Пенсійна реформа в Україні: чи знизиться рівень бідності?

ngo.tdu

У жовтні цього року в Україні стартувала нова пенсійна реформа. То ж нам стало цікаво, чи все правда, що задекларовано в реформі, як вона може вплинути на зниження бідності в Україні? Отже, насьогодні в Україні  11 928 823 пенсіонерів, тобто 26% населення. За шкалою ООН старим населення вважається тоді, коли частка людей у віці 65 років становить понад 7%. Такими темпами прогнозується, що вже 2032 Українців у віці від 20 до 60 буде менше ніж українців старше 60 років. Зараз 10 працюючих утримують понад 11 пенсіонерів. Пов’язано з тим, що 25% українців працюють неофіційно. Сподіваємось саме покращення рівня життя літніх людей (чверті населення держави), а не вимоги МВФ для надання ще одного траншу ініціювало зміни в пенсійній системі.  Хоча збіг в часових рамках важко не помітити.

Відповідно  до реформи, мінімальна пенсія підвищиться з 1247 грн до 1374 грн, додатково понад 5 млн пенсіонерів отримають надбавки (47%).

Джерело* http://pensii2017.info

На 20 жовтня, пенсії підвищено для 10 млн 238 тисяч 859 пенсіонерів або 90% їхньої загальної чисельності.

Тепер порівняємо мінімальну зарплату та пенсію 2010 та 2017 років. З таблиці видно, що після підвищення мінімальної заробітної плати, вона вийшла на рівень 2010 року тобто дорівнює 119$. Пенсія ж не тільки не залишилася на своєму рівні, а й зменшилася майже на 50% і становить зараз 51$. Ситуація дуже дивна і суперечлива. До 2012 року пенсії збільшували на 20% від зростання середньої заробітної плати по країні – вже кілька років ця норма закону не діє. Було підраховано, що для актуалізації пенсій буде досить індексувати весь розмір пенсії на розмір інфляції. Припинили індексацію 2014 через різкий стрибок цін. Так, за три минулі роки рівень інфляції досяг 80%. Тому мінімальну пенсію мали б зробити не на рівні 1374 грн, а мінімум на рівні 1851 грн.

Відповідно до програми реформи, передбачалося, що пенсійний вік не зросте. Юридично прописано все правильно, але, фактично, пенсійний вік зріс на 5 років за рахунок страхового стажу. Якщо до реформи на заслужену пенсію громадянин міг вийти після 15 років страхового стажу в 60 років, то тепер потрібно вираховувати, і шукати себе в  страховому коридорі. Зокрема для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, потрібно буде відпрацювати 35 років.  Якщо врахувати той факт, що в Україні середня тривалість життя 63 роки, то після закінчення університету, потрібно не прогавити й року, щоб за 35 років, отримувати мінімальну пенсію.

Сьогодні майже все населення від 30 до 50 років не має достатньо страхових років, тобто вони не матимуть навіть мінімальної пенсії, а зможуть розраховувати лише на соціальну. Це спричинено тим, що велика кількість молоді починає свою трудову діяльність неофіційно, без трудових книжок. Уряд пропонує купити страховий стаж, якого не вистачає, питання чи встигнуть пенсіонери отримати пенсії – залишається відкритим.

Джерело* https://espreso.tv/news/2017/10/03/rada_zakon_pro_pensiynu_reformu

То як же зможе пенсійна реформа вплинути на стан бідності в Україні?

Наразі 60% громадян України перебувають за межею бідності. Про це під час презентації звіту ООН з людського розвитку заявив постійний представник програми розвитку ООН в Україні Ніл Уокер.

У Bloomberg’s Misery Index (індекс бідності чи знедоленості), який ґрунтується на прогнозах інфляції та безробіття у 2017 році, Україна займає 7 позицію з прогнозованим індексом 19.

За результатами Всесвітньої доповіді про щастя 2017 (World Happiness Report 2017), заснованій на показниках ВВП на душу населення, рівні соціальної підтримки, очікуваній тривалості життя, свободі громадян приймати життєво важливі рішення, щедрості і відношенню до корупції, Україна займає 132 -е місце з 155.

Сьогодні проблему бідності досліджують в кожній країні світу, використовуючи для цього десятки показників та методів, українська наука не так цим переймається. Для визначення рівня бідності ми оперуємо такими поняттями як «Прожитковий мінімум» та «споживчий кошик». Суттєвої різниці у цих понять немає, відмінності є лише в грошовому еквіваленті.

Якщо з прожитковим мінімумом все досить спокійно, він на 50 грн менший за мінімальну пенсію, то з споживчим кошиком ситуація менш однозначна.

Сьогодні вартість споживчого кошика для працюючого Українця є на рівні мінімальної заробітної плати, тобто 3200 грн. Звісно вартість такого ж кошика для людини, яка втратила працездатність є меншою, але різниця між мінімальною пенсією та споживчим кошиком очевидна, і коливається в межах 2 тис. грн. Не зрозуміло, як на ці гроші, пенсіонер має дозволити собі споживчий кошик. 

Якщо говорити про бідність, то не можемо забувати про такий важливий аспект, як харчування населення. Саме кінцеве споживання продуктів харчування населенням та його збалансованість (якість харчування) є первинним індикатором стану бідності населення. Витрати на харчування посідають в Україні значну частину родинних бюджетів (понад 50%, часто до 70%) практично всіх верств населення. Попри доволі низький рівень життя енергетична цінність раціону харчування пересічного українця є доволі високою. Безперечно, значною мірою це обумовлене національними традиціями, зокрема щодо вживання калорійних продуктів з високим вмістом жирів і взагалі роллю харчування у стандартах життя.

На карті представлена ситуація щодо харчування Українців у 2016 році

Київська область – єдиний регіон  України, де споживається понаднормово фрукти, ягоди та виноград, що є індикатором відносної заможності населення. Інші області понаднормово споживають лише картоплю та олію (Вінницька, Житомирська, Волинська, Черкаська). Зокрема критична ситуація з харчуванням спостерігається в Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Харківській, Луганській та Кіровоградській областях. Населення цих областей недостатньо для задоволення фізіологічних потреб споживає молочні та м’ясні продукти, фрукти, виноград, рибу та морепродукти.

В середньому по Україні спостерігається така ситуація зі споживанням продуктів харчування. Розраховано відповідно до фізіологічних норм з використанням даних Держстат.

Насамкінець, розглянемо, як змінилися ціни на основні стратегічні продукти в порівнянні з 2010 роком.

Ціни в  середньому  зросли на 300%, тим часом пенсія зросла на 172 %. Питання залишеється відкритим: як середньостатистичний пенсіонер може нормально харчуватися та дозволяти собі щось, окрім життєвонеобхідних товарів та послуг?

Після аналізу  цін на стратегічні продукти, я підрахувала, який відсоток пенсії мав витратити пенсіонер в 2010 році та має витратити в 2017 році для закупівлі стандартного набору саме цих продуктів на місяць. В 2010 році це було 179 грн (24% пенсії) в 2017 році 509 грн (37% пенсії). З розрахунків бачимо, що пенсійна реформа ніяк не покращила ситуацію, в порівнянні з 2010 роком.

 Можна зробити такі висновки по пенсійній реформі 2017 р.:

1. Реформа для того, щоб залатати діри в пенсійному фонді. Адже наступний транш від Міжнародного валютного фонду ми зможемо отримати, коли не буде дефіциту у пенсійному фонді. Це було вирішено зробити не за рахунок ще одного підвищення мінімальних зарплат та підвищення ЄСВ, а за рахунок збільшення страхового стажу до 35 років.
2. Якщо раніше право на пільговий вихід на пенсію з 55 років мали лікарі, вчителі та соціальні працівники, то зараз у них такого права немає. Тим не менше, як і раніше в 55 років можуть вийти на пенсію судді і прокурори.
3. При підрахунку суми пенсії, кількість років перемножується на спеціальний коефіцієнт, раніше він становив 1.35, а з 1 січня 2018 року – 1.

Авторка: Юлія Корейко
Науковий консультант: Анатолій Мельничук
Товариство Дослідників України