Стоп, кадр! Правила фотозйомки

tetyanavechirko

Сучасний світ важко уявити без фотокамер. Фотографія вже давно перетворилась на невід’ємний елемент життя для майже кожної людини. Проте іноді зйомка та використання знімків приводить до суперечок і навіть судових процесів.

• Почнемо з того, що українським законодавством,  а саме ст. 433 Цивільного кодексу встановлено, що фотографії в Україні віднесені до об’єктів авторського права. Для її творця це означає, що він з моменту створення фото наділяється сукупністю майнових та немайнових прав. Майнові включають правомочності володіння, користування, розпорядження своїм твором, та, що є важливим, – правом перешкоджати неправомірному використанню цього твору іншими особами. При цьому міжнародними актами та національним законодавством встановлено, що право на фото виникає в момент створення та не потребує додаткової реєстрації, як це, наприклад, передбачено з правами на торгову марку. Тобто з моменту, коли ви зробили фото, воно автоматично належить вам.
• Одним із найпопулярніших видів цього мистецтва є фотозйомка людини. На цьому різновиді фотографій ми детально й зупинимося, оскільки найбільше правових тонкощів має саме ця зйомка.
• Почнемо з того, що право особи бути зображеною та розпоряджатися своїм фото відноситься до категорії немайнових прав. Ст. 269 Цивільного кодексу встановлено, що такі права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. При цьому вони не мають економічного змісту та нерозривно пов’язані з фізичною особою. Тобто людина не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав, оскільки  володіє ними довічно.
• Щодо прав на вільну зйомку, то загальне правило ст. 307 ЦК встановлює, що особа може бути знята на фото-, кіно-, теле чи відеоплівку лише за її згодою. Проте із цього правила є виняток. Так, згода не потрібна, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на конференціях, мітингах та будь-яких інших заходах публічного характеру.
• При цьому треба зауважити, у ст. 307 мова йде про випадки, коли проводитися без згоди може саме зйомка. Щодо подальшого використання відзнятого матеріалу, то ч. 1 ст. 308 ЦК встановлює, що фотографія або інші художні твори, на яких зображено особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за її згодою. Без цього забороняється відтворювати, публічно демонструвати та поширювати будь що.
• Якщо вам знадобляться конкретні правові норми, які це регулюють, то це право фізичної особи на індивідуальність, яке закріплене ст. 300 ЦК, право на повагу до її честі та гідності (п. 1 ст. 297 ЦК), право на недоторканність ділової репутації (п. 1 ст. 299 ЦК), право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя (п. 3 ст. 301 ЦК).
• Отже на законодавчому рівні закріплено, що фотографії не можуть розповсюджуватися, відтворюватися та показуватися  без  згоди на це фізичної особи. Але при цьому норма такої згоди, процедура її отримання, строк її дії, законом не встановлені. 
• Проте все ж таки законом передбачені два випадки, коли правомірно відзнятий матеріал може бути публічно показаний, відтворений і розповсюджений навіть без згоди особи, яка зображена на фото. По-перше, ч. 2 ст. 308 ЦК встановлено, що у випадку, коли фізична особа позувала авторові за плату, фотографія може бути публічно показана без її згоди. По-друге, ч. 3 ст. 308 ЦК визначено, що фотографія може бути розповсюджена без дозволу, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.