Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне: досвід відновлення справедливості шляхом міжнародного судочинства

Західноафриканська країна  Сьєрра-Леоне на своєму історичному шляху пройшла через страшні події, які наразі відбуваються в Україні. Відмінністю є те, що в нашій країні триває міжнародний збройний ...

Додано:
experthrcenter

сс

experthrcenter

Західноафриканська країна  Сьєрра-Леоне на своєму історичному шляху пройшла через страшні події, які наразі відбуваються в Україні. Відмінністю є те, що в нашій країні триває міжнародний збройний конфлікт, а в Сьєрра-Леоне ці події відбулися на тлі громадянської війни, що продовжувалася з 1991 по 2002 рік.

Країна стала ареною найжахливіших злочинів проти людяності та воєнних злочинів: жорстоких вбивств, зґвалтувань, підбурювання до насильства та інших. ми конфлікт залишив глибокий слід на суспільстві та потребував міжнародного втручання.

Під час воєнних дій загинуло понад 120 тис. осіб, а більш як 2 млн осіб були змушені покинути свої домівки та знайти притулок в таборах для біженців. Найпоширенішими злочинами були насильство на сексуальній та гендерній основі, масові вбивства, ампутації кінцівок та інших частин тіла, а також вербування дітей до військових сили сторін, що воюють.

Саме тому, Сьєрра-Леоне потребувала міжнародного втручання,  утворення міжнародного кримінального суду, яким став Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне (Спеціальний суд). Він створений у формі самостійної міжнародної організації зі спеціальною компетенцією і належати до категорії змішаних (гібридних) міжнародних кримінальних судів.

Створення Спеціального суду було ініційовано самою владою Сьєрра-Леоне, коли Президент Республіки Ахмад Теджан Кабба направив на ім’я Генерального секретаря ООН Кофі Аннана лист з відповідною пропозицією. У зверненні йдеться про прохання «надати допомогу в створенні ефективного та такого, що заслуговує на довіру, суду, котрий буде відповідати цілям відправлення правосуддя та забезпечення міцного миру»

14 серпня 2000 р. на своєму засіданні Рада Безпеки ООН одноголосно прийняла Резолюцію 1315 (2000), в якій містилося звернення до Генерального секретаря ООН з проханням «заключити шляхом переговорів угоду з урядом Сьєрра-Леоне, метою якої є утворення незалежного спеціального суду»

Угода між ООН та урядом Сьєрра-Леоне, ратифікована парламентом Сьєрра-Леоне 4 квітня 2002 року, передбачала створення Спеціального суду. Цей суд був призначений для розгляду справ про воєнні злочини, злочини проти людяності та порушення міжнародного гуманітарного права, які сталися під час громадянської війни в Сьєрра-Леоне в період з 30 листопада 1996 року до 18 січня 2002 року. Угода визначала правовий статус суду, його завдання та процедури, а також встановлювала принципи справедливості та незалежності суддів у вирішенні кримінальних справ.

Статут Спеціального суду набув чинності 16 січня 2002 р. після прийняття Закону «Про Ратифікацію угоди про Спеціальний суд». Він включав положення, які відображали, серед іншого, особливість збройного конфлікту  в Сьєрра-Леоне. Це було намаганням створити менш затратний за видатками суд порівняно з іншими трибуналами. Сам Суд починав виконання своїх функцій 1 липня 2002 р.

Спеціалізований суд Сьєрра-Леоне, згідно зі своїм Статутом, є міжнародним судом і має повноваження розглядати справи осіб, які несуть “найбільшу відповідальність” за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права в Сьєрра-Леоне та скоєння злочинів, передбачених національним законодавством. Статут детально регламентує організацію, склад, часову та предметну юрисдикцію суду, а також процесуальні аспекти його діяльності.

Предметна юрисдикція Спеціального суду Сьєрра-Леоне включає міжнародні злочини, такі як злочини проти людяності; серйозні порушення статті 3 Женевської конвенції 1949 р., воєнні злочини, інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права. Окрім того, охоплює національні злочини відповідно до законодавства Сьєрра-Леоне, такі як викрадення дівчат, статеві контакти та інші правопорушення, пов’язані з наругою над дітьми.

Спеціальний Суд складається з підрозділів, перелік яких передбачений ст. 11 Статуту Суду. Йдеться про такі підрозділи: Судовий орган, що складається з двох Судових палат й однієї Апеляційної палати; Прокурор (Обвинувач) та Секретаріат.

Розслідування справ та судове переслідування осіб, відповідно до ст. 15 Статуту, належить до компетенції Обвинувача (Прокурора).

Суд Сьєрра-Леоне виявляє свою унікальність у правозастосовному процесі, де змішаний характер виражається у використанні правил процедури та доказування, які взяті mutatis mutandis з Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді та Закону Сьєрра-Леоне «Про кримінальний процес» 1965 р.

Згідно зі Статутом, Спеціальний Суд та національні суди мають паралельну юрисдикцію, але Спеціальний Суд має верховенство над національними судами у межах своєї юрисдикції. У будь-якій фазі судового розгляду Спеціальний Суд може офіційно запитати передати йому судову справу.

Рішення та судова практика показали, що особи, відповідальні за серйозні міжнародні злочини, вчинені під час громадянської війни, будуть притягнуті до відповідальності й засуджені. Так, 16 осіб отримали вироки тюремного ув’язнення, серед них колишній президент Ліберії Чарльз Тейлор. На початок 2013 р. завершені, включаючи апеляційну стадію, судові процеси за обвинуваченням трьох колишніх лідерів Революційної ради збройних сил, двох членів Сил цивільної оборони й трьох колишніх керівників Об’єднаного революційного фронту. Троє осіб були виправдані, ще троє померли під час процесу, серед них Фодей Санко, який помер у 2003 році. Один обвинувачений, Джонні Пол Корома, втік і не був знайдений. 2 грудня 2013 року суд припинив існувати. Його замінив Залишковий Спеціальний суд для Сьєрра-Леоне, який виконує низку додаткових функцій, зокрема захист і підтримку свідків, нагляд за виконанням вироків і розгляд вимог про компенсацію.

Варта уваги справа Спеціального суду стосовно колишнього президента Ліберії Чарльза Тейлора, якому було пред’явлено обвинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та інших порушеннях міжнародного гуманітарного права. Обвинувачення було винесено в березні 2003 року, але остаточне обвинувальне заключення було скориговане до 11 пунктів у травні 2007 року перед початком процесу.

Під час процесу сторона захисту спробувала визнати, що Тейлор, як глава держави, має імунітет від судового переслідування. Однак Апеляційна палата Спеціального суду визначила, що колишні керівники держав не можуть покладатися на імунітети в міжнародних судах.

У результаті судових слухань Чарльз Тейлор був визнаний винним за 11 пунктами обвинувачення як співучасник, посібник, підбурювач та безпосередній виконавець воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших порушень міжнародного гуманітарного права. У квітні 2012 року йому було призначено 50 років позбавлення волі, і цей вирок був підтверджений Апеляційною палатою. Він  став першим колишнім главою африканської держави, засудженим міжнародним судом за злочини міжнародного гуманітарного права.

Аналіз практики діяльності Спеціального суду дає підстави для висновку щодо ефективності міжнародних кримінальних судових органів.

Водночас також треба враховувати й негативний досвід і проблеми, які виникли. Зокрема,  Спеціальний суд виявився не здатним досягти мети посилення судової системи Сьєрра-Леоне через те, що більшість у ньому посідали міжнародні судді, й сам суд характеризувався як такий, що не належить до національної системи правосуддя. Союзники колишнього президента Ліберії Чарльза Тейлора, який на той момент знаходився у розшуку, прагнучи підірвати довіру до Спеціального суду, активно поширювали дезінформацію про те, що Спецсуд буде переслідувати всіх колишніх комбатантів у Ліберії. Тоді як Спецсуд мав мандат лише щодо тих, хто ніс “найбільшу відповідальність” за злочини, скоєні на території Сьєрра-Леоне.

Обвинувачення колишньому президенту Тейлеру висував тодішній головний прокурор-засновник Спеціального суду — американський юрист Девід Крейн. Наразі він заснував ініціативу The Global Accountability Network для обʼєднання відомих юристів і професорів права. Разом вони допомагають притягнути до відповідальності міжнародних злочинців, зокрема й росіян за злочини в Україні.

 

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Як забезпечити сталість організації без коштів на адміністративні витрати: гутірковий порадник волонтерів

ГО «ЕЛЕОС-УКРАЇНА» допомагає жителям Харківщини відновлювати втрачені документи

Як підтримати психологічне здоровʼя під час війни: посібник “Сила в мені” дає практичні поради

Інструменти громадської участі: як мешканці Івано-Франківська, Сум та Тернополя можуть долучатися до управління громадою

Посібник "Місцеві ради безбар’єрності: крок до інклюзивного майбутнього України"

Як знайти справу, що надихає: 7 кроків у час змін