Більшість жителів Рівненщини готові долучатися до ініціатив народних обранців

Більшість мешканців Рівненської області є політично активними, оскільки 72% респондентів брали участь у виборах до Верховної Ради України 2019 року та місцевих виборах 2020 року. 59,5% опитаних ...

photo_2023-07-11_18-15-29
Більшість жителів Рівненщини готові долучатися до ініціатив народних обранців

Більшість мешканців Рівненської області є політично активними, оскільки 72% респондентів брали участь у виборах до Верховної Ради України 2019 року та місцевих виборах 2020 року. 59,5% опитаних готові долучитися до ініціатив народного депутата, які стосуються розвитку громади. Саме такими є результати дослідження сприйняття парламенту та депутатів в умовах воєнного стану, яке 11 липня презентувала Громадянська мережа ОПОРА у Рівненській області спільно зі Школою політичної аналітики ПОЛІС.

Дослідження проводилося протягом квітня-червня 2023 року Школою політичної аналітики «Поліс» в межах проєкту «Практична аналітика для парламенту», який реалізовує Громадянська мережа ОПОРА у Рівненській області. На першому етапі провели репрезентативне опитування громадської думки 1227 мешканців Рівненської області, на другому – 12 експертних інтерв’ю із представниками органів місцевого самоврядування, бізнесу та самими парламентарями. Мета дослідження – зрозуміти, яку роль і значення жителі Рівненщини надають роботі парламенту як інституції та народним обранцям в теперішніх реаліях, які форми комунікації із депутатами використовують та як можна покращити взаємодію з ними.

 

Обізнаність про народних депутатів

Лише 42,8% респондентів знають прізвище народного депутата України, обраного від їх округу або за списком партії від Рівненської області. Серед найбільш впізнаваних народних депутатів від Рівненської області – Олександр Ковальчук (27,9%), Сергій Євтушок (26,5%), Віктор М’ялик (18,3%), Сергій Литвиненко (17,3%) та Олександр Аліксійчук (15,5%).

FB кого знаєте

 

Обізнаність щодо діяльності народних депутатів

Лише 16,9% опитаних («безумовно, так» і «скоріше, так») цікавляться діяльністю народних депутатів. Серед них найбільше респондентів віком 36-50 (25%), чоловіків (17,9%) та міського населення (20,8%).

 

Взаємодія з народним депутатом

Лише кожен десятий респондент будь-яким чином взаємодіяв з народним депутатом (11,7% від загальної кількості опитаних). Серед народних депутатів від Рівненської області, з якими взаємодіяли респонденти (n = 144), найчастіше зустрічається Олександр Аліксійчук (17,4%), Сергій Литвиненко (16,7%), Віктор М’ялик (13,9%), Соломія Бобровська (13,2%) та Олександр Ковальчук (9,7%). Найчастіше взаємодіють з народним депутатом через звернення і скарги (45,1%) та через соціальні сторінки (31,3%), а найменше через прийом до депутата (13,2%) та відвідування звітів (3,5%). Після повномасштабного вторгнення РФ потреба у взаємодії з народним депутатом, для більшості респондентів, залишилася без змін (67,8%). В той же час частка респондентів, які зверталися до народного депутата щодо вирішення певного питання чи проблеми зменшилася (17,9%), тоді як до введення воєнного стану частка таких респондентів становила 27,4%. Також зменшилася частка тих, кому вдалося вирішити проблему (40,7%).

 

Народний депутат vs місцеве представництво партії

З метою вирішення певної проблеми респонденти у більшості випадків звернуться до місцевого представництва партії (30,2%), ніж до народного депутата, обраного від їхнього округу (11,7%). Для кожного п’ятого респондента байдуже до кого (20,1%) і лише  8,1% респондентів зазначили, що звернуться і до народного депутата, і до місцевого представництва партії.

 

Пріоритети у роботі парламентарів під час воєнного стану

Абсолютна більшість респондентів (70,9%) вважають, що народний депутат повинен зосередити свою увагу під час воєнного стану на «забезпеченні потреб війська, обороні держави». Серед інших пріоритетів респонденти виокремлюють: «боротьбу з корупцією» (52,4%); «контроль за використанням бюджетних коштів» (34,6%); «матеріальну допомогу соціально незахищеним верствам населення, як-от ВПО» (30,4%).

 основні питання

 

Джерела інформування про діяльність народного депутата

Значна частка респондентів отримує інформацію про діяльність народних депутатів від Рівненщини з соціальних мереж (48,2%). 25,3% респондентів отримують інформацію з центральних телеканалів. Майже кожен п’ятий опитаний дізнається про діяльність народного обранця з неформальних джерел (22,4%). Більшість респондентів (54,9%) вважає, що депутати подають недостатньо інформації про свою діяльність, лише 10,2% респондентів зазначили, що інформації достатньо і вона зрозуміла.

FB діяльність

 

Канали комунікації з народними депутатами

На думку респондентів, народним депутатам обраним від Рівненської області, для комунікації з виборцями варто використовувати: особисті зустрічі з виборцями (82,1%); звіти народного депутата в медіа (74,5%); повідомлення в соціальних мережах (65,2%); зустрічі з помічником народного депутата в приймальні (58,5%).

 

Довіра до Верховної Ради України та розуміння її функцій

Лише 33,1% респондентів («цілковито» та «швидше») довіряють Верховній Раді України як інституції. Абсолютно не довіряє 23,2% респондентів, а швидше не довіряє – 42,1%. Найвищий рівень довіри простежується серед респондентів віком 18-35 (37,5%), жінок (33,6%) та сільського населення (33,2%).  Більшість респондентів (60,3%) вважають, що основною функцією Верховної Ради України є «законодавча».

Результати експертного інтерв’ювання свідчать про різний досвід взаємодії з народними депутатами представників органів місцевого самоврядування, громадського сектору та бізнесу. Усі опитані представники органів місцевого самоврядування зазначили, що оцінюють рівень взаємодії з народним депутатом як задовільний. Основним засобом комунікації для них є особисті звернення або звернення до помічників народного депутата. Найчастіше звернення стосуються лобіювання інфраструктурних об’єктів, таких як школи, спортивні комплекси і т.д. Однак зараз у період повномасштабної війни ситуація змінилася. Щодо представників громадського сектору, взаємодія з народними депутатами є тіснішою в межах питань, що пов’язані з їх діяльністю та інтересами. Громадський сектор застосовує різноманітні форми комунікації, такі як звернення, запрошення на заходи та згадування народних депутатів у соціальних мережах. Результати співпраці залежать від того, чи збігаються інтереси громадської організації та народного депутата. Запит від громадського сектору – на участь депутатів у адвокації проблемних питань з подальшим їх вирішенням на законодавчому рівні та перехід від фрагментарної до більш сталої взаємодії. Представники бізнесу висловили думку про те, що для покращення загального рівня взаємодії з народними депутатами, варто підтримувати комунікацію на рівні професійних асоціацій.

За словами опитаних парламентарів, сфера їх діяльності кардинально змінилася після 24 лютого. Якщо раніше в сферу їх інтересів входили питання інфраструктурного та соціального характеру, то  після повномасштабного вторгнення  це гуманітарна допомога, врегулювання волонтерської діяльності, цифрова трансформація, аграрний сектор та вдосконалення функціонування територіальних громад, особливо в частині фінансових надходжень. Народні обранці зазначали, що для налагодження комунікації з виборцями та іншими стейкголдерами варто працювати над зміною ставлення (довірою) до парламенту як інституції.

Обговорення результатів дослідження відбулося 11 липня у приміщенні Рівненської обласної бібліотеки для молоді. До заходу долучилися народні депутати Олександр Ковальчук та Олександр Аліксійчук, члени їх команд, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представники органів місцевого самоврядування та неурядового сектору. Згодом поділимося з вами інсайтами із заходу та думками присутніх щодо ефективних форм взаємодії між парламентарями та громадянами.

photo_2023-07-11_18-17-21 (2)

Повний звіт за результатами дослідження читайте тут.

Переглянути онлайн-трансляцію заходу можна на fb-сторінці Громадянської мережі ОПОРА/Рівне.

 

За детальнішою інформацією звертайтеся:

Алла Максимчук, асистентка проєкту «Практична аналітика для парламенту»,

[email protected]

Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області,

[email protected]

Довідково: Проєкт «Практична аналітика для парламенту» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна». Детальніше про Програму: https://internews.ua/ranghttps://www.facebook.com/usaidradaprogram/


Тематика публікації:              

Останні публікації цього розділу:

У Запоріжжі відбулася презентація книги “Коли не стукають у двері: 25 історій про російську окупацію”

Безпечного куріння не існує. АМКУ визнав оманливими повідомлення про меншу шкоду IQOS

Які тенденції у філантропії визначатимуть 2025 рік

Шість закладів освіти Миколаївщини отримали обладнання для змішаного навчання від ХОБФ "Об'єднання"

Опитування RISE Ukraine щодо наслідків призупинення фінансування USAID

Що таке «Build Back Better», або яким принципам має відповідати належне відновлення постраждалих громад