Amnesty International: Вимагаємо повідомити про долю та місце перебування Олександра Дидовича

Amnesty International закликає підписувати звернення з вимогою повідомити про долю та місце перебування Олександра Дидовича, свавільно затриманого СБУ. Олександр Дидович був свавільно затриманий ...

amnesty-international-logo
Amnesty International: Вимагаємо повідомити про долю та місце перебування Олександра Дидовича

Amnesty International закликає підписувати звернення з вимогою повідомити про долю та місце перебування Олександра Дидовича, свавільно затриманого СБУ.

Олександр Дидович був свавільно затриманий 17 грудня 2015 року. До 16 квітня, поки Олександр утримувався під неофіційним арештом Службою безпеки України, його дружині було дозволено листуватися з ним. Після цієї дати доля та місце знаходження Олександра є невідомими; існують серйозні побоювання щодо його безпеки.

17 грудня 2015 року суд у Костянтинівці Донецької області визнав винним Олександра Дидовича у передачі проросійським сепаратистам у Донецьку інформації щодо переміщення українських сил. Олександр визнав себе винним. Його засудили до трьох років умовно та звільнили з-під варти у залі суду. Втім, за словами його дружини, як тільки Олександр залишив залу суду, двоє чоловіків у камуфляжі схопили його, примусили сісти в автомобіль та поїхали.

Дружина Олександра Дидовича розповіла про те, що 18 грудня вона пішла до підрозділу Служби Безпеки України у Краматорську – місцевому адміністративному центрі на відстані близько 30 км від Костянтинівки, – щоб з’ясувати долю свого чоловіка. Охоронці підтвердили, що Олександр Дидович перебуває там. Дружині дозволили раз на тиждень передавати йому їжу та обмінюватися листами, просте вона так і не отримала офіційного пояснення, чому його було затримано та на яких підставах. Останній лист, котрий вона отримала від Олександра Дидовича, датується 16 квітня. За українським законодавством, СБУ не має повноважень утримувати будь-кого під арештом, окрім як в ізоляторі тимчасового утримання у Києві терміном не більше 10 днів.

20 квітня охоронці сказали дружині Олександра Дидовича, що той захворів та не їсть, і що вона може більше не приходити. Вони не дали пояснень щодо стану його здоров’я та чинного місця перебування, а коли вона звернулась на гарячу лінію СБУ, то їй порадили зв’язатися із Костянтинівською місцевою прокуратурою, що вона і зробила. Також 20 квітня вона написала офіційну скаргу до СБУ та 25 квітня отримала відповідь, у котрій вказувалось, що СБУ не затримувала Дидовича Олександра Олексійовича між 17 грудня та 21 квітня 2016 року.

Дружина Олександра Дидовича подала другий запит до Костянтинівської місцевої прокуратури, після чого було розпочато розслідування щодо його зникнення. 10 червня слідчий навідався до його матері, щоб порівняти почерк у шкільних зошитах Олександра із почерком на листах, котрі отримувала його дружина, та підтвердив, що обидва належать одній і тій же людині. Розслідування все ще триває, проте родина Дидовича з квітня не має ніякої інформації щодо його долі та місця перебування.

Акція термінової домоги: http://cases.amnesty.org.ua/sprava/oleksandr-dydovych

Для інформаційних запитів:

Марія Гур’єва

Спеціаліст з медіа та комунікації  Amnesty International в Україні

Моб: +38 067 328 10 38

E-mail: [email protected]

Додаткова інформація

Amnesty International отримувала достовірну інформацію про незаконні затримання осіб, а також про катування та інші види жорстокого поводження із затриманими, з обох сторін збройного конфлікту на сході України. В червні 2016 року Amnesty International надіслала лист до СБУ з деталями обґрунтованих звинувачень, що стосувалися співробітників цього органу. У своїй відповіді СБУ заперечила факт тримання осіб під вартою будь-де, окрім ізоляторів тимчасового тримання у Києві. Випадки насильницьких зникнень та незаконних тримань під вартою, про які українську владу повідомляла Amnesty International та інші з початку збройного конфлікту на сході України навесні 2014 року, не були ефективно розслідувані.

У травні 2016 року делегація Підкомітету ООН з попередження катувань призупинила свій візит до України, оскільки українська влада не забезпечила їй доступу до деяких місць тримання під вартою, які вона хотіла відвідати, у тому числі – будівлю СБУ у Краматорську. Голова делегації, Малкольм Еванс, наголосив, що їхній делегації перешкодили відвідати « деякі місця, про які ми чули численні й серйозні звинувачення у затриманні людей і можливому застосуванні тортур або жорстокому поводженні». Детальніше дивіться – http://www.un.org/apps/news/story.asp?NewsID=54041#.V2q5xrsrJhE

Моніторингова Місія ООН з прав людини в Україні також повідомляє про застосування практик таємних затримань та тримання без зв’язку із зовнішнім світом, катувань та інших видів жорстокого поводження на сході України, включно із повідомленими випадками кінця 2015 – початку 2016 років, які здебільшого були пов’язані із СБУ.

Amnesty International — всесвітній рух, що об’єднує понад 7 мільйонів людей із більш ніж 150 країн і регіонів, які виступають за припинення грубих порушень прав людини. Amnesty International прагне забезпечити кожній людині можливість користуватися всіма правами, проголошеними у Загальній декларації прав людини та інших міжнародних правозахисних документах. http://amnesty.org.ua


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії, але головне – це залучати громади

На Хмельниччині провели дослідження розвитку соціального підприємництва у регіоні

Молодь Ріпкинської, Городнянської та Менської громад вчились впливати на життя своїх громад

Опитування громадських організацій від Представництва ЄС в Україні

У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку