Соціальний моніторинг якості життя у Львові 2017: брошура

Мета дослідження - простежити динаміку основних показників якості життя у Львові, згідно з авторською методикою Інституту міста, яку вперше розробили 2013 року. Усі індикатори якості життя мешканців ...

DSC_53881 – копія

Інститут міста

Мета дослідження – простежити динаміку основних показників якості життя у Львові, згідно з авторською методикою Інституту міста, яку вперше розробили 2013 року.

Усі індикатори якості життя мешканців міста Львів – це критерії ефективності діяльності управлінців різних сфер.

Опитано: 1200 мешканців Львові, від 18 років.

Похибка репрезентативності вибіркової сукупності не перевищує 3,5%.

Основні результати  дослідження:

  • 2017 року, як і торік, показник якості життя становить 3,31 за 5-бальною шкалою. Загалом, порівняно з 2016 роком, мешканці міста дещо краще оцінили медичну та освітню сфери, проте виявили невдоволення щодо благоустрою та екології.
  • Мешканці міста оцінили середовищний комфорт на 3,43, а особистісний комфорт – 3,18. Респонденти котрий рік поспіль вище оцінюють якість наданих послуг, ніж стан наявної міської інфраструктури.
  • 93% опитаних пишаються тим, що мешкають у Львові, а 49% вважають, що їхнє життя залежить безпосередньо від них.
  • Щодня або майже щодня 40% мешканців використовують маршрутне таксі, 14% – трамвай, 12% – тролейбус, а  2% – велосипед.
  • 39% опитаних проводять відпустку вдома, а 23% систематично займаються спортом чи фізкультурою.

У дослідженні було висвітлено суб’єктивні оцінки мешканців, що свідчать про рівень їхнього задоволення комфортом міського середовища,  матеріального та соціального блага.

Період реалізації дослідження: 10 червня – 10 липня 2017.

Це власне дослідження КУ Інституту міста (в рамках проекту «Громади в дії»). Виконавцем дослідження стала КУ Інститут міста та соціологічна агенція «Фама».

ЗАВАНТАЖИТИ результати ДОСЛІДЖЕННЯ


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Як допомогти близькому з залежністю і зберегти себе: рекомендації психологині

Як французький бульдог став антистрес-менеджером — досвід ГО з України

Яким чином громада може вже зараз узгодити свою Стратегію розвитку з цілями Політики згуртованості ЄС?

Чи може наразі територіальна громада ухвалювати стратегію свого розвитку на більш тривалий період, ніж до 2027 року?

Бюджет громадських ініціатив. Фінансування та процедури громадського голосування

Комунікація і молодіжна політика – недооцінені чи невидимі?