Україна і Грузія є серед шістнадцяти країн, щодо ситуацій яких веде розслідування Міжнародний кримінальний суд

experthrcenter

В Аналітичному звіті Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду за 2022 рік «Towards a more just world Every day» проведено паралелі злочину рф екстрадиції українських дітей з незаконним переміщенням цивільних етнічних грузинів в контексті розпочатої у 2016 році Судом справи щодо ситуації в Грузії.

Юрисдикція Міжнародного кримінального суду (МКС) відповідно до статті 1 Римського статуту поширюється на такі види злочинів, як:

а) злочин геноциду;

b) злочини проти людяності;

c) воєнні злочини;

d) злочин агресії.

У провадженні МКС справ щодо обох країн багато спільного, оскільки здійснюються вони відповідно до Римського статуту і Регламенту МКС. Однією з відмінностей є те, що Грузія з 2003 року є державою-учасницею Римського статуту і самостійно подала заяву до МКС щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, які підпадають під юрисдикцію Суду, у контексті міжнародного збройного конфлікту між 1 липня та 10 жовтня 2008 року.

Прокурор МКС оголосив про попереднє вивчення ситуації в Грузії 14 серпня 2008 року. Було проведено попередню експертизу, під час якої працівники Офісу Прокурора МКС відвідали Грузію в листопаді 2008 року та Росію в березні 2010 року. Оскільки російська і грузинська влада надали інформацію про відповідні національні розслідування, були відсутні підстави для провадження розслідування відповідно до статті 17 Римського статуту.

Надалі Прокурором МКС визнано, що національні розслідування не дали результатів. Було враховано напружену безпекову і політичну ситуацію, що могло стати проблемою для національного розслідування Грузії, а також тяжкість злочинів та інтереси потерпілих. В жовтні 2015 року Прокурор МКС передав клопотання про санкціонування розслідування до Палати попереднього провадження I.

Під час розслідування досліджувалася надана Грузією інформація про вбивство від 51 до 113 етнічних грузинів під час збройного нападу російських та південноосетинських сил, насильницьке переміщення 18 500 осіб і руйнування понад 5000 житлових будинків, що належали етнічним грузинам на територіях Цхінвальського регіону, які раніше були під контролем Грузії.

Такі ж злочини вчиняє рф в Україні і вони є предметом судового розгляду  МКС.

На відміну від Грузії Україна не ратифікувала Римський статут, тому не є державою-учасницею. Але Уряд України скористався наданою статтею 12(3) Римського статуту можливістю і двічі подавав заяви щодо визнання юрисдикції МКС. Перша заява, стосувалася ймовірних злочинів, скоєних на території України з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. Друга заява безстроково подовжила цей період з 20 лютого 2014 року. Тобто, заява поширювалася на події після широкомасштабного вторгнення російського агресора в Україну.

28 березня 2022 року Прокурор МКС заявив, що за результатами попереднього вивчення ситуації в Україні є достатні підстави для початку розслідування.

Відповідно до статей 13(a) і 14(1) Римського статуту 1 березня 2022 року Литовська Республіка, а наступного дня ще 38 країн-учасниць звернулися до Прокурора МКС з проханням провести розслідування щодо вчинених рф злочинів в Україні (наразі є заяви 43 країн-учасниць).

Прокурор МКС Карім А. А. Хан 2 березня 2022 року прийняв рішення негайно розпочати активне розслідування і на підставі положення 45 Регламенту МКС передав до Палати досудового розслідування II відповідне клопотання.

Спільним у розгляді зазначених справ є те, що Прокурори МКС відвідали кожну з країн: у жовтні 2015 року був візит до Грузії, п’ять візитів вже було здійснено до України.

В ході проваджень вивчаються заяви фізичних та юридичних осіб. під час вивчення ситуації в Грузії станом на  4 грудня 2015 року Палата попереднього розслідування і отримала 6335 заяв жертв або від їхнього імені з цього приводу.

Така можливість забезпечена і для постраждалих від агресії рф в Україні. На сайті МКС створено спеціальний портал, де розміщено форми заяв для потерпілих. Інформацію, що стосується ситуації в Україні, можна надати українською, російською та англійськими мовами.

До кожної з країн МКС направлялися слідчі. У квітні 2022 року Офіс прокурора МКС доєднався до спільної слідчої групи (JIT) з розслідування міжнародних злочинів, скоєних рф в Україні, до якої входили України, Польщі і Литви.  У травні 2022 року Прокурор МКС заявив про направлення групи з 42 слідчих, судово-медичних експертів та допоміжного персоналу для надання підтримки національній владі України.

У березні 2023 року укладена Угода між Кабінетом Міністрів України та МКС про створення Офісу МКС в Україні, який запрацював у вересні поточного року.

МКС видав ордери на арешт у кожному розслідуванні. Зокрема, в контексті ситуації в Грузії 30 червня 2022 року Палатою попереднього провадження І видано три ордери на арешт Міхаїла Міндзаєва, Гамлета Гучмазова та Давіда Санакоєва.

Міндзаєв Михайло на той час був міністром внутрішніх справ Південної Осетії, Гамлет Гучмазов – начальником слідчого ізолятора, Санакоєв Давид – Уповноваженим президента з прав людини адміністрації Південної Осетії (відомий як омбудсмен) Вони обвинувачуються у скоєнні воєнних злочинів, вчинених з 8 по 27 серпня 2008 року: незаконне ув’язнення, катування, посягання на особисту гідність, захоплення заручників та незаконне переміщення цивільних осіб.

Палата доручила Секретарю МКС підготувати запит про співпрацю щодо арешту та передачі підозрюваних і передати, у консультаціях і координації з Прокурором МКС, запит компетентним органам будь-якої відповідної держави або будь-якому міжнародної організації, співпрацювати з Судом з метою виконання клопотання про арешт та передачу підозрюваних.

В контексті ситуації в України було видано два ордери на арешт. На підставі подання Прокурора МКС 17 березня 2023 року Палата попереднього провадження II МКС видала ордери на арешт президента рф Путіна за його неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими, які вчинили дії або дозволили їх вчинити, і які перебували під його ефективним керівництвом (стаття 28(b) Римського статуту). Також ордер виданий на арешт  уповноваженого з прав дитини при президенті рф Львової-Бєлової. Судді дійшли висновку про достатність підстав вважати, що кожен підозрюваний несе відповідальність за воєнні злочини згідно зі статтею 8(2)(a)(vii) Римського статуту незаконна депортація або переміщення чи незаконне позбавлення волі (дітей) і згідно зі статтею 8(2)(b)(viii) Римського статуту – незаконне переміщення населення (дітей) з окупованих територій України до рф.

16 грудня 2022 року Прокурор МКС оголосив про завершення етапу розслідування ситуації в Грузії. Продовження розгляду справи буде після арешту осіб, ордери яким видано МКС.

Щодо України етап розслідування Попередньою палатою II триває. Як і триває збройна агресія рф, яка щоденно продовжує руйнувати країну та вбивати українців.

Наразі важливим є належне документування злочинів країни-агресорки, щоб МКС мав підстави для видачі ордерів на арешт не лише президенту Путіну і уповноваженій з прав дитини Львової-Бєлової, а й всім відповідальним за порушення Женевських конвенцій. Достатність доказів також унеможливить закриття справи, як це відбулося у справі «Прокурор проти Вільяма Самоея Руто та Джошуа Арап». Цю справу було закрито, оскільки більшість суддів визнали, що докази обвинувачення були надто слабкими, щоб виправдати продовження судового розгляду.

Також слід пам’ятати, що Офіс Прокурора МКС співпрацює з усіма партнерами: представниками громадянського суспільства, національних органів влади та міжнародних організацій. Роль громадських організацій в документуванні злочинів рф є вагомим внеском в їх розслідування. МКС підготовлено і передано Україні «Рекомендації для організацій громадянського суспільства щодо документування міжнародних злочинів і порушень прав людини». А Прокурор МКС Карім А.А. Хан К.С. заявив: «Організації громадянського суспільства є важливими партнерами в нашій спільній меті досягти відповідальності за міжнародні злочини. Зараз, як ніколи, ми повинні працювати разом, щоб зміцнити нашу спільну роботу в напрямку справедливості».

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.