Чернігівська політехніка: університет, що відновлюється попри нові удари

«Агенція міських ініціатив» завітала з моніторинговим візитом відбудови до Національного університету «Чернігівська політехніка». Екскурсію команді Агенції провів провідний інженер з організації експлуатації та ремонту будівель і споруд Олександр Рисак.

«Чернігівська політехніка» зазнала серйозних руйнувань двічі: спершу у березні 2022 року під час активних бойових дій у місті, вдруге — 17 квітня 2024 року, коли освітній заклад знову потрапив під обстріл.

У результаті чого частина корпусів втратила покрівлю, постраждали аудиторії, спортзал та інженерні мережі. 

У закладі є навіть аудиторія, що була відремонтована ще до початку повномасштабного вторгення, вона вже двічі постраждала, але й досі не бачила студентів.

Для оцінки масштабу збитків університет замовив технічні звіти у приватного підприємства «ЮА ІНЖИНІРИНГ».

Відновлення розпочалося вже у 2022 році, завершення проєкту прогнозується на кінець 2025 року.

Йдеться про ремонт покрівлі, сантехнічних вузлів, ремонт будівлі Навчально-адміністративного корпусу, стель та віконних відкосів, аудиторій, коридорів, системи опалення корпусу №4, спортзалу, фасаду корпусу №2, встановлення індивідуального теплового пункту в корпусі №1.

Загальна вартість відбудови складає 10,7 млн грн, з яких понад 320 тис. грн спрямовано на проєктно-кошторисну документацію. Це гроші, що пройшли через систему електронних закупівель Prozorro (кошти спеціального фонду університету, державного бюджету).

Фінансування здійснюється й за  донорської допомоги. Зокрема, за допомоги Electriciens sans frontières, Благодійний фонд «Фортечний» та ТОВ «Солар» встановлено сонячну електростанцію. Більше інформації щодо донорів опублікуємо в наступному матеріалі.

Крім того, активну участь у частині відновлювальних робіт на волонтерській основі прийняли персонал, студенти та волонтери.

Чи відповідає об’єкт вимогам безбар’єрності?

Територія

Велика, рівна, майже без вибоїн. Є місця для відпочинку у затінку. Дві велопарковки, одна з них із зарядкою для електросамокатів та електровелосипедів. Передбачена парковка для людей з інвалідністю.

Відсутня тактильна плитка для незрячих і слабозрячих, жовті сигнальні лінії на сходах.

Центральний вхід

Вхід добре виділений, має навіс. Двері легко відчиняються, обладнані зручною ручкою-скобою. Пандус шириною 150 см із поручнями з обох боків, нахил плавний, поверхня не ковзка. Біля інших корпусів є залізний пандус та занижена бетонна підлога.

Написів шрифтом Брайля обмаль (лише дві кнопки виклику на допомогу), немає навігаційних схем із тактильними елементами. Біля заїзду на пандус біля центрального входу є вибоїна.

Внутрішні приміщення

Коридори без порогів, достатньо широкі для комфортного руху на кріслі колісному.

Функціонує ресурсна кімната.

Діє сучасна система безпеки.

Укриття велике, там триває ремонт. Але воно не є інклюзивним: вузькі круті сходи без можливості обладнати їх підіймачем.

Ліфти та підйомники

Встановлений підйомник (вантажопідйомність 150 кг).

 Є 3 ліфти (один вантажний, також передбачений для людей на кріслі колісному). Ширина дверей вантажного/інклюзивного ліфта складає 70 см, хоча вони мають бути понад 90 см. Кабіна усього 105 см завширшки і є замалою для зручного користування.

Санвузли

Є інклюзивний туалет. Приміщення достатньо просторе для маневрування. 

Ширина дверей лише 80 см, що створює труднощі для проходу на кріслі колісному. Поручні біля унітаза встановлені з малим проміжком між ними. Немає відкидних поручнів біля унітаза та умивальника. Під умивальником немає вільного простору. Змішувач традиційний, не важільний і без сенсорного датчика. Дзеркало не регульоване. У санітарній кімнаті немає кнопки виклику допомоги.

Чи відповідає об’єкт вимогам енергоефективності?

Позитивні аспекти:

100% заміна вікон на двокамерні енергоефективні склопакети.

Проведено утеплення корпусу №2, що зменшує тепловтрати.

Встановлено сонячні станції (50 шт. по 20 кВт) та 2 додаткові панелі власного виробництва.

Наявна система індивідуального теплового пункту (ІТП), що дозволяє регулювати подачу тепла й підвищує ефективність його використання.

Є акумуляторна система для збереження енергії від відновлюваних джерел.

Замінені батареї.

Використовується LED-освітлення.

Недоліки та потреби: відсутня теплова помпа, утеплення приміщення виконано лише в одному корпусі, решта корпусів потребують термомодернізації, вентиляція залишається природною, відсутні системи рекуперації повітря.

«Чернігівська політехніка» — приклад стійкості та системної відбудови попри подвійні руйнування. Завдяки державному фінансуванню, донорській підтримці, а також зусиллям персоналу, студентів і волонтерів університет поступово відновлює корпуси, інженерні мережі та навчальні приміщення. Заклад робить кроки до енергоефективності та створення безбар’єрного середовища, проте ще має низку викликів у сфері доступності та термомодернізації. Попри труднощі, відновлення університету триває, і він має шанс стати ще сучаснішим і комфортнішим для студентів та викладачів.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг об’єктів соціальної інфраструктури в Чернігові», що реалізується в межах субгрантового компонента проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Агенція міських ініціатив» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО Технології Прогресу.