Безвіз не призвів до зростання кількості шукачів притулку з України – експертка

Останні два роки кількість шукачів притулку з України стабільно знижується, і безвізовий режим не призвів до її зростання.

Про це йдеться у статті виконавчої директорки ГО “Європа без бар’єрів” Ірини Сушко “Безвізова погода в Грузії та Україні: помірна хмарність чи затишшя перед бурею?”, опублікованій у Дзеркалі тижня №10, у якій порівнюється ситуація з безвізовими режимами у Грузії та Україні напередодні їх першої річниці.

“Свіжі дані Європейського офісу підтримки прохачів притулку за 2016–2017 рр. свідчать, що за останні два роки кількість шукачів притулку з України стабільно знижується, і безвізовий режим не призвів до її зростання”, – сказано у статті.

При цьому у Грузії є проблеми з шукачами притулку одразу в кількох країнах – Німеччині, Швеції, Франції та Ісландії, пише експертка. До того ж у Європі звинувачують грузинських “біженців” в організації квартирних крадіжок. Однак ЄС поки що не піднімає питання про призупинення безвізового режиму, посиливши натомість контакти з грузинською владою.

“У березні з’явився сигнал, що ЄС готовий до спільного розв’язання проблеми, тому питання грузинських шукачів притулку не виносили на зустріч міністрів ЄС. Натомість розпочались активні консультації з партнерами з ЄС. Уже нині МВС Грузії посилює співпрацю з Європолом, колегами з країн ЄС і запроваджує нові правила зміни прізвища, щоб ускладнити процедуру для громадян, які намагаються обманути Шенгенську систему”, – пише Ірина Сушко.

Україна натомість має іншу проблему, йдеться у статті – з безпекою документів та сферою протидії корупції. Посли кількох країн ЄС за останні місяці публічно вказували на занепокоєння випадками підробки українських ідентифікаційних документів, які в ЄС розглядають як загрозу безпеці власних громадян. 

“Такі випадки істотно перешкоджають будь-якій подальшій лібералізації візової політики щодо України. У країнах глобального Заходу — ЄС, США, Великій Британії, Канаді — їх, безперечно, розглядають як потенційну загрозу для власних громадян. А ще одна така історія може стати для безвізу останньою”, – резюмує авторка статті.