Як «Агрономічне без корупції» рятує найстаріший пологовий будинок у Вінниці

У жовтні 2022 році Вінницькому пологовому будинку №2 мало виповнитися 85 років. Але міська рада 30 вересня проголосувала про його реорганізацію. Офіційно це передбачало приєднання до Центру матері і ...

Суспільне Вінниця

Центр демократії та верховенства права

У жовтні 2022 році Вінницькому пологовому будинку №2 мало виповнитися 85 років. Але міська рада 30 вересня проголосувала про його реорганізацію. Офіційно це передбачало приєднання до Центру матері і дитини, але фактично вело до ліквідації закладу.

Працівникам і клієнтам пологового це не сподобалося. Дізнавшись, що на засіданні міськради буде обговорюватися питання реогранізації, вони вийшли на акцію протесту

«Ніхто не вірив, що таке сталося, нашому пологовому 85 років. Під час війни усе тихо зробити – то це зовсім зручно. До нового року нам сказали, що нас не буде, ми запитували, що з нами буде, яка доля колективу, але нам ніхто не відповів», – розповідала журналістам Суспільного Світлана Вільчинська, акушерка.

 

Пологовий будинок №2 у Вінниці

Пологовий будинок №2 у Вінниці

Тетяна Супрунова, акушерка-гінекологиня, керівниця організації «Агрономічне без корупції. Громадський контроль», від початку взялася зробити все можливе, аби врятувати медичний заклад. 

«Я кандидатка наук, викладачка, у мене прийоми, оперативні втручання – вони проходять на клінічній базі пологового будинку №2. Тобто цей пологовий будинок був місцем підготовки студентів, науково-педагогічних кадрів, у тому числі лікарів-інтернів. Крім того, у нас 1600 пологів на рік, ми на другому місці у Вінниці за кількістю пологів», – розповідає Тетяна Супрунова.

За її словами, пацієнтки Вінницького пологового будинку №2 народжували у сучасних умовах, процедури виконувалися з використанням модернізованого обладнання. 

«Там ремонт, душові кабіни, індивідуальні палати, відділення новонароджених з сучасним обладнанням. Заклад загалом дуже сучасний. Національна служба здоров’я платила пологовому будинку, тому для пацієнток вони були безкоштовні», – каже Тетяна Супрунова.

Цікавий факт: нерухомість пологового будинку оцінили в «нуль». Активіст Юрій Хорт прокоментував це таким чином: «Це ж виходить, що балансова вартість Софіївського собору з 1018 року теж «нуль», бо він давно стоїть, правильно?»

У грудні 2022 року Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення зупинити реорганізацію пологового будинку №2. 

Проте на цьому історія, на жаль, не завершилася.

Суспільне Вінниця

Суспільне Вінниця

 

Боротьба з корупцією – боротьба ресурсів

«Позивачем виступив лікар-акушер цього ж закладу. Чотири місяці я за довіреністю від його імені “бомбардував” суди, поки отримав цю ухвалу. Але на четвертий день її дії я отримую повідомлення від лікаря, що він, бачте, “виходить із боротьби», – розповів журналістам правозахисник Юрій Павленко.

У результаті суд скасував забезпечення за клопотанням цього позивача і Вінницької міської ради. Але заклад продовжив роботу завдяки тому, що на той момент продовжувала діяти перша ухвала про забезпечення, яку було винесено в грудні за позовом пацієнтки Анастасії.

«Зараз я по-іншому почала ставитися до цього. Нам потрібно буде зібрати кошти, благодійні внески на судовий збір. Ми скидаємося на ці судові збори по 10-20-50 гривень, хто скільки може», – розповідає Тетяна Супрунова.

За словами активістів, вони використали всі можливі в цьому випадку методи демократії, зокрема організовували громадські слухання, збирали підписи під електронними петиціями.

«Які відповіді на петиції? Відписки. Державні органи вміють дуже класно робити відписки й казати, що це нагальна потреба», – каже пані Тетяна. 

За словами активістів, з будівлі пологового будинку на Коцюбинського, 50, винесли навіть крани з душових кабін.

«Зараз, в межах адвокаційної компанії, яку ми реалізовуємо в межах менторської програми, ми подали звернення до народного депутата Максима Пашковського, щоб він провів зустріч в пологовому будинку. Щоб ми подивилися на стіни, що там взагалі відбувається. Щоб він звернувся до міської ради, якщо його не допустять, організувати там огляд, громадську експертизу цієї будівлі», – розповідає керівниця «Агрономічне без корупції. Громадський контроль».

За її словами, крім народного депутата, організація також подала звернення до депутатки місцевої ради Олени Верлан-Кульшенко, яка підтримувала активістів. Але поки що відповіді немає.

«У міської ради працює дуже велика команда, зокрема й платних юристів. У нас – один, pro-bono. Ніхто з юристів не хотів братися за цей кейс», – додає Тетяна Супрунова.

Суспільне Вінниця

Суспільне Вінниця

 

Злочину немає, лише готується

За словами активістів, важливим етапом розвитку подій стало звернення до Національного антикорупційного бюро України. Це звернення було подано від громадської спілки, до якої входить чотири громадські організації. Сама ж Тетяна Супрунова є членкинею ради громадського контролю НАБУ.

Детективи НАБУ проводили розслідування, зокрема, подавали низку запитів до Вінницької міської ради. У результаті було констатовано, що за епізодом із пологовим будинком немає складу злочину.

«Тільки почалися запити до Вінницької міської ради, як одразу в приміщення пологового будинку прибіг міський голова і сказав, що тут ніхто нічого не буде зносити, на першому поверсі буде жіноча консультація, на другому – дитяча стоматологія, на третьому – гінекологія. Він відзвітував, і такий самий звіт дав у НАБУ. І НАБУ відповіло нам, що на місці пологового будинку буде тільки медичний заклад, жодні житлові комплекси там не плануються. Тобто, ми вже “рубанули” їхню схему», – розповідає Тетяна Супрунова.

Але, за її словами, місцеву владу потрібно постійно тримати на контролі: 

«Вони просто не знали, що я така настирна, як танк, я все одно доведу справу до кінця. Будь-якими законними, нормальними, адекватними, патріотичними методами. Я всі справи намагаюся доводити до кінця. Наразі міська рада запевнила НАБУ, що там буде медичний заклад, який слугуватиме громаді».

Про своє ставлення до такого результату Тетяна Супрунова та Петро Гандурський (ГО «Рада майданів Вінничини») розповіли в інтерв’ю ІА «Ми Вінничани».

Підтримка ментора на шляху адвокації

Частина адвокаційних заходів, які реалізовувала ГО «Агрономічне без корупції. Громадський контроль», відбувалася в межах Менторської програми 4.0. Ментором для команди Тетяни Супрунової став Денис Баранець з ГО «Громадський контроль».

«Денис нам дуже багато розповів про те, як треба поводитися, як правильно, грамотно вести адвокаційну кампанію, як працювати, щоб отримати результат», – розповідає керівниця організації-менті.

За словами пані Тетяни, до участі у Менторській програмі у неї не було чіткої систематизації, відпрацьованого механізму реалізації адвокаційної кампанії: «Зараз з’явилося розуміння – що ми робимо, як ми робимо, за який час ми ті ж самі пости пишемо, як ми звертаємося до людей, як ми підтримуємо». 

Зараз в організації триває черговий етап адвокації: вони збирають докази від представників громади, від жінок, від організацій, щоб подати заяви про те, що люди не змогли народити в обраному місці через обмеження доступу до медичного закладу. 

«Під час Менторської програми на мої плечі ліг збір заяв, підготовка пакетів документів, подання до суду на відновлення місця роботи від малозахищених працівників. Я бачила, як лікарі боялися стати на захист пологового. На захист стали ті люди, які отримували копійки: санітарки, медсестри. От що мене вразило. А лікарі дивилися один на одного: “Той не хоче, і я не піду”», – ділиться деталями Тетяна Супрунова.

Поради тим, хто бореться з корупцією у власній громаді

За словами Тетяни Супрунової з «Агрономічне без корупції. Громадський контроль», у таких історіях, як з пологовим будинком №2 у Вінниці, все зводиться до контролю діяльності місцевої влади. 

Зі свого досвіду вона дає кілька рекомендацій для активістів та ОГС, які займаються схожими проблемами у власних громадах.

  1. Однозначно слід об’єднуватися «з адекватними, чесними, порядними українцями, які хочуть реальних змін в Україні».
  2. Треба знати законодавство: що може громадськість, які існують механізми впливу. «Мені пропонували йти в депутати. Але громадський діяч може класніше й крутіше реагувати на ситуацію без сторонніх впливів. Без заангажованості, без грошей можна впливати на процеси в громаді однозначно».
  3. Використовувати всі доступні інструменти демократії: електронні петиції, електронні запити, місцеві ініціативи, громадські слухання.
  4. Варто бути проактивними та контролювати владу: «Не сидіти на диванах, не чекати, що хтось за вас порушить питання. Самим підніматися, організовуватися, об’єднуватися й тримати під контролем цю владу».

«Без громадського контролю не буде нічого в цій країні», – переконана Тетяна Супрунова.

 

Читайте також: Як ОГС може підтримати місцевий бізнес в умовах війни: історія Фонду Боярської громади

 

Матеріал підготовлено в межах Менторської програми, яка впроваджується в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Стійкість чи відновлення? Відновлення для стійкості?

​Шлях до інклюзії: від студентки до громадської радниці. Історія Людмили Морданинець

Інтеграція соціальних послуг: досвід Одеси та перспективи

«Крок за кроком: шлях пацієнта у реабілітаційному центрі»: навчально-мотиваційний відеоролик

Інклюзія та розвиток: історія успіху Ресурсного центру у Львові

Відновлення та розвиток: історія Олени Шалашної, спеціалістки з АВА-терапії, інклюзивної громадської радниці