Антоніна Бондаренко

Що спільного в найефективніших організаціях світу – від глобальних корпорацій до урядових платформ, від технологічних стартапів до міжнародних благодійних фондів? Масштабність світогляду та стратегічне бачення з урахуванням гнучкості, інновацій, центрованості на бенефіціарах, адаптації до системних змін та активного управління ризиками в процесі реалізації стратегії розвитку.

В Україні стратегії формують та впроваджують – влада, бізнес, громадський сектор. Папір виконує тонни амбітних планів. Чи всі вони “працюють”? Чи не стоять наші з вами стратегії черговим витвором поліграфічного мистецтва, що збирає пил на полицях замість реальних змін у житті суспільства? Якщо так, то навіщо ж було стільки зусиль, чи не так?

Організації, команди, експерти докладають колосальних зусиль, проводять стратегічні сесії, пишуть roadmap’и, а потім… частина з них розчиняється у безкрайньому морі “операційки”, або ж просто губиться серед інших, не менш амбітних, але таких же нереалізованих ідей. McKinsey визнає: лише 21 % стратегій проходять тест на якість і вплив. Це означає, що лише кожна п’ята стратегія має необхідну глибину та якість, щоб справді впливати на запланований результат.

Чому стратегії залишаються “на папері”?

1. Широко замахнулися, мало зрозуміли: Стратегія надто загальна в певній мірі амбітна, але не має чітких, вимірних кроків. Схоже на спробу збудувати місто без архітекторів, креслень, розрахунків – красива ідея, але як її втілювати та до чого бути готовим?
2. Ми тут подумали за вас: Відсутність залучення команди до розробки. Ви запропонуйте нам ідеї та інструменти, а ми далі будемо впроваджувати. Якщо команда не “прожила” стратегію, вона її не прийме і не реалізує. Оркестр не заграє симфонію, якщо диригент просто роздав ноти і зник.
3. Відпустили і забули: Немає відповідальності, інтеграції в щоденні процеси, моніторингу та перегляду. Стратегія – це живий організм всередині організації. Вона потребує постійного включення та коригувань, особливо в часи турбулентності. Враховуючи і антикризові кампанії (навіть якщо ви вважаєте, що кризових тем/ситуацій у вас немає). 
4. Красиво, але незрозуміло: Надто складна мова, змістовні на перший погляд, але складні у сприйнятті терміни – місія, сенси та цінності. Стратегія має бути кристально зрозумілою для кожного, хто до неї причетний. На запитання: якою є ваша організація? Кожен її представник дає відповідь, але не завчені фрази, а справді відчуте та зрозуміле. Візія, місія, цінності – інколи відлякують команди, але це важливий тандем презентації на зовні для партнерів та колег. 
5. Стратегія – це формальність: Є написаний документ, який набуває інституційної ваги десь на полиці або в папці google диску. Далі відсутній розвиток життя та адаптації у операційні плани підрозділів, проєктів та напрямів. Часто команди бояться занадто “бюрократизованої роботи”. Але, маючи тактичні плани та задачі – зʼявляється вільний час та потенційні можливості розвитку. 

Як зробити стратегію “працюючою” і впливовою?

1. Стратегія – це компас. Вона має бути чіткою, гнучкою і давати напрямок. Визначте 2-3 ключові пріоритети, які відповідають вашій місії та актуальним викликам. Не намагайтесь охопити все одразу.
2. Залучення – наштовхує на дію. Проводьте стратегічні сесії так, щоб кожен член команди відчув себе частиною “творчого процесу”, а не слухачем, якому потім розкажуть, як буде. Дайте можливість “прожити” стратегію: генерувати ідеї, не критикувати, а діяти через питання: “А що якщо так?”. Це формує відчуття відповідальності та причетності до творення змін.
3. Гнучкість та адаптація до реальних викликів. Адаптація стратегій до контексту війни та кризових ситуацій, періоду відновлення в Україні допомагає оперативно реагувати на виклики, підтримувати уразливі групи населення, враховувати змінне зовнішнє середовище для ефективного управління проєктами.
4. Вимірюйте та інтегруйте. Встановіть чіткі, реалістичні індикатори успіху. Регулярно переглядайте прогрес, будьте готові коригувати та адаптувати. Світ змінюється швидко, і ваша стратегія має бути в ритмі разом з ним.
5. Комунікація – понад усе. Розмовляйте про вашу стратегію. Виносьте питання на щотижневі зустрічі, ставте нагадування, інтегруйте в концепції майбутніх проєктів, розповідайте у медійному просторі та на своїх комунікаційних ресурсах. Пояснюйте, чому саме ці пріоритети, які результати ви транслюєте і що означає успіх для кожного члена команди та для України в цілому.

Пам’ятайте: Стратегія без дії — це мрія. Дія без стратегії —  шлях в нікуди. А дія без усвідомленої репутації – це шлях у невідомість. Не дозволяйте вашим амбітним планам припадати пилом. Перетворюйте їх на рушійну силу відбудови та реальних змін.