Чому вибори в Україні є недоступними для людей з інвалідністю та маломобільних громадян?

Команда ГО «ГРУПА ВПЛИВУ» запускає серію подкастів про виборчі права людей з інвалідністю. В цих подкастах наша експертка Наталка Новикова розповідатиме про ситуацію з доступністю виборчих дільниць для немобільних категорій громадян, розмовлятиме з громадськими активістами та активістками, які займаються захистом прав людей з інвалідністю, ставитиме незручні питання до державних службовців, які несуть відповідальність за забезпечення рівного доступу всіх громадян до виборів.

У першому подкасті Наталка Новикова розмірковує про поточну ситуацію з дотриманням виборчих прав людей з інвалідністю та її причини.

Прослухати подкаст можна за посиланням.

Також публікуємо текстовий варіант матеріалу.

Випуск 1. Про вибори, толерантність та повагу

Вітаю всіх наших слухачів та слухачок. Мене звати Наталка Новикова, я працюю в громадській організації ГРУПА ВПЛИВУ, і сьогодні ми поговоримо про одну з найбільш болючих тем в українському суспільстві.

Толерантність та повага – це терміни, які дуже часто зустрічаються в українському повсякденному житті. Дружелюбність та відкритість – це цінності, якими ми часто характеризуємо себе як українську націю, пишаємося цим і демонструємо ці риси перед іноземцями, нашими гостями. І це чудово мати таку основу і такий підхід для побудови суспільства, але чи ця відкритість наразі є для всіх осіб і в усіх сферах? Як часто Ви бачите на вулицях людей з інвалідністю? Чи зручно батькам та родичам з маленькими дітьми пересуватись вашим містом? На скільки саме для Вас звично спілкуватись з людиною з інвалідністю?

Насправді, громадян та громадянок, які зустрічаються з недоступністю, а це по суті протилежність тій відкритості, якою ми пишаємось,  недоступністю місць, процесів, процедур в Україні, дуже-дуже багато. Наприклад, в Україні людей, які мають ту чи іншу форму інвалідності, більше 2,5 мільйонів. Тільки представьте, це приблизно як Львівська, Одеська або Харківська область. А ще додайте родини з дітьми, вагітних жінок, осіб похилого віку, також людей, які мають проблеми зі здоров’ям постійні або тимчасові – банально зламав ногу і наступні три місяці людина має бути на милицях – це все групи маломобільного населення. Це дуже велика кількість людей. І вони просто більш чутливі до недоступності нашого суспільства і всього фізичного оточення.

Вже дуже скоро будуть місцеві вибори, коли кожен виборець має право обрати владу у своєму місті, селі чи селищі, але чи зможе він або вона це зробити зручно та у гідних умовах? Якщо Ви не відноситесь до перелічених груп маломобільного населення, про які я розповідала до цього, то Вам буде більш менш нескладно проголосувати, ну може в черзі треба буде постояти і трохи розібратися з тим великим бюлетенем. Але якщо сьогодні голосування для Вас – легка процедура, то все одно час йде, і всі ми рухаємось у бік старіння,  ми змінюємось і втрачаємо свою швидкість, гнучкість, силу, потрошку авжеж,  але придивіться до свого міста вже зараз: на якому поверсі ваша дільниця? розташування дільниць багато років не змінювалось, тому якщо на другому чи вище, скоріш за все, в цьому році буде так само. Чи на шляху від дому до зупинки з’їзди пологі та є пандуси, які дублюють сходи, йдуть паралельно з ними? Чи публічний транспорт пристосований для осіб на кріслах колісних чи людей з візками? Все це – невеличкий перелік архітектурної недоступності, які Ви можете помітити. Поділіться з нами в коментарях, які частини вашого міста Ви вважаєте архітектурно недоступними.

Коли я потрапила на зимові паралімпійські ігри, я була шалено вражена наскільки українські спортсмени та спортсменки сильні, супер наполегливі, займають більшість призових місць. Я пишалась і пишаюсь цими людьми та їх незламністю, їх розвитком і роботою для гідного представлення України у світі. Але коли я повернулась в Україну і звернула увагу на своє місто, я дещо зрозуміла – архітектурні умови настільки жахливі з точки зору доступності, навіть лікарні є недоступними, тому це ще те випробування дістатись кудись самостійно. І можливо, частково через ці обставини наші паралімпійці настільки наполегливі. Хоча впевнена, що з нормальними умовами вони зможуть здобувати ще більше нагород.

Україна є частиною міжнародної спільноти, і як мінімум формально держава опікується правами людей з інвалідністю. Ми підписали відповідну Конвенцію (про права осіб з інвалідністю) ще в 2006 році. І з 2010 року, коли Конвенція вступила в силу, наша держава має низку зобов’язань по забезпеченню прав наших громадян. Ще існує кілька міжнародних документів, до яких Україна також приєдналась, але як на мене для нас з вами головне – це дії держави, що саме вона робить для нас з вами, щоб наша країна була доступна (доступна інформація, доступні міста, зрозумілі і легкі процедури), і авжеж  куди витрачаються податки, які ми сплачуємо з наших заробітків. Потроху зміни відбуваються, але без громадськості не обходиться, на жаль.

Наразі, відповідно до Виборчого кодексу до 2025 року виборчі дільниці мають бути архітектурно доступними. Що це означає? Найголовніше, це безперешкодне пересування: мають бути не тільки сходи, а й пандуси з правильним кутом нахилу, а не міні копією Кіліманджаро, або підйомники, щоб людина могла легко пересуватися самостійно; дільниці та приміщення для голосування мають бути на першому поверсі або, якщо на інших поверхах, має бути достатньо просторий ліфт або ті ж підйомники. Кабіна для голосування має бути широкою і мати дві полички, високу і низьку, щоб людям на візках колісних, виборцям будь-якого зросту було зручно ставити ту саму дуже важливу галочку у бюлетені. А ще пам’ятаєте, хто вже мав досвід голосування, про світло в кабінці? Не пам’ятаєте? Я також. Його просто там зазвичай немає і доводиться розбирати цей дрібний шрифт бюлетеню у сутінках. Тому має бути додаткове світло.

Все це я говорила про архітектурну доступність загалом. І щоб на місцях всі виборчі дільниці мали однакові умови, Кабінет Міністрів має прийняти відповідне положення, про критерії доступності.  Але наша команда, команда ГРУПИ ВПЛИВУ, і інші партнери з громадянського суспільства, сподіваються, що Кабінет Міністрів врахує і прийме інші наші рекомендації: вся прибудинкова територія будівель, в яких знаходиться виборча дільниця, куди виборці йдуть голосувати, також має бути пристосована до потреб громадян і бути доступною,   щоб було маркування – це, наприклад, коли перша і остання сходинки виділені контрастним кольором і таким матеріалом, який  відчувається на дотик. А ще, можливо, Ви бачили жовті кола на скляних дверях? Це необхідно, щоб людина бачила, що попереду є скло, а не безперешкодний шлях. Я, як людина, яка часто читає новини по дорозі чи відповідає на листи, а ще я в окулярах, зізнаюсь, що кілька разів зустрічалась лобом з такими немаркованими скляними дверима чи стінами. Також  ми говоримо про інформацію, тому що виборчі перегони – це , по-перше, великі потоки інформації, і вони мають бути в різних форматах (аудио, відео, з перекладом на жестову мову або із субтитрами і головне – субтитри можна було прочитати).

Тобто, для комфортного голосування, мають бути забезпечені: 1) архітектурна доступність будівлі і території навколо – всі виборці можуть вільно пересуватись, легко орієнтуватися 2) інформаційна доступність – кожен і кожна можуть ознайомитись з процедурами, інформацією про кандидатів/кандидаток, партії, щоб інформація була зрозумілою і легкою для сприйняття 3) процедурна доступність – щоб легко можна було змінити виборчу адресу, внести зміни до персональних даних. Це три ключових аспекти доступності, на які ми фокусуємо зараз увагу

Взагалі у світі вже активно переходять до універсального дизайну – це коли будь-якій людині зручно користуватися річчю, приміщенням, процедурою – будь-чим. Наприклад, плоский вхід до будівлі полегшує життя не тільки людині на кріслі колісному чи родині з дитячим візком, але й людині, яка має занести важкі коробки чи дитині, яка тільки почала ходити і все хоче робити самостійно. Це універсальний дизайн.

І щоб життя в Україні було легше, ніж змагання на паралімпійських іграх, ми маємо змінювати наші міста. Як це робити і на що звертати увагу ви дізнаєтесь вже цим літом! Цим подкастом ми хочемо розпочату серію записів про виборчі права виборців з інвалідністю і у наступних випусках ми детальніше розповімо: про досвід активістів, які захищають права осіб з інвалідністю, про процедуру як захищати свої права і чи страшно подати позов до суду? Розкажемо про про роботу у виборчій комісії та багато-багато чого іншого.

Бережіть себе в цей буремний час нашої історії, надівайте маски.

З вами була я, Наталка Новикова, а за лаштунками команда ГРУПИ ВПЛИВУ!

Даний подкаст підготовлено ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проекту “Доступні вибори”, який реалізується за фінансової підтримки National Democracy Institute.