Бути поруч. Формування програми психоемоційної підтримки

Війна вибиває землю з-під ніг. Мільйони українців опинилися під обстрілами, мусили покинути дім. Багато з нас відчували пекельний страх, бачили звірства, до яких неможливо бути готовому. Щоб ...

Додано:
ГО СТАН

1234
Бути поруч. Формування програми психоемоційної підтримки

Війна вибиває землю з-під ніг. Мільйони українців опинилися під обстрілами, мусили покинути дім. Багато з нас відчували пекельний страх, бачили звірства, до яких неможливо бути готовому. Щоб допомагати людям це пережити, Молодіжна організація “СТАН”” створює програму психоемоційної підтримки. Як вона працюватиме, та що вже зроблено, читайте в матеріалі. 

Від потреби до потреби

Після повномасштабного вторгнення росії СТАН перетворив свій офіс на прихисток для громадських активістів. Першого ж дня організація почала допомагати й іншим шелтерам в Івано-Франківську та на заході України. Спілкуючись із переселенцями, станівці побачили, що люди, які прибувають потягами під час комендантської години, не можуть вийти до міста, а тому спраглі, голодні, змучені мусять чекати ранку, спати на торбах, на підлозі. Робота з прихистками підштовхнула до чергувань на вокзалі: від 1 березня волонтери зустрічають людей із потягів, годують їх, підказують, куди варто звернутися. Простіше кажучи, допомагають переселенцям оговтатися й перебути до ранку. Ця ініціатива дозволила побачити, що далі в ланцюжку потреб переселенців. “Люди прибували вночі й через комендантську годину не могли вийти в місто. — пояснює Дмитро Кузнєцов, член правління та координатор проєктів СТАНУ. — Ми зігрівали їх чаєм, кавою, їжею, але крім цього їх ще треба було зігрівати добрим словом. Думка про психоемоційну підтримку з’явилася відразу, як ми запустили волонтерство на вокзалі”.

_DSC0132

Перші кроки

Психоемоційна підтримка — складне та відповідальне завдання. Дмитро Кузнєцов за освітою дитячий психолог, але досвіду в цій сфері має небагато. За порадами він звертався до психолога Ігоря Тридуба. Запитував про базові речі: якою повинна бути ця підтримка, як не нашкодити. Ігор у професії з 2010 року. Крім того, він працює в організації Карітас Харків та має досвід керування шелтером для внутрішньо переміщених осіб. За кілька днів після повномасштабного вторгнення Росії Ігор з дружиною виїхали з Харкова, й врешті опинилися в Івано-Франківську. Тридуб приходив у ресурсний центр СТАНУ, бо це місце, де можна попрацювати, та поступово влився в процес формування системи психоемоційної підтримки разом із Дмитром Кузнєцовим. Зараз він є координатором цього напрямку в організації.

Почали з того, що Ігор Тридуб побував у кількох прихистках, з якими працює СТАН, поспілкувався з тамтешніми мешканцями. Важливо було зрозуміти в якому стані зараз люди, якої підтримки чи допомоги вони потребують, наскільки вони відкриті. За словами Ігоря, ситуації дуже різні: “Від тривоги, страху, розгубленості, до шоку, стресових розладів, Іноді це межові стани між психічним здоров’ям та нездоров’ям. Особливо складно людям, які приїхали нещодавно з Маріуполя”.

_DSC0490

Нам важко, це — нормально

Ігор Тридуб пояснює, що ця психоемоційна підтримка не має бути глибокою, терапевтичною. Тут і справді ключове слово “підтримка”. Спрямована вона, перш за все, на те, щоби поруч з людьми був психолог, який допоможе впоратися з переживаннями, уникнути погіршення стану.

Залежно від того, скільки в кожному з шелтерів проживає людей, психолог працюватиме з ним чи на повну зайнятість, чи кілька годин. Зрозуміло, що не в форматі: “Добрий день, я буду вас консультувати”. Люди не завжди до такого відкриті. Психолог чи психологиня може почати з того, що приходитиме в прихисток, познайомиться з мешканцями, далі буде з ними вже на зв’язку. Проводитиме тематичні лекції, скажімо  “як діти переживають травму”, чи “як пояснювати малим дітям, що таке війна”, чи заняття з арттерапії, коли діти, або й дорослі разом щось ліпитимуть, малюватимуть… Крім основних своїх цілей, подібні заходи  важливі також, щоб налагодити довірливі стосунки, допомогти людям відкритися, прийти й до індивідуальних консультацій, якщо вони потрібні. 

Згадані заходи — це, перш за все, психоедукація, й це ще один напрям програми психоемоційної підтримки, яку впроваджує СТАН. Простіше кажучи, просвітництво, роз’яснення людині, що саме зараз із нею відбувається. Роз’яснення, що все це — нормально. Нормально погано спати, прокидатися серед ночі, хвилюватися. Якщо розуміти природу й навіть потрібність таких психологічних реакцій, легше з ними впоратися. Подолання проблеми завжди починається з її усвідомлення.

_DSC0411

Допомагати та не нашкодити

Таке “просвітництво” дуже важливе й серед волонтерів, педагогів, соціальних працівників. Якщо хтось працює з людьми, котрі виїхали з-під обстрілів, котрі в сильному стресі, він чи вона мусить знати, як діяти, щоб не нашкодити. Зрозуміло, що не можуть всі бути психологами, та необхідно принаймні базово розуміти, що в таких випадках відбувається з людською психікою. Які дії потрібні, які будуть доречними, а чого робити не варто. Тому СТАН організував онлайн семінар із Зурабом Беберашвілі — грузинським психіатром і психотерапевтом. З 1995 року Беберашвілі працював із людьми, які постраждали через війни в Абхазії та Південній Осетії: з переселенцями, з тими хто пережив полон, нелюдське поводження чи катування. Психотерапевт присвятив семінар ранньому кризовому втручанню, говорив про те, як ефективно працювати з потерпілими, щоби в них не розвивалися важкі психологічні наслідки. Подібні заходи планується проводити й надалі.

Це марафон, а не спринт

Варто також враховувати, що люди, які допомагають — теж потребують допомоги. “Вони працюють понаднормово, — пояснює Ігор Тридуб, —  і них велике навантаження. Емоційне вигорання ніхто не прибирав. Спочатку ти багато робиш, але приходить час, і тобі вже нічого не хочеться, нічого не можеш”. Дмитро Кузнєцов теж наголошує: “Психоемоційна підтримка потрібна як переселенцям, так і волонтерам. Вони просто “кричать” про це, кажуть, що їм потрібен психолог, бо голова вже їде”.

Йдеться як про індивідуальне консультування, роботу групами, так і про, знову ж таки “просвітництво”. Волонтерам, активістам, соціальним працівникам необхідно пояснювати, що їхня робота в умовах війни, це вже не спринт,  а марафон. Навіть якби війна закінчилася завтра, роботи буде ще дуже багато. Треба, щоб сил вистачило до фінішу. “Раніше ти міг не спати по два дні, а зараз ти до обіду вже виснажений. — Говорить Ігор Тридуб. — Раніше ти був урівноважений, а тепер починаєш ображатися чи злитися на переселенців. Справа ж не в переселенцях, а у власному виснаженні. Треба це пояснювати, зупиняти людей, щоб вони звертали увагу й на себе”.

_DSC0132

Що є і що буде

Програма психоемоційної підтримки від СТАНу долає тільки перші відрізки цього марафону. Так, психологи вже почали працювати з внутрішньо переміщеними особами та і з волонтерами й активістами, які допомагають. Почали працювати з дітьми. Для прикладу 15 квітня у альтернативній школі “Невгамовні” вже було перше заняття арттерапією. Діти творили, а головне — знайомилися, спілкувалися, вчилися довіряти одні одним. Долучились і школярі з Івано-Франківська, й діти, які приїхали з гарячих міст України. Заплановані також заходи для дорослих, які б допомагали інтегруватися в новому середовищі. Зокрема через роботу та волонтерство.

Планується забезпечити не лише психологічну, а я психіатричку підтримку. “В Яремчі я зустрічався з людьми з Маріуполя в дуже складному стані. — розповідає Тридуб. — Тут важлива консультація фахівця, який би міг працювати з людьми в граничному стані між психічним здоров’ям і нездоров’ям. В шелтерах є люди, які вже приймають препарати від розладів психіки. Їм потрібна особлива увага”.

Також СТАН працює над тим, щоб організувати підтримку психолога онлайн. Потрібно щось на зразок “гарячої лінії”, щоб люди мали до кого звернутися в кризових ситуаціях. Ігор Тридуб переконаний, що перше завдання психолога — бути поруч, коли людина готова ділитися своїми переживаннями, своїм болем.

Діяльність Молодіжної організації “СТАН” у 2022 році підтримує IM Swedish Development Partner (Швеція), Save the Children (Швеція), Hilfswerk International (Австрія), Studio Kitsunya (Нідерланди), MitOst (Німеччина), LGBT+DK (Данія), Prague Civil Society Centre (Чехія), People in Need (Чехія), Фонд “Східна Європа” (Україна), Global Fund for Children (США).

Фонд IM Swedish Development Partner разом з Prague Civil Society Centre підтримують безперебійну роботу команди організації та діяльність ресурсного центру, де розташований координаційний штаб шелтерів Карпатського регіону.

Фонд Save the Children підтримує комплексну роботу з дітьми та молоддю, що постраждала від наслідків бойових дій. Міжнародні організації Hilfswerk International, Studio Kitsunya, Space-Eye та інші організації-благодійниці надають гуманітарну допомогу для облаштування шелтерів спальними місцями, харчування людей на вокзалі. Фонд “Східна Європа” облаштовує шелтери технікою для покращення умов перебування.

Організації BARN та Child Rights Eurasia надають кошти на дитяче харчування для самих маленьких переселенців. Global Fund for Children (США) підтримує антикризову роботу з дітьми. Асоціації MitOst та LGBT+DK надають допомогу в релокації культурних менеджерок та активіст(ок)ів в біді. People in Need допомогає в наданні психосоціальної та юридичної допомоги людям.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Чому під час війни треба говорити про культуру або незручна спадщина: ХОДА

Як відновити українську медицину після Перемоги?

Підсумки реалізації проєкту "Підтримка діяльності Гуманітарного штабу «Пластового вишкільного центру» у місті Буча»

На Закарпатті стартувала виставка “ЕВАКУЙОВАНІ” та аукціон на користь ЗСУ

The Educational Equality Institute пропонує безкоштовні IT курси для українців/ок

Рятуємо разом: 239 родин з дітьми Херсонщини отримали допомогу у листопаді