“Через фейки достатньо легко маніпулювати людьми”, – аналітикиня VoxUkraine Юлія Мінчева

Як правильно піклуватися про інформаційну гігієну під час пандемії коронавірусу? Чи стали громадяни більш ретельно перевіряти інформацію у час кризи? Як розпізнати неправду і знайти їй спростування? Що роблять для цього громадські активісти та аналітики? Розповідають гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” лідерка проєктів аналітичної платформи VoxUkraine Юлія Мінчева та лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук Юрій Жигарєв.

У розпал пандемії розповсюдження фейків, дезінформації, неперевірених чуток про коронавірус, способи боротьби з ним, ймовірні джерела походження та передачі стали майже неконтрольованими. Це явище Всесвітня організація охорони здоров’я назвала “інформаційною епідемією”. Про те, що це за інформація та як її розпізнати, розповідають громадські активісти.

“Дезінформація – це відомості, які несуть в собі інформацію, що не відповідає дійсності, можливо, містить певні маніпуляції, перекручування. Найчастіше ця інформація або фейк може містити якусь частину правдивої інформації, але вона буде перекручена чи подана не в тому контексті, або з неї будуть випливати якісь інші причинно-наслідкові зв’язки, аніж ті, що мали бути. Будь-яка інформація формує нашу думку з певних питань, а далі наша думка формує або спричинює певні наші дії, вибір, рішення і т.д. І саме через це, через вплив на наші дії і рішення, вона і має таке негативне значення. І саме шляхом розповсюдження такої інформації достатньо легко маніпулювати людьми, особливо зараз у зв’язку із розвитком передових технологій, соціальних мереж і взагалі поглибленням такої інформаційної залученості кожної людини. Фейки – це створені негативні порції інформаційного контенту”, – розповідає лідерка проєктів аналітичної платформи VoxUkraine Юлія Мінчева.

 У березні в Україні стався прецедент, коли поліція притягнула до адміністративної відповідальності жительку Нікополя за поширення неправдивої інформації про карантин в Україні через загрозу коронавірусу. Проте не дивлячись на такі дії правоохоронних органів, активісти ставляться скептично до притягнення до відповідальності тих, хто створює і поширює фейки.  

“В мене немає, на жаль, довіри до державного апарату, який буде втілювати цю політику. Такі речі можна дуже легко використати у боротьбі зі свободою слова. Треба бути дуже обачними. Знову ж таки, те, що, наприклад, ми бачимо дуже багато дезінформації і неправдивої інформації на каналах, я принагідно не дуже раджу довіряти їм. Звісно, мають бути ті, хто контролюють, але це питання Нацради, це питання журналістських стандартів, етики“, – каже лідерка проєктів аналітичної платформи VoxUkraine Юлія Мінчева. 

Пандемія – сприятливий ґрунт для поширення неправдивої інформації Існує безліч чуток, фейків щодо ліків від вірусу, вакцинації тощо. Є й поради щодо того, як ефективніше протидіяти вірусу, але вони також часто є частиною фейків та вигадок.   

“Таких порад дуже багато. Наприклад, пропонувалося вилити на себе білизну чи іншій хлоровмісний засіб, і начебто це вбиває віруси, продезінфікуватися і весь вірус знищиться, і тобі буде добре. Звичайно, добре від цього не буде, якщо вилити на  себе горілку чи вживати її всередину, може бути комусь і добре, але вірус це не вб’є точно. Принаймні не захистить вас від захворювань“, – спростовує таку інформацію Юрій Жигарєв. 

Проте є певні визначені рекомендації щодо того, як убезпечити себе і рідних від коронавірусу. 

“Прості речі рятують життя. Мийте руки, носіть маски там, де потрібно. Зважайте на свій стан здоров’я, якщо є якісь симптоми, не треба сидіти і чекати що воно само пройде, звертайтесь за медичною допомогою. І думати не тільки про себе, а й про інших. Коли ми носимо маску, ми це робимо не тільки для того, щоб захистити себе, а й для того, щоб захистити інших людей“, – рекомендує лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук Юрій Жигарєв.  

Слухати ефір

Дивитися ефір

Джерело: Українське радіо