Більшість жителів Рівненщини готові долучатися до ініціатив народних обранців

Більшість мешканців Рівненської області є політично активними, оскільки 72% респондентів брали участь у виборах до Верховної Ради України 2019 року та місцевих виборах 2020 року. 59,5% опитаних ...

photo_2023-07-11_18-15-29
Більшість жителів Рівненщини готові долучатися до ініціатив народних обранців

Більшість мешканців Рівненської області є політично активними, оскільки 72% респондентів брали участь у виборах до Верховної Ради України 2019 року та місцевих виборах 2020 року. 59,5% опитаних готові долучитися до ініціатив народного депутата, які стосуються розвитку громади. Саме такими є результати дослідження сприйняття парламенту та депутатів в умовах воєнного стану, яке 11 липня презентувала Громадянська мережа ОПОРА у Рівненській області спільно зі Школою політичної аналітики ПОЛІС.

Дослідження проводилося протягом квітня-червня 2023 року Школою політичної аналітики «Поліс» в межах проєкту «Практична аналітика для парламенту», який реалізовує Громадянська мережа ОПОРА у Рівненській області. На першому етапі провели репрезентативне опитування громадської думки 1227 мешканців Рівненської області, на другому – 12 експертних інтерв’ю із представниками органів місцевого самоврядування, бізнесу та самими парламентарями. Мета дослідження – зрозуміти, яку роль і значення жителі Рівненщини надають роботі парламенту як інституції та народним обранцям в теперішніх реаліях, які форми комунікації із депутатами використовують та як можна покращити взаємодію з ними.

 

Обізнаність про народних депутатів

Лише 42,8% респондентів знають прізвище народного депутата України, обраного від їх округу або за списком партії від Рівненської області. Серед найбільш впізнаваних народних депутатів від Рівненської області – Олександр Ковальчук (27,9%), Сергій Євтушок (26,5%), Віктор М’ялик (18,3%), Сергій Литвиненко (17,3%) та Олександр Аліксійчук (15,5%).

FB кого знаєте

 

Обізнаність щодо діяльності народних депутатів

Лише 16,9% опитаних («безумовно, так» і «скоріше, так») цікавляться діяльністю народних депутатів. Серед них найбільше респондентів віком 36-50 (25%), чоловіків (17,9%) та міського населення (20,8%).

 

Взаємодія з народним депутатом

Лише кожен десятий респондент будь-яким чином взаємодіяв з народним депутатом (11,7% від загальної кількості опитаних). Серед народних депутатів від Рівненської області, з якими взаємодіяли респонденти (n = 144), найчастіше зустрічається Олександр Аліксійчук (17,4%), Сергій Литвиненко (16,7%), Віктор М’ялик (13,9%), Соломія Бобровська (13,2%) та Олександр Ковальчук (9,7%). Найчастіше взаємодіють з народним депутатом через звернення і скарги (45,1%) та через соціальні сторінки (31,3%), а найменше через прийом до депутата (13,2%) та відвідування звітів (3,5%). Після повномасштабного вторгнення РФ потреба у взаємодії з народним депутатом, для більшості респондентів, залишилася без змін (67,8%). В той же час частка респондентів, які зверталися до народного депутата щодо вирішення певного питання чи проблеми зменшилася (17,9%), тоді як до введення воєнного стану частка таких респондентів становила 27,4%. Також зменшилася частка тих, кому вдалося вирішити проблему (40,7%).

 

Народний депутат vs місцеве представництво партії

З метою вирішення певної проблеми респонденти у більшості випадків звернуться до місцевого представництва партії (30,2%), ніж до народного депутата, обраного від їхнього округу (11,7%). Для кожного п’ятого респондента байдуже до кого (20,1%) і лише  8,1% респондентів зазначили, що звернуться і до народного депутата, і до місцевого представництва партії.

 

Пріоритети у роботі парламентарів під час воєнного стану

Абсолютна більшість респондентів (70,9%) вважають, що народний депутат повинен зосередити свою увагу під час воєнного стану на «забезпеченні потреб війська, обороні держави». Серед інших пріоритетів респонденти виокремлюють: «боротьбу з корупцією» (52,4%); «контроль за використанням бюджетних коштів» (34,6%); «матеріальну допомогу соціально незахищеним верствам населення, як-от ВПО» (30,4%).

 основні питання

 

Джерела інформування про діяльність народного депутата

Значна частка респондентів отримує інформацію про діяльність народних депутатів від Рівненщини з соціальних мереж (48,2%). 25,3% респондентів отримують інформацію з центральних телеканалів. Майже кожен п’ятий опитаний дізнається про діяльність народного обранця з неформальних джерел (22,4%). Більшість респондентів (54,9%) вважає, що депутати подають недостатньо інформації про свою діяльність, лише 10,2% респондентів зазначили, що інформації достатньо і вона зрозуміла.

FB діяльність

 

Канали комунікації з народними депутатами

На думку респондентів, народним депутатам обраним від Рівненської області, для комунікації з виборцями варто використовувати: особисті зустрічі з виборцями (82,1%); звіти народного депутата в медіа (74,5%); повідомлення в соціальних мережах (65,2%); зустрічі з помічником народного депутата в приймальні (58,5%).

 

Довіра до Верховної Ради України та розуміння її функцій

Лише 33,1% респондентів («цілковито» та «швидше») довіряють Верховній Раді України як інституції. Абсолютно не довіряє 23,2% респондентів, а швидше не довіряє – 42,1%. Найвищий рівень довіри простежується серед респондентів віком 18-35 (37,5%), жінок (33,6%) та сільського населення (33,2%).  Більшість респондентів (60,3%) вважають, що основною функцією Верховної Ради України є «законодавча».

Результати експертного інтерв’ювання свідчать про різний досвід взаємодії з народними депутатами представників органів місцевого самоврядування, громадського сектору та бізнесу. Усі опитані представники органів місцевого самоврядування зазначили, що оцінюють рівень взаємодії з народним депутатом як задовільний. Основним засобом комунікації для них є особисті звернення або звернення до помічників народного депутата. Найчастіше звернення стосуються лобіювання інфраструктурних об’єктів, таких як школи, спортивні комплекси і т.д. Однак зараз у період повномасштабної війни ситуація змінилася. Щодо представників громадського сектору, взаємодія з народними депутатами є тіснішою в межах питань, що пов’язані з їх діяльністю та інтересами. Громадський сектор застосовує різноманітні форми комунікації, такі як звернення, запрошення на заходи та згадування народних депутатів у соціальних мережах. Результати співпраці залежать від того, чи збігаються інтереси громадської організації та народного депутата. Запит від громадського сектору – на участь депутатів у адвокації проблемних питань з подальшим їх вирішенням на законодавчому рівні та перехід від фрагментарної до більш сталої взаємодії. Представники бізнесу висловили думку про те, що для покращення загального рівня взаємодії з народними депутатами, варто підтримувати комунікацію на рівні професійних асоціацій.

За словами опитаних парламентарів, сфера їх діяльності кардинально змінилася після 24 лютого. Якщо раніше в сферу їх інтересів входили питання інфраструктурного та соціального характеру, то  після повномасштабного вторгнення  це гуманітарна допомога, врегулювання волонтерської діяльності, цифрова трансформація, аграрний сектор та вдосконалення функціонування територіальних громад, особливо в частині фінансових надходжень. Народні обранці зазначали, що для налагодження комунікації з виборцями та іншими стейкголдерами варто працювати над зміною ставлення (довірою) до парламенту як інституції.

Обговорення результатів дослідження відбулося 11 липня у приміщенні Рівненської обласної бібліотеки для молоді. До заходу долучилися народні депутати Олександр Ковальчук та Олександр Аліксійчук, члени їх команд, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представники органів місцевого самоврядування та неурядового сектору. Згодом поділимося з вами інсайтами із заходу та думками присутніх щодо ефективних форм взаємодії між парламентарями та громадянами.

photo_2023-07-11_18-17-21 (2)

Повний звіт за результатами дослідження читайте тут.

Переглянути онлайн-трансляцію заходу можна на fb-сторінці Громадянської мережі ОПОРА/Рівне.

 

За детальнішою інформацією звертайтеся:

Алла Максимчук, асистентка проєкту «Практична аналітика для парламенту»,

[email protected]

Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області,

[email protected]

Довідково: Проєкт «Практична аналітика для парламенту» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна». Детальніше про Програму: https://internews.ua/ranghttps://www.facebook.com/usaidradaprogram/


Тематика публікації:              

Останні публікації цього розділу:

Юні бізнесмени, школярі-змінотворці й освітні міні-хаби - як відновлюють освіту на Миколаївщині та Херсонщині

Про план відновлення у своїй громаді знають лише 4% мешканців - результати опитування ГО «Проти Корупції»?

У Тернополі експонується виставка про "справи Майдану"

УМПД: міжнародна спільнота має підтримати реформу деінституціалізації для розвитку України

Правозахисники вказують на збільшення кількості обшуків у Криму

Мандрівна виставка «На Зламі» відвідала 50-те місто