Практичні поради щодо захисту представників закладів громадського харчування, яких намагаються притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення правил карантину

Команда юристів ГО «Чугуївська правозахисна група», в рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського ...

Додано:
Adv

image

Adv

Команда юристів ГО «Чугуївська правозахисна група», в рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, підготувала корисну інформацію для юристів, керівників, власників, працівників закладів громадського харчування, яких намагаються притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення правил щодо карантину людей.

За порушення правил щодо карантину людей передбачено адміністративну відповідальність статтею 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення, а саме порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 34 000 грн) і на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 -170 000 грн).

Протягом листопада 2020 року суд декілька разів закривав провадження про адміністративні правопорушення та відправляв матеріали поліції на доопрацювання щодо порушення правил карантину у закладах громадського харчування.

Так, у своїй постанові суд зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про неприпинення роботи ресторану о 21.40, а у поясненнях свідків – після 22.00. Окрім того, відомості про посаду правопорушника з посиланням на відповідні документи адміністративний матеріал не містить. Після таких зауважень суд повернув протокол для належного оформлення https://reyestr.court.gov.ua/Review/92878537.

Суд закрив провадження у справі через відсутність складу правопорушення через те, що положення ст.44-3 КУпАП носить бланкетний характер, в протоколі повинно бути зазначено суть правопорушення з посиланням на відповідний пункт нормативного акту, яким встановлено правила карантину, однак в протоколі, зазначено про заборону роботи закладів після 23:00 години, що не вказано в постанові КМУ №712, яка не є нормативним актом, яким встановлені правила карантину, а лише вносить зміни в основну постанову КМУ №211. Також, до матеріалів справи не додано документів, що правопорушник є власником бару. Відповідно до ч. 1 ст.55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Згідно ч. 2 ст.55ГК України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що особа є посадовою особою господарської організації бару, тому вона не є суб`єктом вказаного правопорушення.

Особа не є суб’єктом господарювання та не має організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, крім того в матеріалах до протоколу про адміністративне правопорушення не надано доказів вчинення відповідного адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєв проти Росії та Карелін проти Росії» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

 Суд закрив провадження щодо адміністратора кафе через те, що закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності Відповідно до ст. 38 КУпАП України адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.https://reyestr.court.gov.ua/Review/92938225

 Суд закрив провадження щодо особи, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому: не зазначено суті адміністративного правопорушення, відповідно до диспозиції ст.44-3 КУпАП; не зазначено конкретний пункт постанови КМУ №641 від 22.07.2020 який порушено; відсутній документ, що посвідчує повноваження правопорушника як директора закладу https://reyestr.court.gov.ua/Review/92609816

 З огляду на судову практику радимо обов’язково брати участь у судових засіданнях і обов’язково подавати заперечення на матеріали протоколу, в яких можна використовувати зазначені вище обґрунтування.

 Що стосується кримінальної відповідальності за порушення правил карантину людей та численних порушених кримінальних проваджень щодо роботи суб’єктів господарювання під час карантину. У ч. 1 ст. 325 КК України передбачено притягнення до кримінальної відповідальності за “порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань”. Як бачимо, в самій статті нечітко сформульовано за які дії особа може бути притягненою до відповідальності.  Об’єктивна сторона даного кримінального правопорушення  характеризується:

1) діянням (діями або бездіяльністю) – порушенням правил, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними;

2) наслідками у вигляді: а) поширення епідемічних та інших заразних захворювань; б) загрози поширення вказаних захворювань; 3) причинним зв’язком між вказаними діянням та наслідками. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути лише особи, до службових або професійних обов’язків яких входить виконання правил, встановлених з метою запобігання заразним захворюванням і боротьби з ними (працівники санітарно-епідеміологічної служби, інших органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій). Тобто для доказів винних дій (необережних) дій особи слідчий повинен отримати документ, на підставі якого на особу покладено такі обов’язки. Також для доказів винних дій необхідно отримати медичний висновок експертизи щодо можливості поширення епідемічних та інших заразних захворювань через умисні (необережні) дії цієї особи. Огляд судової практики підтверджує мало перспективність кримінальних проваджень за статтею 325 КК України за порушення карантинних обмежень. В реєстрі судових рішень було знайдено лише один вирок за ст.325 КК України щодо посадових осіб закладів громадського харчування за порушення постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», однак провадження проведено за спрощеною системою, без вивчення  судом доказів, оскільки підозрюваний з якихось особистих причин підписав угоду про визнання винуватості https://reyestr.court.gov.ua/Review/91419670. Аналогічним чином відсутні кримінальні провадження, направлені в суд правоохоронцями з визнанням посадових осіб суб’єктів громадського харчування підозрюваними за порушення правил роботи під час карантину. 

Цікавим є факт, що порушення кримінальних проваджень за цією статтею правоохоронці скоріш за все можуть використовувати для проведення слідчих дій: допитів, вилучення речей та документів тощо. Радимо в таких випадках користуватись передбаченим правом свідка на допит в присутності адвоката, оскаржувати неправомірні слідчі дії до слідчого судді та використовувати всі права, передбачені кримінально-процесуальним кодексом України з метою уникнення порушення прав суб’єктів громадського харчування.

Ця публікація підготовлена у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Чугуївська правозахисна група» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Територіальна ідентичність та символіка простору в контексті російської агресії в Україні

Публічний звіт Спілки "Громадські ініціативи України" за 2021 рік

Стійкі та гнучкі

Як діяти представникам ОМС, якщо внаслідок бойових дій пошкоджені інфраструктурні об’єкти?

Простій: оголошувати не можна працювати. Де поставити кому?

Власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа (токен) втрачений або скомпроментований? Пояснюємо, що має зробити керівник