Чорнобаївська громада опрацювала понад 50 ризиків розвитку та безпеки
Чорнобаївська військова адміністрація спільно зі структурними підрозділами сільської ради провела ґрунтовне опрацювання ризиків, визначених під час фокус-групових досліджень із представниками різних ...
Додано:
SInna
Чорнобаївська військова адміністрація спільно зі структурними підрозділами сільської ради провела ґрунтовне опрацювання ризиків, визначених під час фокус-групових досліджень із представниками різних категорій населення та додаткової зустрічі із діючим бізнесом.
Мета роботи
Робота над ризиками має на меті створити цілісне бачення можливих загроз для громади – від безпекових до соціально-економічних – і виробити практичні рішення, які можна реалізувати на локальному рівні.
У ході обговорень було проаналізовано 50 ключових ризиків, які згруповано за трьома часовими періодами:
- довоєнні ризики (2020–2021 роки),
- ризики воєнного часу (теперішні виклики),
- потенційні ризики повоєнного періоду (після завершення бойових дій та у процесі відбудови).
Як громада розуміє ризики
У процесі роботи було застосовано підхід, у якому поняття “ризик” визначалося самими учасниками. У дослідженні ризик трактувався як «можливість того, що може статися щось негативне».
Такий підхід дозволяє зосередитися не на абстрактних статистичних ймовірностях, а на реальних страхах, побоюваннях і тривогах людей, що впливають на їхню щоденну поведінку, рішення та бачення майбутнього.
Він пріоритезує «прожитий досвід ризику», що є ключовим для розробки стратегій стійкості, які будуть не лише технічно обґрунтованими, але й соціально та психологічно резонуватимуть із реальними потребами громади.
Приклади основних ризиків, які визначили мешканці громади
Безпекові ризики
- Висока ймовірність втрати життя та здоров’я через постійні обстріли, використання дронів і касетних боєприпасів.
- Нестача укриттів у приватному секторі, відсутність доступу до безпечних місць для дітей і людей похилого віку.
- Ілюзія безпеки – частина мешканців ігнорує сигнали повітряної тривоги або недооцінює ризики.
Соціально-економічні ризики
- Масове безробіття та нестача робочих місць для молоді.
- Проблеми з доступом до медицини – обмеженість лікарів, діагностики, психологічної допомоги.
- Зростання бідності та соціальної напруги серед сімей, які втратили житло або роботу.
Управлінські та інституційні ризики
- Втрата довіри до влади через складність отримання допомоги чи компенсацій.
- Корупційні ризики під час майбутньої відбудови та розподілу коштів.
- Нестача координації між підрозділами та громадськими ініціативами.
Соціальні та психологічні ризики
- Психологічне виснаження, зростання проявів ПТСР серед населення.
- Відсутність соціалізації у дітей та підлітків через дистанційне навчання.
- Майбутні конфлікти між тими, хто залишався у громаді, та тими, хто виїхав.
Практична робота з ризиками
Для кожного ризику були визначені:
- ймовірність виникнення,
- можливі дії на місцевому рівні,
- відповідальні сторони (структурні підрозділи, служби, організації),
- джерела фінансування (місцевий бюджет, державні програми, гранти),
- додаткові коментарі та пропозиції.
Результати опрацювання оформлено у вигляді робочого документу, який стане основою для плану підвищення стійкості громади до кризових ситуацій.
Також напрацьовані пропозиції можуть бути враховані під час оновлення програм з безпеки, соціального захисту та відновлення громади.
«Кожен ризик – це не просто проблема, а точка для прийняття рішень. Якщо ми чітко розуміємо, що може загрожувати людям, ми можемо планувати дії для захисту, підтримки та розвитку громади», – зазначив Юрій Антощук, голова Фонду «Об’єднання».
На основі опрацьованих ризиків, планується подальша робота по розробці місцевого плану управління ризиками та підготовці проектних пропозиції для донорів і партнерів, спрямованих на підвищення громадської безпеки, розвитку освіти, охорони здоров’я та соціальної стійкості.
Подібна робота планується і в Херсоні, де нещодавно була утворена робоча група з питань громадської безпеки, соціальної згуртованості та відновлення.
Зазначена робота проводиться Фондом «Об’єднання» в межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).





