Олена Остапчук: Ми допомагаємо дорослому населенню збалансувати важливі сфери життя

Юлія Голоднікова

Є культурні інституції, які самі продукують якісний продукт, і затребувані в громаді. Але є такі, які треба оновити. Їм можуть допомогти громадські організації і контентом, і тренерами, й атмосферою. Цієї осені на базі обласної бібліотеки ім. Ольжича у Житомирі відкрився перший Центр освіти дорослих (ЖОМГО “Паритет”). Як він працює і для кого — розповідає керівниця проекту Олена Остапчук.

Олена Остапчук

Що спонукало Вас відкрити центр освіти дорослих?

Ми хочемо допомогти дорослому населенню збалансувати важливі сфери їхнього життя, віднайти гармонію між сім’єю, особистим, професією і дозвіллям. Звісно, у всіх людей ці сфери структуровані по-різному, але, за попередніми опитуваннями, які ми проводили, доросле населення відчуває потребу їх збалансувати.

Більшість людей намагаються заробити якомога більше коштів. На сім’ю залишається мало часу, і ще менше – на дозвілля. Тому ми запропонували в межах центру освіти дорослих три таких компоненти: перший – ми проводимо тренінги з особистісної ефективності, зокрема це питання тайм-менеджменту, фінансової грамотності, самопрезентації, публічного виступу, питання здоров’я, енергоощадних технологій, ефективної поведінки в конфліктних ситуаціях, формування цілей. Заняття тривають по три години кожне. Це оптимальний час, за який доросла зайнята людина може присвятити додатковій освіті.

Другий компонент – це робота інклюзивної артмайстерні для молоді з обмеженими можливостями. Ці майстер-класи дають їм, по-перше, певну реабілітаційну функцію, а також спілкування. Однак нам найважливіше, щоб ці люди зрозуміли, що вони можуть своїми руками виготовляти потрібні продукти. У таких людей питання зайнятості та проблеми з працевлаштуванням стоять дуже гостро, і ми намагаємось їм допомогти.
Третій компонент – це наша робота з цільовою групою бібліотекарів. Їм ми запропонували програму з професіоналізації.

Експерти кажуть, що освіта дорослих пов’язана з трансформаціями в житті людини. Які зміни повинні відбутись, щоб житомирянин прийшов до Вашого центру?

Люди приходять з конкретною проблемою, сподіваючись на те, що ми зможемо її розв’язати. Дехто шукає додаткових знань, дехто – розумних порад, ідей, думок, які, за їхнім переконанням, обов’язково повинні розв’язати їхні проблеми. Так, звісно, наші курси дають людям чимало напрацьованих рішень, але це не гарантує їхньої універсальності. І коли одні готові над собою працювати, то інші просто шукають готових розв’язків.

Чого б Ви хотіли навчити дорослих?

Ми прагнемо, щоб доросле населення активніше долучалось до освітніх сервісів. Я була б рада, якби після навчання у нас люди підвищили якість свого життя. А згодом , впровадивши їх у практику, реально змогли відчути, що вони можуть керувати своїм життям.

Як Ви дізнаєтесь, які саме освітні курси потрібні житомирянам?

Перш ніж починати тренінги з особистісної ефективності, ми провели опитування. І саме завдяки фокус-групам ми сформували перелік важливих тем, які цікавили наших респондентів. Тепер ми бачимо реальне підтвердження результатів опитування. Звісно, є заняття, які користуються більшою популярністю, якісь меншою, але загалом увесь курс затребуваний.
Ми також проводили дослідження, щоб виявити потреби людей, які відвідують бібліотеку. Ми дізналися, що люди хочуть максимальної інтерактивності, камерних заходів, в які вони самі будуть включені. З одного боку, це виклик для бібліотекарів, які звикли працювати більше у форматі виставок, показових заходів, коли є наперед написаний сценарій, який потрібно просто відчитати.

А тут потрібно вміти створити атмосферу, нехай навіть на десять-п’ятнадцять людей. Це має бути майданчик для спілкування. Ми намагаємось відпрацьовувати такі заходи і шукати таких тем, навколо яких люди будуть об’єднуватись та комунікувати. І головне – щоб вони хотіли прийти наступного разу і зустрічатись там само.

Учасниця фестивалю японської культури «Моміджігарі» (м. Бердичів)

Але відбувались і масові заходи. Наприклад, у бібліотеці в Бердичеві проводили Культурно-мистецький фестиваль «Дороги світу»: 24 години з Японією «Моміджігарі» – полювання за кленовим листям. Цей захід тривав 24 години, і там була маса культурних пропозицій для найвибагливішої публіки: чайна церемонія, читання поезії, майстер-клас із каліграфії, із одягання кімоно, японські настільні ігри, фотографування, виставка автентичних старовинних речей японського побуту, лекція з аніме та манги тощо.

Завдяки проекту на Житомирщині було організовано понад 20 майстер-класів та тренінгів для дорослого населення, створено кілька клубів спілкування на базі бібліотек.

Культура, освіта та громада: що допомагає і що заважає діалогові?

Заважає шаблонне мислення, яке формувалось роками в деяких працівників культурних інституцій. Але тепер вони розуміють, що на хвилі децентралізації перед ними постають нові виклики: або їх затребує громада, або громада відмовиться від їхніх послуг. Тому вони потроху вже змінюють формати роботи. І тут помітна пересторога: що рухає людьми, яка мотивація? Страх, що їх закриють, тому треба робити щось інноваційне, чи мотивація саморозвитку, самореалізації, що проглядається в тих бібліотекарів, які раніше не мали нагоди виявити свого креативу. В останьому випадку всі працюють набагато краще.

 Цикл кейсів публікується з метою промоції цінностей освіти протягом життя в рамках проекту «Замінимо мури відчиненимивікнами», профінансованого Міністерством закордонних справ Німеччини. Проект реалізувала громадська організація«Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» у партнерстві з Представництвом DVV International в Україні.

Інтерв’ю записала Тетяна Павліченко

Текст підготувала: Юлія Голоднікова