’єктів культурної спадщини, адже зараз це у нас не вважається тяжким злочином, по третє, необхідно створити сильний державний контролюючий орган в сфері охорони культурної спадщини, відокремлений від МКІП, з підпорядкуванням на пряму КМУ, зі зструктурою сформованою за територіальним принципом. Такий орган повинен мати можливість працювати на місцях, але не залежати від спроможності органів місцевої влади в цій сфері»,– зазначив експерт Кримської платформи.

Учасниками робочої експертної групи окреслено напрями досліджень, які надалі будуть оформлені у конкретні рекомендації, проєкти регламентуючих документів, а також актуалізовано необхідні для подальшої роботи методичні матеріали та наукові розробки.

Керівник проекту Андрій Щекун наголосив, що метою реалізації проєкту є створення базового документу в 4 сферах (інформаційній, культурній, релігійній, освітньо-науковій) з рекомендаціями щодо формування і реалізації державної політики, які є невід’ємними складовими з розробки Концепції гуманітарної державної політики реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь.

Проєкт реалізовує  громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» із залученням експертів робочої групи “Гуманітарна політика” Експертної мережі Кримської платформи, за підтримки Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

___________

Більше про проєкт: Експерти Кримської платформи: гуманітарна політика у формуванні майбутнього Криму

Деокупація освітнього простору Криму: ризики, загрози, невизначеність