«Демократія – це двосторонній процес»: підсумки стажування молоді в Боратинській громаді на Волині

Для того, аби вимагати дій від влади, треба діяти і самому. В цьому переконана Руслана Лихолай із Боратинської громади, яка взяла участь у програмі стажування молоді, реалізованої за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Вона впевнена, що саме в ефективній взаємодії і полягає суть демократії.

“Владно-громадська взаємодія – це наш найбільший біль зараз в Україні, тому що іноді люди дуже криво розуміють поняття демократії. Демократія – це двосторонній процес. Справжнє народовладдя – це не тоді, коли ти сидиш на дивані, склавши руки. Ні, це так не працює. Це працює через представництво, інститут звернення. Тобто людина повинна брати участь у всіх процесах“, – ділиться Руслана Лихолай.

Руслана Лихолай

Тож коли жінка побачила оголошення від Боратинської сільської ради про стажування молоді та можливість краще познайомитись із роботою органів місцевого самоврядування – подала заявку не вагаючись. Окрім Руслани, такі ж заявки подали ще 28 жителів громади. Начальниця відділу соціально-економічного розвитку Ольга Цуз зізнається, що зацікавленість молоді цим проєктом її приємно вразила. Однак, з-поміж охочих, конкурсна комісія відібрала лише чотирьох людей.

Ольга Цуз

“Базою ми обрали відділ соціально-економічного розвитку, який я очолюю. Програма передбачала 10-денне стажування щонайменше 4 години в день. Тобто, молоді люди приходили і отримували щодня якісь тематичні завдання. Хоча стажування проходило в одному відділі, але ми їх намагалися вводити в курс комплексно, знайомити, як функціонують різні сфери“, – розповідає Ольга Цуз.

Учасниця проєкту Руслана Лихолай пригадує, що була приємно вражена тим, наскільки працівники сільради комплексно підійшли до організації навчання. Стажування не обмежувалось просто розповідями, як працює сільська рада, і це точно не було схоже на типові практики для студентів, на які вони або не приходять, або просто перебирають папірці. Стажерам давали багато практичних завдань, які допомагали краще зрозуміти, як працює внутрішня кухня органів місцевого самоврядування. До прикладу, вони займалися підготовкою документації, допомагали готувати проєктні заявки, писали інформаційні матеріали для сайту.

На завершення учасники побували на сесії обласної ради, а також познайомились з головою Боратинської громади, Сергієм Яручиком. Набравшись достатньо досвіду й розуміння, стажери поставили голові громади актуальні питання щодо різних напрямків і проблем, які їх зацікавили. Голова громади каже – зустріч була корисною і для нього, адже завдяки таким бесідам влада має змогу подивитись на певні речі під новим кутом і краще зрозуміти потреби громадян.

“Такі програми дуже потрібні, адже це хороший шанс для молоді проявити себе, спробувати сили в місцевому самоврядуванні. Ба більше, такі ініціативи корисні і для посадовців – працюючи з молоддю, ми отримуємо зворотний зв’язок, генеруємо нові ідеї, це допомагає залишатися в тонусі. Приємно вражений думками, якими поділилися наші стажисти“, – зазначив Сергій Яручик.

Для Руслани Лихолай стажування завершилось пропозицією працевлаштування. Побачивши зацікавленість, їй запропонували працювати у відділі соціально-економічного розвитку.

“Я поставилася до цього, як до шансу зробити свій внесок в розвиток і розбудову громади. Бо наш з Олею (керівницею відділу – ред.) відділ дуже вільно-творчий. Це відділ проєктів, відділ комунікацій, це та робота, яку можна побачити, помацати, порахувати. І це дуже круто, бо за минулий рік ми досягли суттєвих результатів, в тому числі фінансових, для нашої громади“, – ділиться Руслана Лихолай.

Що ж до інших учасників, то з поля зору громада їх не випускає. Стажерів, а також тих конкурсантів, які подавались на конкурс, але не пройшли відбір, регулярно залучають до інших активностей та проектів. 

“Ми собі сформували пул активістів. Бо ж якщо люди подалися, означає, що вони активні, вмотивовані. Зараз, коли ми впроваджуємо інші проєкти, ми їх залучаємо, вони самі активно долучаються. Ми з ними на контакті. І оцей місток довіри та співпраці якраз сформувався завдяки програмі стажування“, – підсумовує Ольга Цуз.

Тож впровадження подібних практик буде корисним як для влади, так і для жителів громади. З одного боку, це спосіб показати внутрішню кухню роботи селищних рад. А з іншого – це можливість для активних людей допомогти змінювати громаду. Нерідко низові ініціативи згасають, зустрівшись з бюрократією, але зрозумівши хто за які процеси відповідає, громадяни зможуть ефективніше доносити свою думку і впроваджувати зміни на краще. 

Цей матеріал створено ГО «Волинський Інститут Права» в рамках гранту «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині» та стало можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього проєкту/заходу/публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.