Як у Харкові працює нова модель гнучкого догляду в умовах війни

Для багатьох родин питання догляду за дитиною сьогодні виходить далеко за межі освіти. Воно напряму повʼязане з можливістю працювати, заробляти, відновлювати стабільність і планувати ...

Додано:
Rostyslav Semka

IMG_1120

Rostyslav Semka

Для багатьох родин питання догляду за дитиною сьогодні виходить далеко за межі освіти. Воно напряму повʼязане з можливістю працювати, заробляти, відновлювати стабільність і планувати майбутнє.

 

Виклики, які не завжди помітні у статистиці

Харків залишається великим прифронтовим містом, яке одночасно функціонує як освітній, економічний, гуманітарний центр та як точка прийому внутрішньо переміщених осіб. За наявними реєстраційними оцінками станом на травень 2026 року, у місті перебуває близько 215 тисяч ВПО, серед яких орієнтовно 27,8 тисяч дітей.

За кожною такою цифрою стоїть щоденна практична проблема: хто і де доглядатиме за дитиною, поки батьки працюють, проходять перекваліфікацію, шукають роботу чи відновлюють власну справу.

До війни відповідь часто була очевидною — дитячий садок, допомога родичів або приватні послуги. Сьогодні доступ до дошкільної освіти та послуг догляду залишається обмеженим,як через безпекові ризики, так і через інфраструктурні та кадрові виклики.

Водночас змінюється і сам запит родин. Батьки все частіше потребують не лише класичних форматів дитячого садка, а гнучких сервісів короткотривалого перебування, адаптованих до нестабільного графіку роботи, дистанційної зайнятості або навчання.

 

Від системної прогалини до нової моделі послуг: кілька годин, яких не існувало в системі

У традиційній системі догляду існує своєрідна прогалина. З одного боку — повноцінний дитячий садок. З іншого — індивідуальні послуги догляду, які часто є  дорогимиАле багатьом родинам потрібне щось інше: кілька годин на день, коли дитина перебуває в безпечному середовищі, а батьки можуть використати цей час для роботи чи вирішення нагальних питань. Саме навколо цієї потреби побудована робота центру педагогічного партнерства з коворкінгом для батьків «Стежка» у Харкові. Ця модель розглядає догляд за дітьми не лише як освітню послугу, а як елемент ширшої інфраструктури догляду та відновлення — соціального та економічного.

ЦПП Стежка

 

Як працює «Стежка»?

«Стежка» — це центр короткотривалого догляду та розвитку дітей. Тут діти віком від 0 до 4 років можуть перебувати під наглядом фахівців від однієї до трьох годин. Для дітей від 4 до 10 років організовано розвиткові заняття, гуртки та консультації.

У центрі також працюють із дітьми, які мають особливі освітні потреби. Для них центр пропонує адаптовані заняття та корекційний супровід. Центр розрахований на одночасне перебування до 50 дітей віком від 0 до 10 років. Окремий напрям діяльності стосується подолання освітніх втрат — проблеми, яка дедалі частіше звучить у професійних дискусіях про наслідки війни для дітей.

Логіка центру — підтримка не лише дитини, а й батьків. У «Стежці» облаштовано коворкінг та кімнату матері й дитини, також батьки мають доступ до консультацій фахівців із розвитку дитини. У цій моделі батьки не просто очікують на дитину — вони використовують цей час з користю.

Соціально-економічний ефект: коли догляд стає фактором зайнятості

Гнучкі сервіси догляду за дітьми набувають значення не лише в освітній, а й у економічній площині. Вони напряму впливають на економічну поведінку сімей:

рівень зайнятості батьків, передусім жінок;
можливість повернення на ринок праці;
продуктивність дистанційної та часткової зайнятості;
стійкість домогосподарств у кризових умовах.

У цьому сенсі центри педагогічного партнерства на кшталт «Стежки» стають не соціальною опцією, а елементом економічної інфраструктури відновлення.

Діяльність центру реалізується в межах проєкту Міжнародної організації праці «Догляд за дітьми в Україні: Системний підхід задля кращого відновлення», що фінансується Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida). Імплементаційним партнером у напрямі пілотування альтернативних моделей є громадська організація «Освіта 360».

Завдяки грантовій підтримці було придбано обладнання для дитячого простору та частково забезпечено оплату праці команди. Це дозволило запустити модель у пілотному форматі та протестувати її в реальних умовах міста.

Втім, значення таких ініціатив виходить за межі окремого приміщення чи конкретної громади. Їхня мета — протестувати та масштабувати моделі гнучкого догляду за дітьми, які відповідають умовам війни, переміщення населення та трансформації ринку праці.

Фактично йдеться про пошук відповідей на питання, які постають перед усією країною: як забезпечити дітей безпечним середовищем для розвитку в умовах війни, як підтримати батьків у поверненні до економічної активності та як створювати сервіси, що відповідають новим потребам суспільства.

ЦПП Стежка Харків

Нова інфраструктура відновлення

У дискусіях про відбудову найчастіше говорять про житло, дороги чи підприємства. Значно рідше — про місця, де батьки можуть отримати кілька годин для роботи, а діти — безпечний простір для розвитку. Проте саме з таких, на перший погляд невеликих рішень, поступово формується інфраструктура повсякденного життя.

І якщо відновлення країни — це не лише відбудова будівель, а й відновлення можливостей людей, то доступний догляд за дітьми стає частиною цього процесу нарівні з іншими елементами соціальної та економічної політики.

У Харкові цю модель лише тестують. Але вже сьогодні вона демонструє, що кілька годин підтримки для родини можуть мати значення далеко за межами одного дня — для зайнятості, добробуту та стійкості цілої громади.

 

Авторка: Юліана Ващук


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Посібник “Rise Up: Стратегії кар’єрного розвитку для жінок-внутрішньо переміщених осіб”

Як знайти «свою» громадську організацію

7 речей, які допомагають ГО говорити про свою діяльність зрозуміло

«Тут нічого не можна довести». Чому так розмірковують постраждалі від насильства і як слід документувати факти насильства?

Спільний час, традиції та творчість: секрети щасливого батьківства від учасників таборування «Безпечні сім’ї»