Спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії РФ проти України немає аналогів в історії або чим він відрізняється від усіх попередніх

Починаючи з кінця Другої Світової Війни існувало кілька спеціальних воєнних трибуналів, окремі з них продовжують діяти і до тепер. Однак військова російська агресія проти України в значній мірі ...

Додано:
experthrcenter

6f0354e4-693a-4cbf-8167-e1fc4f93b8b8

experthrcenter

Починаючи з кінця Другої Світової Війни існувало кілька спеціальних воєнних трибуналів, окремі з них продовжують діяти і до тепер. Однак військова російська агресія проти України в значній мірі носить безпрецедентний характер, а тому розроблених раніше правових інструментів створення та функціонування спеціальних воєнних трибуналів може виявитись недостатньо. Фахівець Експертного центру з прав людини Олена Темченко вказує на відмінності найбільш відомих в історії спеціальних воєнних трибуналів та майбутнього Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України (Спецтрибунал).

 

Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі та Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу в Токіо

Це були два перших серед спеціальних міжнародних воєнних трибуналів, значення яких в історії міжнародного кримінального права важко переоцінити. У контексті агресивної війни РФ проти України важливо відмітити, що Нюрнберзький та Токійський трибунали були єдиними, юрисдикція яких охоплювала поряд з воєнними злочинами та злочинами проти людяності також і злочини проти миру (еквівалент злочину агресії).

Однак як Нюрнберзький, так і Токійський трибунали були створені державами, які здійснювали верховну владу щодо Німеччини та Японії відповідно до актів про капітуляцію останніх. Так, Нюрнберзький трибунал був створений відповідно до Угоди, укладеної 8 серпня 1945 року між Урядами Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Сполучених Штатів Америки і Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії і Тимчасовим Урядом Французької Республіки (Лондонська угода 1945 року). Токійський трибунал взагалі був створений на підставі прокламації Головнокомандувача союзними окупаційними військами 19 січня 1946 року.

Очевидно, що така модель створення для Спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України є неможливою. Більше того, в сучасних умовах створення міжнародного трибуналу коаліцією держав ймовірно не зможе подолати імунітет вищих посадових осіб від кримінального переслідування.

Крім того, як Нюрнберзький, так і Токійський трибунали були по суті «судами переможців над переможеними», а тому їх часто критикують за «вибірковість» правосуддя, що з одного боку проявлялось в тому, що ймовірні злочини, вчинені країнами-переможцями, не розглядались взагалі, а з іншого, це виявилось і в колі підсудних, наприклад, імператор та члени його сім’ї фактично отримали імунітет від переслідування Токійським трибуналом.

 

Міжнародні трибуналу щодо Югославії (ICTY) та Руанди (ICTR)

Ці два трибунали відіграли роль першопрохідців у створенні сучасної системи міжнародного кримінального правосуддя, напрацювавши значну частину судової практики щодо геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, а також форм індивідуальної відповідальності та відповідальності командирів та інших начальників. Вони також надали жертвам можливість озвучити жахи, свідками яких вони були та які вони пережили, і довели, що винні в скоєнні звірств під час збройних конфліктів будуть притягнуті до відповідальності. Міжнародний трибунал щодо Руанди, крім того, вперше притягнув представників медіа до відповідальності за підбурювання до вчинення актів геноциду. Для завершення роботи, що залишилася Міжнародним кримінальним трибуналом для Руанди та Міжнародним кримінальним трибуналом для колишньої Югославії після завершення їхніх відповідних мандатів, Резолюцією Ради Безпеки ООН 1966 (2010) був заснований Міжнародний залишковий механізм для кримінальних трибуналів.

Обидва трибунали були створені резолюціями Ради Безпеки ООН, прийнятими відповідно до розділу VII Статуту ООН та обов’язковими для всіх держав-членів ООН відповідно до статті 25 Статуту ООН. Ці резолюції передбачали обов’язок усіх держав повною мірою співпрацювати з Міжнародними трибуналами та їх органами, включаючи обов’язок держав виконувати їх прохання про надання допомоги, в тому числі щодо арешту або тимчасового затримання осіб і передачі обвинувачених Міжнародному трибуналу. Однак, створення трибуналу щодо агресії в Україні шляхом обов’язкової резолюції Ради безпеки ООН є малоймовірним, оскільки очевидно буде ветоване РФ, як постійним її членом.

 

Спеціальний суд у справах Сьєрра-Леоне

Щодо збройного конфлікту у Сьєрра-Леоне між силами центрального уряду і Об’єднаного революційного фронту, Рада безпеки ООН, за зверненням уряду Сьєрра-Леоне, доручила Генеральному секретарю укласти шляхом переговорів угоду з урядом Сьєрра-Леоне з метою започаткування незалежного спеціального суду. Офіційна угода між ООН та урядом Сьєрра-Леоне про створення Спеціального суду для Сьєрра-Леоне (SCSL) була укладена 16 січня 2002 року. Відповідно до Статуту юрисдикція цього трибуналу поширювалась на злочини проти людяності, воєнні злочини, а також обмежений перелік злочинів згідно із законодавством Сьєрра-Леоне.

Цей трибунал міг притягувати до відповідальності осіб, які несуть найбільшу відповідальність за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, скоєні на території Сьєрра-Леоне з 30 листопада 1996 року, за винятком миротворців, які підпадали під юрисдикцію держави, що їх направила. На відміну від міжнародних трибуналів щодо Югославії та Руанди, Спеціальний суд у справах Сьєрра-Леоне не був допоміжним органом Ради Безпеки ООН, але остання відіграла ключову роль у його створенні, тому така модель створення трибуналу щодо агресії в Україні також є малоперспективною.

 

Надзвичайні палати в судах Камбоджі

Це інший приклад міжнародного трибуналу, заснований угодою між ООН і державою-членом, спрямованої на забезпечення відповідальності за міжнародні злочини. У 1997 році уряд Камбоджі звернувся до ООН з проханням посприяти в організації судового переслідування вищих лідерів червоних кхмерів. У 2001 році Камбоджійський парламент прийняв закон про створення суду для розгляду злочинів, скоєних у період червоних кхмерів (1975-1979), як частини існуючої структури судів Камбоджі. У червні 2003 року за дорученням Генеральної Асамблеї ООН Генеральний секретар ООН уклав з Камбоджею угоду, яка детально описує, як міжнародне співтовариство допомагатиме та братиме участь у Надзвичайних палатах. Хоча цей спеціальний суд був створений урядом Камбоджі та ООН, він незалежний від них. Це камбоджійський суд з міжнародною участю, який застосовує міжнародні стандарти.

Дивлячись на сьогоднішню ситуацію, можна припустити, що Генеральна Асамблея ООН звернеться до Генерального секретаря з проханням працювати над укладенням угоди про створення подібного органу, відповідального за боротьбу з агресією Росії проти України. Однак, такий трибунал не буде заснований на обов’язковому рішенні Генеральної Асамблеї ООН, натомість він буде похідним від юрисдикційної влади держави, яка його створила. Крім того, така модель створення трибуналу є малоефективною в контексті подолання імунітет вищих посадових осіб від кримінального переслідування. Більше того, у цьому випадку саме держава громадянства підозрюваних – Камбоджа – звернулася з проханням про створення такого трибуналу, прийняла необхідне національне законодавство та була учасником відповідної угоди з ООН.

 

Спеціалізовані судові палати та спеціалізована прокуратура щодо Косово

Цей трибунал, як і два попередніх, є прикладами так званих «гібридних» трибуналів, тобто трибуналів інтегрованих у національну систему правосуддя з міжнародними елементами. Особливістю Спеціалізованих судових палат та спеціалізованої прокуратури щодо Косово є те, що до їх створення органи ООН не були залучені. Поштовхом для цього стала доповідь Комітету з правових питань і прав людини «Нелюдське поводження з людьми та протизаконна торгівля людськими органами в Косові». Спеціалізовані судові палати та спеціалізована прокуратура щодо Косово були створені на підставі угоди між Республікою Косово та Європейським Союзом. Згодом,

3 серпня 2015 року Асамблея Косова внесла зміни до статтю 162 Конституції Косова та прийняла Закон про спеціалізовані палати та спеціалізовану прокуратуру, що санкціонувало їх створення та наділило юрисдикцією щодо злочинів проти людяності, воєнних злочинів, а також інших злочинів і правопорушень згідно із законодавством Косово.

Спеціалізовані палати приєднані до усіх рівнів судової системи в Косово – місцевого суду, апеляційного суду, Верховного суду та Конституційного суду. Вони функціонують відповідно до косовських законів, а також звичаєвого міжнародного права та міжнародного права прав людини. Отже така модель пов’язана із здійсненням внутрішньої кримінальної юрисдикції та, напевно, відрізняється від умов, в яких необхідно створювати Спецтрибунал.

Отже, жоден із розглянутих трибуналів не може бути автоматично використаний щодо російської агресії проти України. Більше того, відмінності між існуючою ситуацією та всіма використаними прикладами інколи настільки значні, що навіть проведення аналогій вимагає великої обережності. У той же час, кожна із моделей створення трибуналу може запропонувати певні рішення щодо можливої правової основи для створення трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

 

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Фасилітація як ефективна технологія вирішення організаційних завдань

Як мешканці громад бачать планування процесів відновлення за участі громадськості?

Шкільні коворкінги у Пирятинській громаді

Розбудова ланцюжків доданої вартості в економіці Пирятинської громади

Аналітичний звіт: "Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти"

Посилення ролі жінок в секторі енергетики: кейс НЕК «Укренерго»